Постанова

від 16.01.2025 по справі 709/1433/16-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 709/1433/16-цПровадження № 22-ц/821/174/25Категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів:Карпенко О. В., Новікова О. М.,

секретаря Ярошенка Б. М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне підприємство «Колективне підприємство «Міжгір`я», Золотоніська районна військова адміністрація Черкаської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Забари Альони Володимирівни на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «КП «Міжгір`я», Золотоніської районної військової адміністрації Черкаської області про визнання права на земельну частку (пай) та майновий пай, -

в с т а н о в и в :

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПП «КП «Міжгір`я», Чорнобаївської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) та майновий пай.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.07.2016 позов задоволено повністю, визнано за ОСОБА_1 право на частку майна в пайовому фонді СКВ «Міжгір`я», правонаступником якого є ПП «КП «Міжгір`я», яка належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26.09.2024 на адресу Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшло клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі.

В обґрунтування клопотання зазначав, що в провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебувала цивільна справа № 709/1433/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПП «КП «Міжгір`я», Чорнобаївської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) та майновий пай.

08.07.2016 рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Вказував, що вище вказаним судовим рішенням визнано за ним право на частку майна в пайовому фонді приватного підприємства без акцентування в рішенні на визнання права власності на майновий пай у вигляді земельної ділянки.

Просив розглянути питання щодо ухвалення додаткового рішення, яким буде визнано за ОСОБА_1 право на частку майна у вигляді земельної ділянки (пай) в пайовому фонді СКВ «Міжгір`я», правонаступником якого є ПП «КП «Міжгір`я», яка належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.11.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Відмовляючи позивачу у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що позивач у своїй позовні заяві жодним чином не мотивує свого права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , яку називає своєю сестрою.

Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , то спадкування здійснювалося за нормами ЦК України в редакції 01.01.2004, в якій вже відсутня норма щодо права на спадкування, якщо спадкоємець вступив у фактичне володіння та управління майном спадкодавця.

Суд першої інстанції звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази щодо прийняття спадщини позивачем в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

В ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку, що ухвалення додаткового рішення у справі не буде відповідати вимогам законності та верховенства права, у зв`язку із чим відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Одночасно суд роз`яснив право позивача повторно звернутися до суду із позовом про визнання за ним права на частку майна у вигляді земельної ділянки (пай) в пайовому фонді СКВ «Міжгір`я», правонаступником якого є ПП «КП «Міжгір`я», оскільки вказана позовна вимога не була вирішена судом під час ухвалення судового рішення від 08.07.2016 із додатковим обґрунтуванням позовних вимог та наданням належних доказів.

Не погоджуючись з ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2024 року, представник ОСОБА_1 адвокат Забара А. В. оскаржила її в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач звертався до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення та за наслідками існування рішення від 08.07.2016, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

Суд першої інстанції під час ухвалення судового рішення від 08.07.2016 не вбачав жодних порушень та дійшов до висновку про підтвердження права позивача на отримання земельної ділянки в порядку спадкування після смерті його сестри, а суд на стадії розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення позбавлений права встановлювати нові обставини та здійснювати переоцінку тих доказів, які вже були оцінені судом під час ухвалення основного судового рішення.

Вказує, що суд першої інстанції в ухвалі від 15.11.2024 критикує судове рішення та вказує, що таке рішення завідомо незаконне. При цьому, доказів того, що рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.07.2016 було оскаржене, матеріали справи не містять. Також немає доказів того, що суддя, яка ухвалювала дане рішення, була притягнена до відповідальності за ухвалення завідомо не правосудного чи безпідставного рішення.

Зазначає, що суд не розглянув доводи позивача про те, що він позбавлений можливості виконати остаточне судове рішення та немає можливості набути земельну ділянку, бо суд першої інстанції при ухваленні основного судового рішення не уточнив на яке майно визнається право власності за позивачем.

Вказує, що доводи клопотання позивача суд першої інстанції взагалі не досліджував та не оцінював, фактично така заява не була розглянута по суті.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.07.2016 суд встановив наявність підстав для визнання за позивачем права на майновий пай, на який мала право його сестра і цей пай у вигляді земельної ділянки.

Натомість, відсутність чіткого акцентування в судовому рішенні на вид майна, на яке позивач має право, унеможливлює отримання саме земельної ділянки.

За таких обставин, позивач звернувся з клопотанням про ухвалення додаткового судового рішення, щоб в подальшому оформити право на земельну ділянку.

Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.

Від Золотоніської районної військової адміністрації Черкаської області на адресу Черкаського апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без участі їхнього представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача адвоката Забари А. В., представника ПП «КП«Міжгір`я» -Логвіненка Ю.В.,дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду.

Відповідно до ч. 3ст. 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 20 ч. 1 ст. 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема щодо відмови ухвалити додаткове рішення.

Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає.

Відповідно доч.1ст.270ЦПК Українисуд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо: стосовнопевної позовноївимоги,з приводуякої сторониподавали доказиі давалипояснення,не ухваленорішення; суд,вирішивши питанняпро право,не зазначивточної грошовоїсуми,присудженої достягнення,або майно,яке підлягаєпередачі,або дії,що требавиконати; судомне вирішенопитання просудові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)).

В абзацах 1, 3 пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України 2004 року, і не може змінити по суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє у задоволенні заяви.

З матеріалів справи, зокрема з позовної заяви, вбачається, що звертаючись до суду із даним позовом 21.06.2016, ОСОБА_1 просив визнати за ним право на земельну частку (пай) його померлої сестри ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом, за рахунок земель отриманих СКВ «Міжгір`я», згідно Державного акта серії ЧР 19.4 від 21.07.1994 та майновий пай ОСОБА_2 в спільному майні ПП «КП «Міжгір`я».

Позовні вимоги мотивував тим, що згідно рішення Чорнобаївської районної ради від 01.04.1994 КСП «Міжгір`я» 21 липня 1994 року був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серії ЧР19.4 з Додатком № 1 - списком громадян, які мають право на земельну частку (пай). Сестра позивача ОСОБА_2 зазначена в цьому списку під № 408.

Загальними зборами членів спілки від 08.02.2014 було затверджено список осіб, які мають право на майновий пай, де під № 133 зазначена сестра позивача ОСОБА_2 .

За життя померла ОСОБА_2 не отримала сертифікат на майновий пай, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду для встановлення права на спадщину.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.07.2016 позов задоволено повністю, визнано за ОСОБА_1 право на частку майна в пайовому фонді СКВ «Міжгір`я», правонаступником якого є ПП «КП «Міжгір`я», яка належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З описової частини приведеного судового рішення, яка містить стислий виклад позиції позивача вбачається, що мотивуючи тим, що порушується її (фактично його) право власності на спадкове майно, позивач просить визнати за ним право на майновий пай, що належить сестрі ОСОБА_2 .

Водночас в мотивувальній частині рішення зазначено, що суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки для цього є всі законні підстави. Позивач як спадкоємець члена КСП, який отримав право на земельну частку (пай), має право на спадкування частки в спільному майні членів СВК «Міжгір`я» (майновий пай), тому позовні вимоги є обґрунтованими.

У резолютивній частині рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.07.2016 зроблено висновок про те, що позов задовольнити повністю. Визнати за ОСОБА_1 право на частку майна в пайовому фонді СКВ «Міжгір`я», правонаступником якого є ПП «КП «Міжгір`я», яка належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26.09.2024 ОСОБА_1 подав клопотання про ухваленнядодаткового рішенняу справі,яким просив суд визнати за ОСОБА_1 право на частку майна у вигляді земельної ділянки (пай) в пайовому фонді СКВ «Міжгір`я», правонаступником якого є ПП «КП «Міжгір`я», яка належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.11.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Суд першої інстанції в своїй ухвалі зазначив, що позивач у позовній заяві жодним чином не мотивував свого права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , яку називає своєю сестрою.

На підтвердження родинних зв`язків між позивачем та ОСОБА_2 до матеріалів справи № 709/1433/16-ц долучені копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серія НОМЕР_1 від 07.05.1966 та копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серія НОМЕР_2 від 21.03.1970. Доказів про зміну прізвища ОСОБА_3 на ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

В рішенні Чорнобоївського районного суду Черкаської області від 08.07.2016, а саме в його мотивувальній частині зазначено, що позивач, який є спадкоємцем за законом другої черги, прийняв спадщину, так як вступив у фактичне володіння та управління спадковим майном, що підтверджується довідкою Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району № 2068 від 14.08.2015.

Також в мотивувальній частині рішення вказано, що позивач, який є спадкоємцем за заповітом, прийняв спадщину, так як вступив у фактичне володіння та управління спадковим майном, що підтверджується довідкою «КП «Міжгір`я» № 142 від 21.04.2016.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що довідка Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району № 2068 від 14.08.2015 в матеріалах справи не міститься, а довідкою ПП «КП «Міжгір`я» № 142 від 21.04.2016 підтверджено право ОСОБА_2 на земельний пай та те, що остання знаходиться в списку осіб, які мають право на земельний пай СКВ «Міжгір`я» Чорнобаївського району Черкаської області під № НОМЕР_3 .

В ухвалі Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.11.2024 зазначено, що відповідно до відомостей свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкування здійснюється за нормами ЦК України редакції 01.01.2004, в якій вже відсутня норма щодо права на спадкування, якщо спадкоємець вступив у фактичне володіння та управління майном спадкодавця.

Натомість, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

Однак, суд звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази щодо прийняття спадщини позивачем в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі скаржник вказує, що рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.07.2016 суд встановив наявність підстав для визнання за позивачем права на майновий пай, на який мала право його сестра і цей пай у вигляді земельної ділянки.

Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

При цьому, додаткове судове рішення може бути винесене на підставі лише тих доказів, які були досліджені під час судового розгляду та лише за тими обставинами, які були предметом обговорення та оцінки судом при розгляді справи.

За встановленихобставин колегіясуддів вважає,що всуду першоїінстанції буливідсутні підставидля ухваленнядодаткового рішенняпо справі№ 709/1433/16-ц,тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційноїінстанції залишаєапеляційну скаргубез задоволення,а судоверішення беззмін,якщо визнає,що судпершої інстанціїухвалив судоверішення здодержанням нормматеріального іпроцесуального права.

Таким чином, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвокатаЗабари А.В.підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаЗабари АльониВолодимирівни залишити без задоволення.

Ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15листопада 2024року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст виготовлено 21 січня 2025 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

О. М. Новіков