Рішення

від 21.01.2025 по справі 140/12192/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/12192/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Ельбе УА» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ельбе УА» (далі ПП «Ельбе УА», позивач, підприємство) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2024 №00102060408.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до висновків акту камеральної перевірки щодо дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) від 12.03.2024 № 5394/03-20-04-08/31820215 податковим органом встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних за вересень, листопад 2022 року та січень, лютий, березень, травень, червень, жовтень 2023 року.

На підставі вказаного акту ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення рішення від 25.04.2024 №00102060408, згідно із яким до позивача застосовано штраф у сумі 56 440,97 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 та згідно із пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а також пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України, з врахуванням підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX та пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

ПП «Ельбе УА» вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування такої позиції вказує, що несвоєчасна реєстрація ПП «Ельбе УА» податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН викликана об`єктивними обставинами, які знаходились поза межами впливу підприємства.

Так, зазначає, що у зв`язку з неможливістю збільшити вартість товару після його продажу на незареєстровану суму 20% ПДВ, у ПП «Ельбе УА» була відсутня можливість внесення грошових коштів на її погашення, відтак з незалежних від нього обставин підприємство не мало змоги виконати зобов`язання щодо вчасної реєстрації відповідних податкових накладних, вказаних у акті камеральної перевірки.

Тобто, невчасна реєстрація податкових накладних була спричинена протиправними діями/бездіяльністю територіальних органів ДПС щодо блокування податкових накладних контрагентам ПП «Ельбе УА», незважаючи на надання позивачем всіх наявних в нього документів щодо здійснених господарських операцій, реєстрацію податкових накладних за попередніми оплатами по тому ж рахунку із зазначеним тим самим кодом товару.

Окрім того, позивач зазначає, що пунктом 52.1 підрозділом 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено чіткий перелік порушень податкового законодавства, за які можуть бути застосовані контролюючим органом штрафні санкції під час дії картину встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), серед якого відсутні штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а відтак такі штрафні санкції не можуть бути застосовані контролюючим органом під час дії карантину на всій території України встановлених постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 01.07.2023.

Також, позивач вказує, що законодавством визначено можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини, однак ПП «Ельбе УА» не здійснило своєчасну реєстрацію податкових накладних через форс-мажорні обставини, а саме: у зв`язку із агресією російської федерації та постійним запуском ракет по території України, виникненням перебоїв електроенергії тощо.

З огляду на викладене, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.47).

У відзиві на позовну заяву (а.с.51-54) представник відповідача позовних вимог не визнала та в обґрунтування такої позиції вказала, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу, пункту 75.1. статті 75, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 ПК України було проведено камеральну перевірку ПП «Ельбе УА» щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до накладних з податку на додану вартість в ЄРПН.

За результатами перевірки складено акт від 12.03.2024 №5394/03-20-04-08/31820215, яким встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201, підпункту 69.1. пункту 69 підрозділу 10 та пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

На підставі висновку акту перевірки, ГУ ДПС у Волинській області винесене податкове повідомлення-рішення №00121080407 від 14.05.2024.

Представник відповідача зазначає, що нарахування штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування №3 від 09.09.2022, №2 від 01.11.2022, №1 від 06.01.2023 відбувалось відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування: №1 від 01.02.2023, №1 від 01.03.2023, №1 від 08.05.2023, №4 від 03.03.2023, №3 від 02.03.2023, №2 від 01.03.2023, №6 від 16.02.2023, №6 від 01.06.2023, №6 від 16.10.2023, №6 від 30.11.2023 - із врахуванням внесених змін щодо зменшення відсотку штрафів та збільшення граничних строків, котрі визначенні у Законі України від 12.01.2023 №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування».

Стосовно твердження позивача про те, що в акті перевірки невірно визначений граничний термін реєстрації ПН №2 від 01.11.2023 та ПН №1 від 01.02.2023, звертає увагу, що в акті перевірки допущено описку, яка ніяк не змінює змісту встановлених порушень, адже кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації ПН/РК в ЄРПН у оскаржуваного податковому-повідомленні рішення визначено правильно.

Щодо неможливості здійснення своєчасної реєстрації податкових накладних під час гострої респіраторної хвороби COVID-19 та воєнного стану в Україні зазначає, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022 доповнив підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на періоддіїкарантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусноїхвороби (COVID-19), не застосовуються.

Наголошує, що спірні податкові накладні були складені не в період з 24.02.2022 до 15.07.2022, а набагато пізніше.

Враховуючи вищезазначене, представник відповідача вважає, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а підстави для задоволення позовних вимог ПП «Ельбе УА» відсутні. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що є аналогічними доводам позовної заяви (а.с.63-65).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.59).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку ПП «Ельбе УА» щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних з податку на додану вартість в ЄРПН.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Волинській області складено акт камеральної перевірки від 12.03.2024 №5394/03-20-04-08/31820215 (а.с.10-12), яким встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, відповідальність за що передбачена абзацом 1 пункту 120-1.1. статті 120.1 ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 №00102060408, згідно із яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 56443,97 грн (а.с.8).

Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК Україниконтролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК Україникамеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, у тому числі своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРПН, виправлення помилок у податкових накладних.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку ПП «Ельбе УА» щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних з податку на додану вартість в ЄРПН за період вересень, листопад 2022 року та січень, лютий, березень, травень, червень, жовтень 2023 року, про що складено акт від 12.03.2024 №5394/03-20-04-08/31820215 (а.с.10-12).

Як вбачається із вказаного акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Так, відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, відповідно до абзацу 4 цього ж пункту 201.10 статті 201 ПК Україниподаткові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Згідно абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК Україниреєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Підсумовуючи викладене слід прийти до висновку, що продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

По своїй правовій природі норма, викладена в абзаці 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України, є нормою зобов`язального характеру (норма-припис), а отже має існувати норма, яка передбачає відповідальність за невиконання платником податку зобов`язання у вигляді обов`язку реєстрації податкової накладної.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно із пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201цьогоКодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Також суд зазначає, що Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08.02.2023) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 №1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 280/4484/22, від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема акту перевірки та розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (а.с.9) згідно із оскаржуваним податковим повідомленням рішення до позивача було застосовано штрафні санкції за порушення термінів реєстрації в ЄРПН 12 податкових накладних/розрахунків коригування, а саме:

- від 09.09.2022 №3 на 3 календарних дні (граничний строк реєстрації 30.09.2022, зареєстрована 03.10.2022);

- від 01.11.2022 №2 на 19 календарних днів (граничний строк реєстрації 30.11.2022, зареєстрована 19.12.2022);

- від 06.01.2023 №1 на 21 календарний день (граничний строк реєстрації 31.01.2023, зареєстрована 21.02.2023);

- від 01.02.2023 №1 на 13 календарних днів (граничний строк реєстрації 05.03.2023, зареєстрована 18.03.2023);

- від 01.03.2023 №1 на 13 календарних днів (граничний строк реєстрації 05.04.2023, зареєстрована 18.04.2023);

- від 08.05.2023 №1 на 1 календарний день (граничний строк реєстрації 05.06.2023, зареєстрована 06.06.2023);

- від 03.03.2023 №4, від 02.03.2023 №3 та від 01.03.2023 №2 на 125 календарних дні (граничний строк реєстрації 05.04.2023, зареєстровані 08.08.2023);

- від 16.02.2023 №6 на 144 календарних дні (граничний строк реєстрації 18.03.2023, зареєстрована 09.08.2023);

- від 01.06.2023 №6 на 105 календарних дні (граничний строк реєстрації 05.07.2023, зареєстрована 18.10.2023);

- від 16.10.2023 №6 на 20 календарних дні (граничний строк реєстрації 18.11.2023, зареєстрована 08.12.2023);

- від 30.11.2023 №6 на 1 календарний день (граничний строк реєстрації 18.12.2023, зареєстрована 19.12.2023).

При цьому, на позивача накладено штраф у відсоткових розмірах від суми податку на додану вартість відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а саме: 10% від суми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній від 09.09.2022 №3 та 20% від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних від 01.11.2022 №2 та від 06.01.2023 №1.

Окрім того, при визначені розміру штрафу за несвоєчасну реєстрацію інших податкових накладних відповідач керувався нормами Закону №2876-ІХ (який набрав чинності 08.02.2023) в частині доповнення підрозділу 2розділу XX «Перехідні положення» ПК Українипунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану, а саме: 2 % від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних від 01.02.2023 №1, від 01.03.2023 №1 та від 08.05.2023 №1; 5% від суми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній від 16.10.2023 №6 та 15% від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних від 03.03.2023 №4, від 02.03.2023 №3, від 01.03.2023 №2, від 16.02.2023 №6, від 01.06.2023 №6.

За вказаних обставин суд вважає, що відповідач у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні правильно визначив розмір штрафу, застосувавши відповідні норми ПК України.

Надаючи оцінку доводам позивача про те, що в акті в перевірки не вірно вказано граничний термін реєстрації податкових накладних №2 від 01.11.2022 та №1 від 01.02.2023, суд враховує пояснення представника відповідача про те, що в акті перевірки допущено описку та констатує, що згідно із розрахунком штрафних санкції кількість днів затримки була обрахована відповідачем виходячи із граничної дати реєстрації податкової накладної №2 від 01.11.2022 - 30.11.2022 (19 днів) та податкової накладної №1 від 01.02.2023 - 05.03.2023 (13 днів).

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що наявні в акті перевірки описки, а саме: зазначення граничною датою реєстрації податкової накладної №2 від 01.11.2022 30.10.2022, замість 30.11.2024 та податкової накладної №1 від 01.02.2023 - 05.02.2023, замість 05.03.2023, не вплинули на розмір застосованих до позивача штрафних санкції, які обраховувалися відповідачем виходячи із вірної кількості днів порушення граничного терміну реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Окремо суд зауважує, що в акті перевірки серед переліку податкових накладних/розрахунків коригування, термін реєстрації яких порушено зазначено також податкову накладну від 30.11.2023 №6, однак як вбачається із розрахунку штрафних санкцій, згідно із оскаржуваним податковим повідомленням рішенням штрафні санкції по такій податковій накладній не застосовувалися.

Надаючи оцінку доводам позивача про те, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не передбачено пунктом 52.1 підрозділом 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX «Перехідні положення» ПК України, під час дії карантину, суд виходить із наступного.

18.03.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX та Закону України від 13.05.2020 № 591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)") підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: тобліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020.

Постановою від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 03.03.2022 № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон № 2118-IX).

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом № 2142-IX від 24.03.2022 внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова "трьох місяців" замінено словами "шести місяців".

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27.05.2022 Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

Так, наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225), який набрав чинності 06.09.2022, відповідно до пункту 1 розділу ІІ якого до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ вказаного Порядку у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України також доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.10.2024 у справі № 460/25523/23, від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23, від 24.09.2024 у справі №560/19985/23.

Судом враховано, що платник податків, який у зв`язку із проведенням бойових дій втратив можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід від підприємницької діяльності та/або навіть втратив основні засоби для ведення такої господарської діяльності не може бути притягнутий до відповідальності у зв`язку із невиконанням ним податкових обов`язків. Разом з тим, для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, які підтверджуються виникнення щодо обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.10.2023 у справі №160/19575/22.

На думку суду, сам лише факт введення воєнного стану на території України, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме військова агресія проти України, яка стала підставою для його введення, вплинула на спроможність суб`єкта господарювання своєчасно виконати податковий обов`язок, не може слугувати безумовною підставою для визнання неможливості платником податків виконувати податковий обов`язок. Неможливість своєчасно виконати податкові обов`язки має бути безпосередньо пов`язана із обставинами, спричиненими дією воєнного або надзвичайного стану та виключно у зв`язку з настанням підстав, визначених пунктом 1 розділу ІІ Порядку №225.

Однак матеріали справи не містять доказів про те, що позивачем подавалася до контролюючого органу заява про неможливість виконання податкового обов`язку в частині своєчасної реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних/розрахунків коригування.

Також при вирішенні даного спору, суд враховує за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23.07.2019 у справі №620/3609/18, від 14.08.2018 у справі №803/1583/17, від 30.01.2018 у справі №815/2745/17, №816/390/17 від 02.07.2019 у справі №2340/3802/18, від 20.08.2019 у справі №1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що невчасна реєстрація податкових накладних була спричинена протиправними діями/бездіяльністю територіальних органів ДПС щодо блокування податкових накладних контрагентам ПП «Ельбе УА», що мало наслідком неможливість збільшити вартість товару після його продажу на незареєстровану суму 20% ПДВ та у ПП «Ельбе УА» була відсутня можливість внесення грошових коштів на її погашення.

На підтвердження вказаних обставин позивач надає копії податкових накладних, виписаних контрагентами: ТОВ «РІАЛ ДОРС», ТОВ «Яровиця Парк», квитанції про зупинення їх реєстрації в ЄРПН та рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про реєстрацію таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с.13-15, 23-28, 39-41).

Так, як вбачається із матеріалів справи, податкова накладна від 06.01.2023 №1 (а.с.16) була надіслана позивачем для реєстрації в ЄРПН 01.02.2023, однак документ не прийнято. Виявлені помилки/зауваження: «Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (163279,27) не може перевищувати суму ПДВ на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (20020,76)», про що свідчить зміст відповідної квитанції (а.с. 17).

Разом з тим, суд зауважує, що серед випадків звільнення від податкової відповідальності за статтею 120-1 ПК України відсутні випадки нестачі реєстраційного ліміту платника податку, відсутність у нього коштів для поповнення електронного рахунка.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №0440/5579/18.

На думку суду, відсутності реєстраційного ліміту не є поважною причину неможливості подання на реєстрацію податкової накладної, оскільки реєстраційна сума у системі електронного адміністрування ПДВ залежить від дій позивача та його контрагентів, яких позивач обирає самостійно, а тому позивач як суб`єкт підприємницької діяльності має розраховувати свої реєстраційні ліміти та діяти із урахуванням мінімізації ризиків.

У відповіді на відзив позивач також зазначав про те , що виконуючи вимоги статті 210 ПК України здійснив реєстрацію податкових накладних, які пізніше відповідач заблокував і саме через протиправне блокування податкових накладних, ГУ ДПС у Волинській області додатково нараховує штрафні санкції.

Надаючи оцінку таким доводам позивача суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, податкова накладна від 06.01.2023 №1 вдруге була надіслана позивачем для реєстрації в ЄРПН 21.02.2023, однак її реєстрація була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.18).

Вказана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН 27.02.2023 (а.с.19) на підставі рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 27.02.2023 №8342620/31820215 (а.с. 20).

Відповідно до абзацу 13 пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Аналогічні норми, визначені і пунктом 198.6 статті 198 ПК України, відповідно до якої у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції за порушення терміну реєстрації податкової накладної від 06.01.2023 №1 на 21 календарний день (граничний строк реєстрації 30.01.2023, зареєстрована 21.02.2023), що свідчить про дотримання відповідачем вищезазначених норм та не врахування періоду від зупинення реєстрації такої податкової накладної до прийняття рішення щодо відновлення її реєстрації в ЄРПН під час обрахунку розміру штрафних санкцій.

Окрім того, суд зауважує, що граничним строк для реєстрації податкової накладної від 06.01.2023 №1 в ЄРПН було - 30.01.2023, однак вказана податкова накладна вперше була надіслана позивачем для реєстрації в ЄРПН 01.02.2023, тобто уже з порушенням законодавчо встановленого терміну.

Отже, у цій справі не встановлено обставин, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулась внаслідок протиправних дій саме суб`єкта владних повноважень.

У постановах від 03.04.2020 у справі №160/5380/19, від 10.06.2019 у справі №802/1825/16-а та від 12.07.2019 у справі №0940/1600/18 Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що платник податків, який виконав свій обов`язок щодо своєчасного направлення податкових накладних для реєстрації в ЄРПН, не може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з незалежних від нього обставин.

Разом з тим, у разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) для реєстрації в ЄРПН у строк, встановлений законодавством, вказане може слугувати підставою для притягнення такого платника податків до відповідальності за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу у відповідному розмірі.

В контексті спірних правовідносин, суд зазначає, що позивачем не надано жодних письмових доказів на підтвердження своєчасного направлення для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, вказаних в акті перевірки.

Так, згідно із наявними в матеріалах квитанціями податкову накладну від 01.03.2023 №1 було подано позивачем для реєстрації та фактично зареєстровано в ЄРПН 18.04.2023 (а.с.29-30); податкову накладну від 03.03.2023 №4 08.08.2023 (а.с.31-32), від 01.03.2023 №2 08.08.2023 (а.с.35-36);

Також матеріалами справи підтверджується, що податкова накладна від 02.03.2023 №3 (а.с.33) була подана позивачем для реєстрації в ЄРПН 08.08.2023, однак її реєстрація була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.34); податкова накладна від 16.02.2023 №6 (а.с.37) була подана позивачем для реєстрації в ЄРПН 09.08.2023, однак її реєстрація також була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України (а.с.38).

Однак, як і у випадку з податковою накладною від 06.01.2023 №1, згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції за порушення терміну реєстрації податкових накладних від 02.03.2023 №3 та від 16.02.2023 №6, без урахування періоду зупинення такої реєстрації, а саме: кількість днів затримки обчислювалися до 08.08.2023 та 09.08.2023 відповідно.

Доказів своєчасного надіслання для реєстрації в ЄРПН податкових накладних: від 09.09.2022 №3, від 01.11.2022 №2, від 01.02.2023 №1, від 08.05.2023 №1, від 01.06.2023 №6, від 16.10.2023 №6, від 30.11.2023 №6 позивач суду також не надав та матеріали справи не містять.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, позивачем не вжито усіх залежних від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасності реєстрації таких документів, що за висновками Верховного Суду, на які посилається позивач, може бути підставою для звільнення платника податків від відповідальності.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що позивачем порушено передбачені ПК України граничні терміни реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування, які наведені в акті камеральної перевірки. Зворотного позивачем не доведено, матеріалами справи не підтверджено.

При цьому, суд зауважує, що позивач у межах даного позову не оскаржує ані обставин стосовно календарних дат виписування спірних податкових накладних, ані обставин тривалості часу затримки.

Таким чином, оскільки податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період за період вересень, листопад 2022 року та січень, лютий, березень, травень, червень, жовтень 2023 року були зареєстровані в ЄРПН з порушенням встановленого термін, на думку суду, у контролюючого органу були наявні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України та пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин та проведеного аналізу чинного законодавства, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.04.2024 №00102060408 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбаченийКонституцієюта законами України, а тому, в задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство «Ельбе УА» (45638, Волинська область, Луцький район, село Лище, вулиця Шкільна, 1А, ідентифікаційний код 31820215).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679).

Суддя О. О. Андрусенко