Ухвала

від 21.01.2025 по справі 502/2540/23

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/2540/23

УХВАЛА

21 січня 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

прокурора Івахіва М.В.

представника відповідача Грєкової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача

ОСОБА_1 адвоката Грєкової Наталі Прокопіївни

про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання

про судові витрати у справі за позовом

Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної адміністрації

до

Ізмаїльської районної державної адміністрації,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»,

Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України

про

визнання незаконним розпорядження та скасування розпорядження райдержадміністрації,

визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень державних реєстраторів, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 08.01.2025 р. у задоволенні позову Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної адміністрації до Ізмаїльської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України про визнання незаконним розпорядження та скасування розпорядження райдержадміністрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень державних реєстраторів, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку відмовлено повністю.

Під час розгляду справи за відповідним позовом та до закінчення судових дебатів у справі, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Грєкова Н.П. 08.01.2025 р. зробила заяву про те, що після ухвалення рішення суду нею будуть подані докази на підтвердження понесених відповідачем ОСОБА_1 розміру витрат на правову допомогу.

13.01.2025 р. представником відповідача Грєковою Н.П. через систему «Електронний суд» подано до Кілійського районного суду Одеської області відповідну заяву про ухвалення додаткового рішення суду з доказами на підтвердження понесених судових витрат. Так, у відповідній заяві представник відповідача вказує, що відповідачем ОСОБА_1 при розгляді справи були понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 24 720 грн та проведення експертизи судовим експертом разом у розмірі 6058 грн, загалом на суму 30778 грн, у зв`язку з чим представник відповідача просив суд ухвалити рішення, яким стягнути вказану суму понесених відповідачем судових витрат з особи, якій відмовлено в задоволенні позову.

Ухвалою судді від 16.01.2025 р. призначено судове засідання для розгляду заяви представника відповідача на 15-ту годину 30 хвилин 21.01.2025 р. з викликом представника відповідача Грєкової Н.П. та прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури.

В судовому засіданні представник відповідача просила суд задовольнити подану нею заяву в повному обсязі. Надаючи відповідь на питання суду пояснила, що в додатковій угоді до договору про надання правничої допомоги № 0005 від 30.01.2024 р. та Акті приймання наданих послуг, нею допущено описку та помилково зазначено 2024 рік замість 2025 року.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на відсутність детального розрахунку виконаних представником відповідача робіт та необґрунтованість зазначеної суми понесених відповідачем витрат.

Заслухавши представника відповідача і прокурора, надавши оцінку доданим до заяви письмовим доказам, а також проаналізувавши релевантні положення законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.3ст.133ЦПК Українидо витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: 1)на професійнуправничу допомогу; 2)пов`язані іззалученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; 3)пов`язані звитребуванням доказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно доч.2ст.141ЦПК Україниінші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Представником відповідача в якості доказів понесення відповідних судових витрат до заяви додано: договір про надання правничої допомоги від 30.01.2024 р. № 0005 та додаткову угоду до нього датовану 10.01.2024 р., що як пояснив представник відповідача є опискою, оскільки вона укладена у 2025 році; акт приймання наданих послуг за відповідним договором на загальну суму 24720 грн, де визначено погодинну оплату адвоката за надані послуги з розрахунку 1000 грн за годину; рахунок за проведення земельно-технічної експертизи та квитанцію про оплату послуг з проведення земельно-технічної експертизи у розмірі 6058,24 грн; копії документів, що підтверджують здійснені представником відповідача витрати на поштові відправлення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як встановив суд, адвокат Грєкова Н.П. здійснювала представництво відповідача ОСОБА_1 у вказаній справі, на підставі ордеру, який посвідчував повноваження адвоката згідно укладеного ним з відповідачем по справі договору про надання правничої допомоги № 0005 від 30.01.2024 р.

Разом з тим, як встановлено судом, на підставі вказаного договору про надання правничої допомоги адвокат Грєкова Н.П. брала участь в інших аналогічних справах, що перебували в провадженні судді Кілійського районного суду Одеської області Масленикова О.А., представляючи інтереси відповідача ОСОБА_1 .

Вказаний договір, серед іншого, передбачає надання адвокатом Грєковою Н.П. правової допомоги ОСОБА_3 не у конкретній судовій справі, а в усіх судових органах та судах строком на 2 роки з моменту його підписання.

Таким чином, на переконання суду, для підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу, відповідач/його представник мав надати суду докази понесення вказаних витрат саме в конкретній справі, проте, надані представником відповідача Додаткова угода та Акт приймання наданих послуг, не містять відомостей, що зазначена в них сума витрат стосується саме послуг з надання правової/правничої допомоги у даній справі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем/його представником не доведено понесення відповідних витрат, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх стягнення з іншої сторони.

Крім того, суд враховує, що представник відповідача до закінчення судових дебатів зробив заяву, що після ухвалення рішення суду нею будуть подані докази на підтвердження понесених відповідачем ОСОБА_1 розміру витрат на правничу допомогу. Заяви в частині подання доказів на залучення експерта, представником відповідача зроблено не було.

Враховуючи викладене суд не вбачає також підстав для стягнення відповідних судових витрат.

Таким чином, у задоволенні заяви представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 81,133, 137, 141, 246, 263-265,270 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні заяви представника відповідача відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников