Ухвала

від 21.01.2025 по справі 991/426/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/426/25

Провадження 1-кс/991/423/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

20.01.2025 до ВАКС надійшла скарга від 19.01.2025 голови громадської організації «Нон-Стоп» ОСОБА_3 (далі- скаржник) на бездіяльність посадових осіб САП стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 21.01.2025.

2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.

2.1. В скарзі скаржник просив «1. Прийняти вказану скаргу до свого провадження. 2. Зобов`язати уповноважених осіб органу досудового розслідування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за заявою голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 від 09.01.2025 р. за вих. № 09/01/2025-1-1 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 201-4, ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України. 3. Розглянути вказану скаргу в найкоротші строки без участі скаржника. 4. Довідково повідомити мене, голову ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 про результати судового розгляду, направивши ухвалу слідчого судді електронним та поштовим шляхом на електронну та поштову адреси, вказані у бланку скарги.»,

зокрема стверджуючи таке: «09.01.2025 р. за вих. № 09/01/2025-1-1 головою ГО «НОН-СТОП» - ОСОБА_3 , з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО «НОН-СТОП», а саме gononstopkyiv@gmail.com, на офіційну електронну пошту Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а саме office@sap.gp.gov.ua, було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. На даний час, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення не внесені, не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.

Щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. ГО «НОН-СТОП» є правозахисною громадською організацією, одним з напрямів діяльності якої є захист прав громадян, протидія корупції та зловживанням з боку представників влади та посадових осіб, з початку повномасштабного вторгнення займається правозахисною і волонтерською діяльністю на території усієї України. Окрім цього, ГО «НОН-СТОП» здійснює правозахисну функцію по захисту прав і свобод населення, в тому числі соціально-економічних і екологічних прав, протидії корупції, особливу увагу звертаючи на питання, що можуть завдати шкоди протидії повномасштабній військової агресії з боку російської федерації.

У проміжок від початку повномасштабного вторгнення до сьогодні, ГО «НОН-СТОП» було виявлено понад 240 епізодів, матеріали щодо кожного із яких поміщено до окремого документу - заяви, звернення, скарги та після - надіслано до компетентних органів, в тому числі правоохоронних структур, з метою початку детального дослідження таких та подальшого вжиття заходів. Відтак, лише за 2 роки ГО «НОНСТОП» було отримано понад 780 задовільних ухвал слідчих суддів, понад 590 витягів, що свідчать про внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування. Окрім юридичної частини, ГО «НОН-СТОП» зосереджує увагу і на медійній, висвітлюючи кожен із виявлених фактів на загал. Відтак, на момент звернення, кількість підписників у соціальних мережах ГО «НОН-СТОП» у сукупності становить 140.9 тис., а саме: TikTok - 76,8 тис. підписників; Instagram - 20 тис. підписників; Facebook - 21 тис. підписників; YouTube - 17 тис. підписників; Telegram - 6,1 тис. підписників. На рахунку ГО «НОНСТОП» 360 відео-розслідувань. При цьому, найбільш резонансні відео, розміщені у соціальних мережах ГО «НОН-СТОП» на даний час мають: TikTok - понад 4.5 млн. переглядів,YouTube - 184.8 тис. переглядів.

В ході здійснення правозахисної діяльності ГО «НОН-СТОП» встановлено, що Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат України 9-го скликання від партії «Слуга народу» - ОСОБА_4 , колишній заступник начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції - ОСОБА_5 , екс-народний депутат України з 29 липня 2022 до 6 лютого 2023 від проросійської фракції ОПЗЖ - ОСОБА_6 , український бізнесмен - ОСОБА_7 , залучивши ряд підконтрольних фізичних осіб, в тому числі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , перебуваючи у злочинній змові з посадовими особами та працівниками Державної податкової служби України, ГУ ДПС у Рівненській області, Державної митної служби України, Державної прикордонної служби України, їх територіальних органів, використовуючи ряд підконтрольних юридичних осіб, в тому числі ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ТЮТЮНОВЕ ВИРОБНИЦТВО» (код ЄДРПОУ 41519237), їх керівництво, створили організовану злочинну групу, яка під прикриттям законної діяльності ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ТЮТЮНОВЕ ВИРОБНИЦТВО» (код ЄДРПОУ 41519237) з виробництва тютюнових вробив, реалізує протиправну схему незаконного виробництва необлікованих тютюнових виробів, як власних марок так і відомих світових брендів, які в подальшому незаконно реалізуються на території України, з використанням підроблених марок акцизного податку, а також постачаються контрабандним шляхом до країни ЄС. ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ТЮТЮНОВЕ ВИРОБНИЦТВО» (код ЄДРПОУ 41519237), котре підконтрольне вказаним учасниками організованої злочинної групи, незаконно здійснює контрабанду, підроблення акцизних марок, виробництво, закупівлю, продаж тютюнових виробів, в тому числі за готівку, у нелегальних торгових точках, через що у вказаної юридичної особи незаконно формується податковий кредит, який в подальшому використовується та продається іншим юридичним особам з метою ухилення від сплати податків, легалізації грошових коштів. Посадові особи та працівники Державної податкової служби України, ГУ ДПС у Рівненській області, Державної митної служби України, Державної прикордонної служби України, їх територіальних органів, зловживаючи службовим становищем, приховують та сприяють незаконній діяльності вказаних учасників організованої злочинної групи, систематично отримуючи, від останніх, неправомірну вигоду. Крім того, посадові особи та працівники правоохоронних органів, зокрема БЕБ України, ТУ БЕБ у Полтавській області, Офісу Генерального прокурора, Полтавської обласної прокуратури, зловживаючи службовим становищем, систематично отримуючи неправомірну вигоду від учасників організованої злочинної групи, умисно покривають злочинні схеми, проявляють злочинну бездіяльність, зокрема належним чином не розслідують кримінальні провадження, не проводять необхідні С(Р)Д та НС(Р)Д, намагаються безпідставно закрити кримінальні провадження, та фактично допомагають учасникам організованої злочинної групи уникнути відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення».

2.2. В судове засідання попри здійснений належним чином виклик скаржник не прибув, не надіславши з цього приводу будь-яких заяв. З метою дотримання розумних строків судового провадження, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд без участі скаржника, також враховуючи його клопотання про таке. Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Представник САП як орган, гіпотетична бездіяльність якого оскаржувалось, попри належним чином повідомлення про судове засідання в таке не прибув, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.

Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі №556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що скаржник 09.01.2025 направив до САП заяву про кримінальні правопорушення, яка отримана того ж дня, відтак скаржником не пропущено визначений статтею 304 КПК строк на подання скарги.

3.4. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, у тому числі за скаргами на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.

Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, а саме: статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.

Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

Кримінальний кодекс України в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який розширеному тлумаченню не підлягає. Так, примітка статті 45 КК визначає, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.

Відтак слідчий суддя повинен з`ясувати чи відомості, викладені в скарзі, мають ознаки корупційних кримінальних правопорушень, які належать до підслідності НАБУ і як наслідок САП, адже корупційні кримінальні правопорушення можуть бути підслідними, окрім НАБУ, й іншим органам досудового розслідування.

3.5. Як вбачається зі змісту скарги та заяви до НАБУ, скаржником не наведено жодних обґрунтованих відомостей про вчинення злочинних діянь з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи інших осіб або про заподіяння такими діяннями істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам осіб, зокрема й самого скаржника, що свідчить про відсутність ознаки підслідності, передбаченої пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК.

Крім того, в скарзі та заяві про кримінальне правопорушення скаржник не зазначив відомостей щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 чи частиною першою статті 369-2 КК, що свідчить про відсутність ознак підслідності, передбаченої пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК.

Щодо посилання зазначення в скарзі і заяві про вчинення кримінального правопорушення на народного депутата України 9-го скликання, голову Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, то відповідно до частини 1 статті 482-2 КПК відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до ЄРДР Генеральним прокурором (особою, що виконує обов`язки Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим кодексом. Тому заява про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України має подаватись безпосередньо до Генерального прокурора або особи, що виконує обов`язки такого.

Таким чином, у цьому випадку відсутні будь-яка умова підслідності НАБУ, передбачені пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

3.6. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Судом встановлено, що зі змісту заяви скаржника до САП про вчинення кримінальних правопорушень та з наявних матеріалів не вбачається достатніх об`єктивних вагомих обставин вчинення будь-яких кримінальних правопорушень. Окрім того, скаржник посилається на вчинення кримінальних правопорушень, проте викладені обставини не свідчать про їх ймовірність і доводи скаржника не є достатніми для отримання зазначеного вище висновку, не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Таким чином, скаржником не доведено обов`язок посадових осіб САП внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяви про кримінальні правопорушення, й тому в задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 від 19.01.2025 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами САП відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 21.01.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1