Рішення

від 20.01.2025 по справі 120/16366/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 р. Справа № 120/16366/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмільницького відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року до Вінницького окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 , позивач), яка подана його представником адвокатом Поворознюком Борисом Миколайовичем, (далі - представник позивача) до Хмільницького відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач) про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.11.2024 №ВП72794950.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваної постанови державного виконавця від 11.11.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП № 72794950 з примусового виконання виконавчого листа № 120/8450/20-а, виданого 27.06.2023 року Вінницьким окружним адміністративним судом.

Ухвалою суду від 26.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Цією ж ухвалою суд в порядку статті 49 КАС України залучив до участі у страві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Війтівецьку сільську раду Хмільницького району Вінницької області.

Окрім цього, зазначеною ухвалою також витребувано у відповідача та третьої особи додаткові докази необхідні для розгляду справи.

До суду від Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області 11.12.2024 надійшли письмові пояснення, у яких представник третьої особи висловила свої заперечення проти позову. Вказує, що на момент звільнення позивача поширювала свою дія норма частини другої статті 33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад, тобто мала пропонуватись при звільненні з посади старости посада, яку він обіймав до обрання головою сільської ради, а у разі її відсутності інша рівноцінна робота (посада) на цьому, або за згодою позивача, іншому підприємстві, установі, організації. А у разі неможливо надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування ОСОБА_2 мала зберігатись, але не більше шести місяців, серед заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді. Третя особа наголошує на тому, що виплата середньої заробітної плати за період з 26.11.2020 по 25.05.2021 має обраховуватись із отриманого доходу, якій він одержував, працюючи саме на виборній посаді.

На рахунок коефіцієнтів підвищення та корегування заробітної плати Війтівецька сільська рада Хмільницького району Вінницької області повідомила, що оплата праці сільського голови Війтівецької сільської ради за період з 29.12.2016 по 25.11.2020 проводилась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів без застосування будь яких коефіцієнтів в межах затвердженого фонду оплати праці. Підвищення заробітної плати сільського голови здійснювалось відповідно до змін, що вносились до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 Про упорядкування структури та умов оплати.

31.12.2024 від третьої особи надійшли витребувані судом докази.

03.01.2025 засобами електронного та 08.01.2025 поштовим зв`язком від Хмільницького відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на адресу суду надійшли витребувані копії матеріалів виконавчого провадження.

Втім відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відтак суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відзиву на позовну, за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

В 2010 році ОСОБА_1 було обрано Качанівським сільським головою та рішенням № 1 першої сесії 6 скликання Качанівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 22.11.2010 було визнано його повноваження.

В 2015 році на чергових виборах його знову було обрано Качанівським сільським головою та рішенням №1 першої сесії 7 скликання від 05.11.2015 визнано його повноваження.

Рішенням №167 Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області 9 сесії 7 скликання від 22.09.2016 Про добровільне об?єднання територіальних громад на підставі статей 2, 4, 6, 7 Закону України Про добровільне об?єднання територіальних громад вирішено об?єднатися з територіальними громадами сіл Війтівці, Дібрівка, Ольгине Жданівської сільської ради та сіл Качанівка, Семки Качанівської сільської ради в Жданівську сільську об?єднану територіальну громаду з центром у селі Війтівці Хмільницького району Вінницької області.

29.12.2016 відбулась перша сесія першого скликання Жданівської сільської ради ОТГ Хмільницького району Вінницької області. Тому, відповідно до приписів ч. 2 ст. 8 Закону України Про добровільне об?єднання територіальних громад, повноваження ОСОБА_1 як Качанівського сільського голови завершилися та на нього були покладені обов?язки старости сіл Качанівки та Семки Хмільницького району Вінницької області.

Рішенням 6 сесії Жданівської сільської ради 1 скликання від 30.05.2017 № 110 назву Жданівська сільська рада ОТГ змінено на Жданівська сільська рада.

Рішенням 40 сесії 7 скликання Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 24.06.2019 року № 594 його переведено на посаду виконуючого обов?язки старости Качанівського старостинського округу.

Рішенням 51 сесії 7 скликання Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 01.07.2020 № 912 Жданівську сільську раду Хмільницького району Вінницької області перейменовано у Війтівецьку сільську раду Хмільницького району Вінницької області.

На підставі рішення 1 сесії 8 скликання Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 25.11.2020 №16 та розпорядження сільського голови Ядвіжиної С. від 25.11.2020 року № 57/07-03 Про звільнення ОСОБА_1 позивача звільнено з посади виконуючого обов?язки старости Качанівського старостинського округу з 25.11.2020 року у зв?язку із закінченням строку повноважень виконавчого комітету сільської ради, ч. 1 ст. 51 Закону України Про місцеве самоврядування.

Оскільки Війтівецька сільська рада не вчинила дій щодо виплати середнього заробітку, позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом.

Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.11.2022 у справі № 120/8450/20-а позов задоволено та, зокрема, зобов`язано Війтівецьку сільську раду Хмільницького району Вінницької області надати ОСОБА_1 попередню роботу (посаду), яку він обіймав до обрання в 2010 році Качанівським сільським головою Хмільницького району Вінницької області, а за її відсутності - іншу рівнозначну роботу (посаду) у Війтівецькій сільській раді Хмільницького району Вінницької області, або, за його згодою, на іншому підприємстві, в установі, організації. Цим же рішенням зобов`язано Війтівецьку сільську раду Хмільницького району Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із місцевого бюджету середню заробітну плату, яку він одержував на посаді виконуючого обов`язки старости Качанівського старостинського округу, у період з 26.11.2020 до його працевлаштування, але не більше шести місяців.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.11.2022 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, зобов`язано Війтівецьку сільську раду Хмільницького району Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із місцевого бюджету середню заробітну плату, яку він одержував на виборній посаді у період з 26.11.2020 до його працевлаштування, але не більше шести місяців.

Постановою головного державного виконавця Хмільницького відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лукашенко Олени Сергіївни від 18.09.2023 відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа виданого 27.06.2023 Вінницьким окружним адміністративним судом по справі № 120/8450/20-а та зобов?язано боржника Війтівецьку сільську раду виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

13.12.2023 Війтівецької сільською радою зроблено перерахунок середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 та кошти в сумі 38486,42 грн. були перераховані згідно з платіжною інструкцією від 08.12.2023 № 16 на рахунок стягувача.

03.01.2024 відповідачу надійшло звернення Війтівецької сільської ради за № 3 про закриття виконавчого провадження, так як рішення виконано відповідно до наданих платіжних інструкцій та кошти нараховано згідно середньої заробітної плати, яку ОСОБА_3 отримував на займаній посаді та кошти перераховано на рахунок стягувача 13.12.2023.

03.01.2024 головним державним виконавцем згідно з п. 9 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та копії направлено сторонам.

Не погоджуючись із вказаною постановою та вважаючи, що державний виконавець не перевірила розмір середнього заробітку позивача, не витребувала довідку про розмір отриманого доходу за два останніх місяця позивача перед його звільненням, не перевірила правильність обрахованого розміру виплат, позивач оскаржив її до суду.

Судом з`ясовано, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2024 №120/582/24 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасувано постанову головного державного виконавця Хмільницького відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лукашенко Олени Сергіївни від 03.01.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП № 72794950 з примусового виконання виконавчого листа № 120/8450/20-а, виданого 27.06.2023 Вінницьким окружним адміністративним судом.

15.04.2024 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про відновлення виконавчого провадження.

Постановою головного державного виконавця Хмільницького відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лукашенко Олени Сергіївни від 19.04.2024 постанову про закінчення виконавчого провадження від 03.01.2024 ВП № 72794950 скасовано.

11.10.2024 представник позивача звернувся до державного виконавця з клопотанням про зобов`язання боржника провести коригування середньої заробітної плати.

21.10.2024 відповідач звернувся до Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області із проханням надати інформацію про те, чи проводилось коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт її підвищення, при проведенні нарахування середньої заробітної плати ОСОБА_1 згідно чинного законодавства.

01.11.2024 від Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області до відповідача надійшов лист в якому боржник повідомив про те, що до розрахунку середньої заробітної плати було взято заробітну плату ОСОБА_1 , яку він одержував на виборній посаді , що забезпечувала йому гарантії відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад.

11.11.2024 головним державним виконавцем складено акт про виконання боржником судового рішення.

У зв`язку з цим 11.11.2024 головним державним виконавцем згідно з п. 9 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та її копії направлено сторонам. Вказаною постановою встановлено, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 із місцевого бюджету середню заробітну плату, яку він одержав на виборній посаді у період з 26.11.2020 до його працевлаштування, але не більше шести місяців виконано в повному обсязі. Згідно розрахунку виплати середньої заробітної плати, наданого Війтівецькою сільською радою ОСОБА_1 було нараховано за період вказаний у виконавчому документі середню заробітну в розмірі 38486,42 грн. та перераховано на рахунок стягувача згідно платіжної інструкції №16 від 08.12.2023.

Позивач із винесеною постановою про закінчення виконавчого провадження від 11.11.2024 не погоджується та вказує на те, що нарахування та виплата середньомісячного заробітку здійснено Війтівецькою сільською радою Хмільницького району Вінницької області без коригування на коефіцієнт її підвищення, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд виходить із такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу положень ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Положеннями пунктів 1, 3, 22 частини третьої статті 18 Закону №1404 передбачено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону № 1404-VIII вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Так, як слідує з матеріалів справи, обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач покликається на те, що державним виконавцем протиправно прийнято постанову від 11.11.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП № 72794950, оскільки, як він вважає, рішення суду не виконано, так як нарахування та виплата середньомісячного заробітку здійснено Війтівецькою сільською радою Хмільницького району Вінницької області не в належному розмірі, а саме без коригування на коефіцієнт її підвищення.

Зокрема, позивач у позовній заяві наводить власний розрахунок суми, яка на його переконання мала би бути виплачена сільською радою та яка є суттєво більшою ніж та, що фактично йому виплачена.

Втім, з наданого розрахунку слідує, що при його складанні позивачем було взято за основу його заробітну плату, яку він одержував на посаді виконуючого обов`язки старости Качанівського старостинського округу за період вересень-жовтень 2020 року.

Водночас суд враховує те, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.11.2022, яким задоволено вимоги позивача.

Цією ж постановою Сьомий апеляційний адміністративний суд позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково та зобов`язав Війтівецьку сільську раду Хмільницького району Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із місцевого бюджету середню заробітну плату, яку він одержував на виборній посаді у період з 26.11.2020 до його працевлаштування, але не більше шести місяців.

У постанові апеляційний адміністративний суд прийшов до висновку про наявності у позивача права на отримання середньої заробітної плати, яку він одержував, працюючи саме на виборній посаді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету на період працевлаштування, але не більше як за шість місяців, внаслідок неможливості надання попередньої роботи (посади), що узгоджується з приписами частини другої статті 33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні звернув увагу, що в силу частини п`ятої статті 12 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на це, суд вказує, що виплата середнього заробітку за період з 26.11.2020 по 25.05.2021 правильно обраховувалась Війтівецькою сільською радою Хмільницького району Вінницької області із отриманого доходу на посаді виконуючого обов`язки старости Качанівського старостинського округу, оскільки суд апеляційної інстанції зробив висновки про право позивача на виплату йому середньої заробітної плати, яку він одержував, працюючи саме на виборній посаді.

Таким чином розрахунок середньої заробітної плати позивачу має обраховуватись виходячи із розміру заробітної плати, яку позивач одержував на виборній посаді (сільського голови), а не на посаді в.о. старости, яка не є виборною.

Щодо нарахування та виплати середньої заробітної плати позивача без застосування коефіцієнтів підвищення та корегування заробітної плати, а саме без врахування пункту 10 Порядку №100, то суд вказує наступне.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Порядок обчислення середнього заробітку затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).

Згідно з п. 2 Порядку № 100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п.3 цього ж Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками - почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до п. 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до пункту 10 Порядку №100 (у редакції, що діяла до 12.12.2020) у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв`язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вище оплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.

В даному випадку суть спірних правовідносин якраз із водиться до того, чи наявне у позивача право на коригування середньомісячного заробітку на коефіцієнт підвищення згідно п. 10 Постанови № 100.

З цього приводу суд першочергово виходить із того, що під час нарахування заробітної плати ОСОБА_4 за період з 29.12.2016 по 25.11.2020 коефіцієнт підвищення не міг застосовуватись, так як позивач займав посаду посаді виконуючого обов`язки старости Качанівського старостинського округу (не виборну посаду) і його заробітна плата залежала від посадового окладу і нараховувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» без застосування коефіцієнтів в межах затвердженого фонду оплати праці.

Тобто, оскільки з грудня 2016 року позивач не займав виборну посаду, та з того часу посада Качанівського сільського голови взагалі припинила своє існування, тому і коефіцієнт підвищення в цілому не міг бути застосований до такої посади.

В даному випадку матеріалами справи підтверджено, що розрахунок середньої заробітної плати позивача за період з 26.11.2020 здійснено виходячи розміру середньої заробітної плати, яку ОСОБА_1 , одержував на виборній посаді, тобто за жовтень-листопад 2016 року в розмірі 7999,95 грн. на місяць, що да думку суду є правомірним та підтверджується наявними в матеріалах виконавчого провадження доказами.

Окремо суд наголошує і на тому, що судом при розгляді справи № 120/8450/20-а ні в мотивувальній частині судового рішення, ні в резолютивній частині судового рішення не визначено конкретну суму до стягнення, а лише зобов`язано боржника нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із місцевого бюджету середню заробітну плату, яку він одержував на виборній посаді у період з 26.11.2020 до його працевлаштування, але не більше шести місяців.

Тобто, судом при розгляді справи № 120/8450/20-а не вирішувалися позовні вимоги щодо нарахування певної (конкретної) суми коштів позивачу, а державний виконавець в свою чергу не має права на власний розсуд виходити за межі встановлених судом зобов`язань та вираховувати розмір середнього заробітку позивача, поза межами тих обставин, які визначені судовим рішенням.

Відповідно до частин першої другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно вимог п. 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. (ч. 2 ст. 39 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

В зазначеному переліку прав відсутнє право державного виконавця на розширене, власне тлумачення рішення суду, яке він виконує.

Також, відсутнє право на стягнення з боржника додаткових коштів в якості компенсацій за несвоєчасне виконання рішення суду, проведення виплат, тощо.

З наведеного у сукупності слід дійти висновку, що державний виконавець при здійсненні заходів примусового виконання рішень обмежений вимогами виконавчого документа та його змістом, органи державної виконавчої служби не є правозахисними або контролюючими органами.

Обов`язком органів державної виконавчої служби є виконання чинних виконавчих документів.

В матеріалах виконавчого провадження наявна платіжна інструкція від 08.12.2023 № 16 про перерахування Війтівецькою сільської радою Хмільницького району Вінницької області на корить ОСОБА_1 суми 38486,42 грн., і в призначенні платежу зазначено середній заробіток згідно постанови № 72794950 від 18.09.2023.

Таким чином за наявності доказів виконання судового рішення боржником, державним виконавцем правомірно була прийнята постанова від 11.11.2024 та закінчено виконавче провадження ВП №72794950. Отже, підстав для скасування цієї постанови суд не вбачає.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд дійшов суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цього позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати згідно ст. 139 КАС України присудженню на користь позивача не підлягають.

Принагідно суд зазначає, що дата ухвалення даного рішення 20.01.2025 обумовлена перебуванням головуючого судді у відпустці.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 268, 287, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.01.25.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Хмільницький відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 26, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область, 22000, код ЄДРПОУ: 34849258);

Третя особа: Війтівецька сільська рада Хмільницького району Вінницької області (вул. Зої Космодем`янської, 8, с. Війтівці, Хмільницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ: 04331633).

СуддяСлободонюк Михайло Васильович