РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
20 січня 2025 р. Справа № 120/12419/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивача зазначила, що 11 вересня 2024 року її довіритель ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (як особі, яка здійснює догляд за своїм батьком з інвалідністю ІІ групи ОСОБА_2 ).
Проте відповідач листом від 06 вересня 2024 року повідомив заявника про те, що за результатами розгляду його звернення щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації комісія 06 вересня 2024 ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову під час мобілізації у зв`язку із тим, що позивачем не надано документів, які підтверджують неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та які зобов`язані за законом утримувати особу з інвалідністю І та ІІ групи відповідно до Додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період".
Представниця позивача не погоджується з таким рішенням відповідача, оскільки вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому просить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Ухвалою від 25 вересня 2024 року відкрито провадження в адміністративний справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
23 жовтня 2024 року представницею позивача подано до суду заяву про зміну предмета позову, у якій окрім рішення від 06 вересня 2024 року просить також скасувати рішення відповідача і від 24 вересня 2024 року № 30, яким ОСОБА_1 також відмовлено у наданні відстрочки від призову під час мобілізації з тих самих підстав, що зазначені в рішенні від 06 вересня 2024 року.
04 грудня 2024 року представницею позивача подано до суду клопотання про витребування у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчених копій протоколів від 06 вересня 2024 року № 25 та від 24 вересня 2024 року № 30.
Ухвалою суду від 04 грудня 2024 року подане представницею позивача клопотання задоволено та витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії протоколів від 06 вересня 2024 року № 25 та від 24 вересня 2024 року № 30.
27 грудня 2024 року представницею позивача подано до суду витяги з протоколів засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, від 06 вересня 2024 року № 25 та від 24 вересня 2024 року № 30, які стосуються розгляду поданих ОСОБА_1 заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідач у встановлений судом строк не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Згідно з частиною 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 25 вересня 2024 року надіслано ІНФОРМАЦІЯ_3 на офіційну електронну адресу 26 вересня 2024 року о 20 год. 50 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Проте у встановлений судом строк відповідач не подав відзив на позовну заяву.
А тому на підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку справу вирішувати за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ № 807094 від 18 квітня 2024 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи безтерміново.
У листі відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькій області управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10 серпня 2023 року вих. № 5312-8.2-38 зазначено, що в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькій області наявний актовий запис № 2047 про народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений 29.05.1992 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьком якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Проведеною перевіркою за відомостями, наявними в архівах державної реєстрації актів цивільного стану Вінницької області, крім актового запису про народження ОСОБА_1 , актових записів про народження інших дітей, батьком яких є ОСОБА_2 , не виявлено.
03 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, у якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як особі, яка здійснює догляд за своїм батьком з інвалідністю ІІ групи ОСОБА_2 .
До поданої заяви позивачем долучено наступні документи: копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ; копію реєстраційного номера облікової картки платника податків; копію військово-облікового документу "Резерв+" № НОМЕР_3 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копію довідки з відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькій області від 10 серпня 2023 року № 5312-8.2-38; копію довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ № 807094, відповідно до якої ОСОБА_2 (батько позивача) є особою з інвалідністю ІІ групи безтерміново; копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ; копію паспорта громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 ; копію довідки ОСББ «ПІК 103-Б»; копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_2 .
Подану позивачем заяву та документи розглянуто на засіданні комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, 06 вересня 2024 року.
За результатами розгляду таких документів комісією прийнято рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з огляду на відсутність документів, що підтверджують неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати особу з інвалідністю І чи ІІ групи.
Наведене вище підтверджується витягом з протоколу № 25 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, від 06 вересня 2024 року.
19 вересня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як особі, яка здійснює догляд за своїм батьком з інвалідністю ІІ групи ОСОБА_2 .
До поданої заяви позивачем долучено наступні документи: копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ; копію військово-облікового документу "Резерв+" № 290120240693371300046; копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копію витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 0004578408; копію довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ № 807094, відповідно до якої ОСОБА_2 (батько позивача) є особою з інвалідністю ІІ групи безтерміново; копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ; довідку про проживаючих у житловому приміщенні № 423 від 09 серпня 2024 року; довідку з відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькій області від 10 серпня 2023 року № 5312-8.2-38.
За результатами розгляду поданої заяви та долучених до неї документів комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період 24 вересня 2024 року прийнято рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати особу з інвалідністю І чи ІІ групи.
Про наведене вище свідчить протокол засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, від 24 вересня 2024 року № 30.
Надаючи правову оцінку рішенням, що оскаржуються, суд враховує наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно зі статтею 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні триває, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частин 3, 5 статті 22 Закону № 3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 цього Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачено випадки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Пунктом 56 Порядку № 560 встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
Згідно з пунктом 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Отже, Порядком № 560 визначено чіткий алгоритм вчинення дій військовозобов`язаним та прийняття рішень територіальним центром комплектування та соціальної підтримки щодо питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відтак військовозобов`язаний має право на особисте подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку.
Додатком 5 Порядку № 560 передбачено перелік документів, що підтверджують право на відстрочку.
Так, у випадку подання заяви про відстрочку на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII документами, що підтверджують право на відстрочку, зокрема, є:
для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", у яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
- для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження).
Так, суд установив, що позивач 03 вересня 2024 року та 19 вересня 2024 року звертався до відповідача із заявами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII
Разом із такими заявами подавалися необхідні документи, що визначені Додатком 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період".
Зокрема позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_1 як до заяви від 03 вересня 2024 року, так і до заяви від 19 вересня 2024 року долучалася копія довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ № 807094, якою підтверджується статус ОСОБА_2 (батька позивача) як особи з інвалідністю ІІ групи, а також копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 , згідно з яким позивач є сином ОСОБА_2 .
Водночас за результатами розгляду поданих документів комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період протоколами від 06 вересня 2024 року № 25 та від 24 вересня 2024 року № 30 відмовлено позивачу в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з огляду на відсутність документів, що підтверджують неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати ОСОБА_2 .
Проте, на переконання суду, такі доводи відповідача є необгрунтованими, зважаючи на таке.
Згідно з положеннями частини 2 статті 75 Сімейного кодексу України (далі - СК України) право на утримання (аліменти) має той із подружжя, хто є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Непрацездатним вважається той із подружжя, хто досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи (частина 3 статті 75 СК України).
Право на утримання після розірвання шлюбу регламентується статтею 76 СК України, за змістом якої розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу; після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу; особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.
Водночас суд установив, що батько позивача ОСОБА_2 отримав ІІ групу інвалідності у 2024 році, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ № 807094.
При цьому відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 27 червня 2024 року № 00045718408, 10 червня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб.
Однак 12 вересня 2020 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, про що Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено актовий запис № 279.
Тобто, в силу приписів статті 76 СК України у колишньої дружини ОСОБА_2 не виникає обов`язку за законом утримувати її колишнього чоловіка, який є особою з інвалідністю ІІ групи з 2024 року.
При цьому варто зауважити, що ані Законом № 3543-XII, ані Порядком № 560 не передбачено перелік документів, які має подати особа, яка має намір реалізувати своє право на отримання відстрочки, для підтвердження неможливості інших осіб, які не є військовозобов`язаними та які зобов`язані за законом утримувати особу з інвалідністю І та ІІ групи.
Разом із тим відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності таких осіб. Судом також не встановлено наявності інших невійськовозобов`язаних осіб, які б могли утримувати батька позивача.
Більше того, як слідує із листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькій області управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10 серпня 2023 року вих. № 5312-8.2-38, проведеною за відомостями, наявними в архівах державної реєстрації актів цивільного стану Вінницької області, крім актового запису про народження ОСОБА_1 , актових записів про народження інших дітей, батьком яких є ОСОБА_2 , не виявлено.
Наведене свідчить про те, що інших дітей у ОСОБА_2 окрім ОСОБА_1 немає.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що долучених до заяв позивача від 03 вересня 2024 року та від 19 вересня 2024 року документів було цілком достатньо для надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, адже такі документи підтверджують як наявність батька, що є особою з інвалідністю ІІ групи, так і те, що батько позивача не має інших невійськовозобов`язаних осіб, які зобов`язані за законом його утримувати, а тому рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлені протоколами від 06 вересня 2024 року № 25 та від 24 вересня 2024 року № 30, про відмову в наданні позивачеві відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ, є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо вимоги зобов`язального характеру, то тут слід врахувати наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Наведені вище приписи узгоджуються із положеннями пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача необхідно керуватись принципом верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Оскільки відповідачем протиправно відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, які є необґрунтованими, а інших підстав для відмови не вбачається, тому, виходячи з обставин цієї справи, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача надати позивачеві відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані представницею позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, що підтверджується квитанцією від 20 вересня 2024 року.
Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що оформлені у формі протоколів засідань комісії від 06 вересня 2024 року № 25 та від 24 вересня 2024 року № 30.
Зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_6 )
Повний текст рішення суду складено 20.01.2025
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2025 |
Оприлюднено | 23.01.2025 |
Номер документу | 124568547 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Яремчук Костянтин Олександрович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Яремчук Костянтин Олександрович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Яремчук Костянтин Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні