Ухвала

від 20.01.2025 по справі 523/868/25

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/868/25

Провадження №2/523/1852/25

У Х В А Л А

"20" січня 2025 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» КК «Клевер» (код ЄДРПОУ: 37947742, адреса: м. Одеса, вул. Капітана Кузнєцова, буд. 108), треті особи: КП «Житлово-комунальний сервіс «Північний» (код ЄДРПОУ: 35241704, адреса: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, буд. 118), Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради (адреса: м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 106), про визнання права власності на нерухоме майно, зміну цільового призначення об`єкта нерухомості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовними вимогами до ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» КК «Клевер», треті особи: КП «Житлово-комунальний сервіс «Північний», Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно, усунення перешкод в користуванні приміщенням, зміну цільового призначення об`єкта нерухомості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 2008 року вона безперервно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зазначене приміщення було надано позивачу КП ЖКС «Северний». Позивач зазначає, що 31.05.2017 року її було звільнено, та одночасно позивача було прийнято на роботу до ТОВ Керуюча Компанія «Суворовський». Починаючи з 2019 року, позивач зазначає, що її почали цькувати, керівництво намагається її висилити без надання іншого житла, а житлове приміщення в якому вона проживає намагаються продати.

З урахуванням викладеного позивач просить: визнати право власності на приміщення АДРЕСА_3 ; змінити цільове призначення об`єкта з нежитлового в житлове.

Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ознайомившись із позовною заявою, суддя дійшов висновку щодо залишення позову без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно ст.ст. 1 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 року з 01 січня встановлений у розмірі 3 028 гривень.

Як зазначено у ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці) та фізичні особи підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Слід зазначити, що позовна заява містить дві вимоги з яких, одна вимога немайнового характеру: змінити цільове призначення об`єкта нерухомості, та вимогу майнового характеру: визнати за позивачем право власності на приміщення.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно до п.1.1) ч.2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до п.1.2) ч.2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 211,20 гривень.

Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна та п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази проведення оцінки майна, щодо якого позивач просить визнати право власності, а саме: приміщення АДРЕСА_3 .

Таким чином, позивачу слід вказати ціну позову згідно грошової оцінки вартості майна на час звернення до суду, яку необхідно надати суду. Оскільки відсутня ціна позову, у суду відсутня можливість здійснити правильне нарахування суми сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру, а тому позивачу необхідно надати оцінку вартості майна щодо якого порушено питання про визнання права власності.

Відповідно до п. а п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вартості майна, яка відповідає фактичній (ринковій) вартості спірного майна на день звернення до суду, виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» до суду подано не було.

Крім іншого, позивачем в супереч вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, не надано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Також, згідно з ч.ч.5,6 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 ст. 83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно дост.84ЦПК України,учасник справи,у разінеможливості самостійнонадати докази,вправі податиклопотання провитребування доказівсудом. У клопотанніповинно бутизазначено,крім іншого:який доказвитребовується та вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З урахуванням викладеного, на виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивачу, необхідно надати суду: - платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі: 1 211, 20 грн., за позовну вимогу немайнового характеру, за платіжними реквізитами, які зазначені на офіційному веб-сайті Суворовського районного суду м. Одеси (веб-сайт: https://sv.od.court.gov.ua) або докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору згідно приписів ЗУ «Про судовий збір».

На виконання вимог ст.176 ЦПК України надати докази на підтвердження вартості майна щодо якого порушено питання про визнання права власності.

На виконання вимог ч. 1, 5, 6 ст. 177 ЦПК України надати докази на підтвердження позовних вимог та надати копії позову з додатками для всіх учасників провадження.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, необхідно дійти висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 8, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, ст.ст. 1, 4, 6 Закону України «Про судовий збір», суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доТОВ «Керуючакомпанія «Суворовський»КК «Клевер»,треті особи:КП «Житлово-комунальнийсервіс «Північний»,Пересипська районнаадміністрація Одеськоїміської ради,про визнанняправа власностіна нерухомемайно,зміну цільовогопризначення об`єктанерухомості - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням вимог викладених в ухвалі суду, а саме:

-надати суду: - платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі: 1 211, 20 грн, за позовну вимогу немайнового характеру, за платіжними реквізитами, які зазначені на офіційному веб-сайті Суворовського районного суду м. Одеси (веб-сайт: https://sv.od.court.gov.ua) або докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору;

-надати суду докази на підтвердження вартості майна щодо якого порушено питання про визнання права власності, відповідно до положення ст. 176 ЦПК України та докази сплати судового збору з урахуванням оцінки;

- надати суду докази на підтвердження відстрочення та або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням вимог ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

- надати копію позову з додатками для всіх учасників провадження;

- надати докази на підтвердження позовних вимог.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала про залишення заяви без руху щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: