Рішення

від 21.01.2025 по справі 140/8109/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8109/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВОПЕРФЕКТ до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВОПЕРФЕКТ звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000140/2 від 28.05.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару позивач подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) МД №24UA205140035250U9 від 27.05.2024, в якій митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту).

Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 14.08.2024 №UA205140/2024/000232/2. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із таким рішенням та зазначає, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою ним особою були подані передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв`язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом). При цьому вважає, що посилання митного органу на розбіжності, які були відсутні свідчить, що відповідач діяв упереджено. Характеристики товару підтверджувались наданими технічними паспортами на товар.

Відтак, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки вартість товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що на етапі перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

відповідно довідки до договору від 24.05.2024 №924/05/01 були понесені навантажувально-розвантажувальні витрати, однак дані витрати не зазначені в гр.21 ДМВ;

зазначені банківські реквізити, а саме розрахункові рахунки ТОВ «МЕТРОВУД» у договір заявці від 24.05.2024 №924/05/01 та довідці до договору від 24.05.2024 №9226 суперечать один одному, платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не надано;

відповідно п. 1.3 Внутрішнього договору складського зберігання від 07.11.2023 №9387 прейскурант - Додаток 1 до Договору є невід`ємною частиною даного договору, однак прейскурант не подано до митного оформлення. Також згідно п. 7.3 вищезазначеного договору оплата за послуги здійснюється до отримання товару зі складу, що суперечить терміну оплати, вказаному в фактурі від 24.05.2024 - 15/15/24FPR - 2024 06-07, платіжних документів, що підтверджують факт оплати наданих послуг не подано до митного оформлення;

згідно п.1.1 договору (контракту) про перевезення від 13.05.2024 №1305/24/03 передбачена Заявка до договору, однак документ не подано до митного оформлення.

Декларант надав додаткові документи: банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг від 27.05.2024; заявку від 23.05.2024 №2305/24/04; лист від 28.05.2024 №46.

Крім того, листом від 28.05.2024 №47 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Таким чином, позивачем не було усунуто чи спростовано зазначені митним органом неточності та розбіжності щодо числових значень складових заявленої митної вартості.

У зв`язку із чим, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, а саме:

товар 1 - на рівні 2,53 дол. США/кг за МД №UA205140/2024/034676 від 24.05.2024;

товар 2 - на рівні 2,59 дол. США/кг за МД №UA401020/2024/016794 від 26.03.2024.

З огляду на наведене вище, відповідач вважає рішення про коригування митної вартості №UA205140/2024/000140/2 від 28.05.2024 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

21 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВОПЕРФЕКТ» (Україна) та компанією Taizhou Ruize Import and Export Co. LTD (Китай) був укладений зовнішньоекономічний контракт на поставку товарів №1-2112.

Предметом контракту є поставка промислового обладнання.

Відповідно до п.1.1 договору Продавець приймає на себе зобов`язання продавати промислове обладнання Покупцю, а Покупець зобов`язується оплачувати та приймати товар, в порядку та на умовах, визначених контрактом.

Згідно п.1.3 контракту асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару та інші дані, необхідні для організації поставок товару, визначаються у проформах інвойсах, погоджених сторонами, які є невід`ємною частиною контракту.

Пунктом 2 1. контракту сторони передбачили наступні умови оплати:

2.1.1. 1-й етап: попередня оплата в розмірі 30% вартості товару Покупець оплачує на

підставі узгодженої сторонами Проформи інвойсу.

2.1.2. 2-й етап: оплата в розмірі 70% вартості товару Покупець оплачує перед відвантаженням Товару.

Пунктом 2.2. контракту сторони домовились, що детальні умови оплати зазначаються та погоджуються сторонами Проформою - інвойсом до контракту, умови поставки - в інвойсі.

Пунктом 2.3. контракту обумовлено, що поставка Продавцем товару здійснюється на умовах Incoterms 2010 FOB NINGBO, якщо інші умови не зазначені в інвойсах. У вартість товару включається вартість, маркування, вартість тари, палет, навантаження, сертифікату походження товару. Витрати, пов`язані з виконанням даного контракту розподіляються між сторонами відповідно до правил «Інкотермс 2010».

Відповідно до п.2.7 контракту сторонами визначено перелік документів, якими має супроводжуватись товар, а саме; - інвойс, коносамент або ТТН(CMR), пакувальний лист, сертифікат походження (за наявності), сертифікат якості (за наявності), технічний паспорт на товар, інші документи, необхідні для здійснення поставки товару.

Відповідно до розділу 3 контракту «Ціна товару, ціна контракту, порядок розрахунків»: ціна товару визначається в проформах інвойсах (п.3,1. контракту); платежі здійснюються в доларах США у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, на підставі виставленого Продавцем рахунку (проформа-інвойс) до даного контракту (п.3.5. контракту).

21 грудня 2023 року компанією Taizhou Ruize Import and Export Co. LTD (Китай) була сформована проформа інвойс №RZ231221WHB щодо поставки промисловою обладнання поршневих компресорів 14-ти типів в кількості 200 штук на загальну суму 51 880,00 дол. США.

Умови оплати, зазначені в проформі інвойсі №RZ231221 WHB: 30% попередня оплата, 70% - перед відвантаженням товару. Умови поставки - FOB NINGBO.

01 січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВОПЕРФЕКІ» здійснює попередню оплату за товар в розмірі 15 564,00 доларів США.

21 березня 2024 року перед відвантаженням Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВОПЕРФЕКТ» здійснює попередню оплату за товар в розмірі 36 316,00 доларів США, що становить 70% від вартості товару, зазначеному в проформі-інвойсі №RZ231221WHB.

21 березня 2024 року компанією Taizhou Ruize Import and Export Co. LTD (Китай) був сформований інвойс №RZ231221WHB щодо поставки частини товару - поршневих компресорів 6 типів в кількості 66 штук на загальну суму 25 756,00 доларів США.

04 квітня 2024 року компанія Taizhou Ruize Import and Export Co. LTD (Китай) здійснила поставку товариству з обмеженою відповідальністю «ЕВОПЕРФЕКТ» товар - поршневі компресори 6 типів в кількості 66 штук на загальну суму 25756,00 доларів.

Поставка товару здійснювалась ла умовах FCA Istanbul, Туреччина. Умови поставки відповідають інвойсу №UNJ2024000000024 від 02.08.2024. Факт поставки товару підтверджується міжнародною - товарно- транспортною накладною (CMR) A №001502.

З метою митного оформлення товару позивач 27.05.2024 через декларанта подав до Волинської митниці митну декларацію №24UA205140035250U9. Додатково до митної вартості товару було включено витрати на транспортування, транспортно-експедиторські послуги в розмірі 117 498,50 гривень, 45 798,75 гривень, 5 600,00 гривень, складські послуги в розмірі 460, 00 Євро.

Для підтвердження митної вартості товару по МД №24UA205140035250U9 позивачем додано: контракт на поставку товару №1-2112 від 21.12.2023; проформу-інвойс RZ231221W1IB від 21.12.2023; інвойс RZ231221WHB від 21.03.2024; платіжну інструкцію LV118304/240103 від 03.01.2024; платіжну інструкцію LV123871/240321 від 21.03.2024; пакувальний лист б/н від 21.03.2024; договір №01-1812 про транспортно-експедиторське обслуговування від 18.12.2023; проформу-інвойс №FP/6/l I/23/OSA від 14.11.2023; рахунок - фактуру №LS-4562360 від 21.05.2024; коносамент QN24030413 під 04,04.2024; договір №1305/24/03 транспортного експедирування від 13.05.2024; рахунок №20717 від 23.05.2024; договір зберігання №387 від 07.11.2023; транзитну декларацію 11 MRN 24PL322080NS6PK.YM9 від 23.05.2024; інвойс №15/05/24/FPR від 25.04.2024; договір - заявку №24/05/01 від 24.05.2024; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №PRZEL-2405/1; довідку про транспортні послуги №226 від 24.05.2024; технічні паспорти па товар від 27.05.2024; калькуляцію транспортних витрат №43 від 25.05.2024.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

відповідно довідки до договору від 24.05.2024 №924/05/01 були понесені навантажувально-розвантажувальні витрати, однак дані витрати не зазначені в гр.21 ДМВ;

зазначені банківські реквізити, а саме розрахункові рахунки ТОВ «МЕТРОВУД» у договір заявці від 24.05.2024 №924/05/01 та довідці до договору від 24.05.2024 №9226 суперечать один одному, платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не надано;

відповідно п. 1.3 Внутрішнього договору складського зберігання від 07.11.2023 №9387 прейскурант - Додаток 1 до Договору є невід`ємною частиною даного договору, однак прейскурант не подано до митного оформлення. Також згідно п. 7.3 вищезазначеного договору оплата за послуги здійснюється до отримання товару зі складу, що суперечить терміну оплати, вказаному в фактурі від 24.05.2024-15/15/24FPR-2024 06-07, платіжних документів, що підтверджують факт оплати наданих послуг не подано до митного оформлення;

згідно п.1.1 договору (контракту) про перевезення від 13.05.2024 №1305/24/03 передбачена Заявка до договору, однак документ не подано до митного оформлення.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та згідно ст.53 та ст.54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи:

виписку з бухгалтерської документації;

банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг;

транспортні (перевізні) документи;

копію митної декларації країни відправлення;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

додаток до Договору (прейскурант) від 07.11.2023 №387;

висновки про якісні вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант надав додаткові документи: банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг від 27.05.2024; заявку від 23.05.2024 №2305/24/04; лист від 28.05.2024 №46.

Крім того, листом від 28.05.2024 №47 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 28.05.2024 №UA205140/2024/000140/2, в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме:

товар 1 - на рівні 2,53 дол. США/кг за МД №UA205140/2024/034676 від 24.05.2024;

товар 2 - на рівні 2,59 дол. США/кг за МД №UA401020/2024/016794 від 26.03.2024.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140035499U3 від 28.05.2024 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за резервним методом декларант подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: контракт на поставку товару №1-2112 від 21.12.2023; проформу-інвойс RZ231221W1IB від 21.12.2023; інвойс RZ231221WHB від 21.03.2024; платіжну інструкцію LV118304/240103 від 03.01.2024; платіжну інструкцію LV123871/240321 від 21.03.2024; пакувальний лист б/н від 21.03.2024; договір №01-1812 про транспортно-експедиторське обслуговування від 18.12.2023; проформу-інвойс №FP/6/l I/23/OSA від 14.11.2023; рахунок - фактуру №LS-4562360 від 21.05.2024; коносамент QN24030413 під 04,04.2024; договір №1305/24/03 транспортного експедирування від 13.05.2024; рахунок №20717 від 23.05.2024; договір зберігання №387 від 07.11.2023; транзитну декларацію 11 MRN 24PL322080NS6PK.YM9 від 23.05.2024; інвойс №15/05/24/FPR від 25.04.2024; договір - заявку №24/05/01 від 24.05.2024; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №PRZEL-2405/1; довідку про транспортні послуги №226 від 24.05.2024; технічні паспорти па товар від 27.05.2024; калькуляцію транспортних витрат №43 від 25.05.2024.

Крім того, на вимогу митниці декларант надав додаткові документи: банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг від 27.05.2024; заявку від 23.05.2024 №2305/24/04; лист від 28.05.2024 №46.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Щодо тверджень відповідача, які викладені в рішенні №UA205140/2024/000140/2 від 28.05.2024, що відповідно довідки до договору від 24.05.2024 №924/05/01 були понесені навантажувально-розвантажувальні витрати, однак дані витрати не зазначені в гр.21 ДМВ та зазначені банківські реквізити, а саме розрахункові рахунки ТОВ «МЕТРОВУД» у договір заявці від 24.05.2024 №924/05/01 та довідці до договору від 24.05.2024 №9226 суперечать один одному, платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не надано, суд зазначає наступне.

Надана митному органу довідка №226 від 24.05.2024 року до договору - заявки №24/05/01 від 24.05.2024 за підписом перевізника ТОВ «МЕТПРОВУД» підтверджувала транспортні витрати автомобілем IVECO державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 по маршруту Chelm (Польща) м/п Ягодин с. Великий Омеляник, Волинська обл., Україна, з яких транспортні витрати Chelm (Польща) - м/п Ягодин становлять 5600,00 грн.

В довідці зазначено, що страхування не проводилось, навантажувально-розвантажувальні роботи додані до вартості товару.

Митний орган звертає увагу, що дані витрати не зазначені в гр.21. вантажно-митної декларації.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що перевізником ТОВ «МЕТПРОВУД» не проводилось ні страхування товару, ні навантажувально-розвантажувальних робіт.

Так, до митного оформлення був наданий договір складського зберігання №387 від 07.11.2023 року, укладений з фірмою ASSA Sp z о.о., фактура - проформа №15/05/24/FPR на суму 460 дол. США. платіжна інструкція LV128776/240527 від 27.05.2024 року про її оплату. Із поданих документів вбачається що фірмою ASSA Sp z о.о. були надані послуги з перевантаження товару MRSU 5127838 (контейнер) на транспортний засіб перевізника - ТОВ «МЕТПРОВУД», його подальшого митного оформлення та заповнення CMR.

Згідно наданої митному органу транзитної декларації ТІ MRN 24PL322080NS6PKYM9 міститься запис про зміну транспортного засобу AC8813HC/AC2836XF. В графі 17 CMR «наступний перевізник» зазначено дані транспортного засобу перевізника ТОВ «Метировуд», в гр. 4 місце завантаження: «Хелм», в графі 5 документи, що додаються: «інвойс RZ231221WHB, ТІ 24PL322080NS6PKYM9».

Вищезазначене свідчить, що навантажувально-розвантажувальні роботи додані до митної вартості товару, що, в свою чергу, спростовує твердження митного органу щодо не включення до ціни товару при розмитнені витрат за навантажувально-розвантажувальні роботи.

Таким чином, будь-які розбіжності в цій частині, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, були відсутні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем в порядку ст.55 МК України було подано митному органу акт звірки взаємних розрахунків, підписаний між ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» та ТОВ «МЕТПРОВУД» станом на 15.07.2024, з якого вбачається наявність заборгованості за надані ТОВ «МЕТПРОВУД» послуги згідно договору-заявки на міжнародні вантажні перевезення №24/05/91 від 24.05.2024 року в сумі 25 000,00 грн.

Також, митному органу були подані платіжні інструкції про оплату транспортно-експедиційних послуг наданих ТОП «ЛАМАЙ ШИЛІНГ» (№527 від 23.05.2024 на суму 234 997,00 грн) та ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» (№532 від 24.05.2024 на суму 91 597,50 грн).

Суми та призначення платежів в наданих інструкціях відповідають сумі транспортно-експедиційних витрат включених брокером до митної вартості товару щодо перевезення товару за інвойсом RZ231221WHB.

Щодо посилань митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів, що відповідно п.1.3 Внутрішнього договору складського зберігання від 07.11.2023 №387 прейскурант - Додаток І до Договору є невід`ємною частиною даного договору, однак прейскурант не подано до митного оформлення. Також, згідно п.7.3 вищезазначеного договору оплата за послуги здійснюється до отримання товару зі складу, що суперечить терміну оплати, вказаному в фактурі від 24.05.2024 - 15/15/24FPR - 2024-06-07, платіжних документів, що підтверджують факт оплати наданих послуг не подано до митного оформлення, суд зазначає, що митному органу був поданий договір складського зберігання від 07.11.2023 №387, фактура-проформа №15/05/24/FPR в якій зазначалось найменування наданих послуг, кількість та вартість, листом №46 від 28.05.2024 надано платіжну інструкцію LV128776/240527 від 27.05.2024 на суму 460 Євро.

Надані документи не містили жодних розбіжностей і в повному обсязі підтверджували витрати складу, що включені до митної вартості товару.

Також, позивачем подано митному органу додаток №1 до договору складського зберігання від 07.11.2023 №387, додаткову угоду №1 від 18.04.2024 до договору №387 від 07.11.2023, які також підтверджують відсутність будь-яких розбіжностей.

Вартість наданих фірмою ASSA Sp z о.о. (Польща) послуг відповідала розцінкам зазначеним в додатковій угоді №1 від 18.04.2024.

Щодо твердження митного органу про те, що згідно п.1.1 договору (контракту) про перевезення від 13.05.2024 №1305/24/03 передбачена Заявка до договору, однак документ не подано до митного оформлення, судом встановлено наступне.

Митному органу були подані договір №1305/24/03 від 13 травня 2024 року, рахунок на оплату №20717 в якому визначено послуги, що надаються, їх вартість, калькуляцію транспортних витрат №43 від 25.05.2024, які не містили між собою розбіжностей та підтверджували вартість транспортно-експедиційних послуг від м. Гданськ (Польща) до м. Хелм (Польща).

Листом №46 від 28.05.2024 повідомлено митний орган про прикріплення до листа заявки на міжнародне експедирування вантажів №1405/24/04 від 14.05.2024.

Проте, як вбачається з пояснень представника позивача, брокером була помилково приєднана інша заявка, яка не має жодного відношення ні д товариства, ні до даного митного оформлення. Дана заявка стосується іншого суб`єкта ЗЕД, у зв`язку із чим, товариством було надано заявку на міжнародне експедирування вантажів №1405/24/04 від 14.05.2024, яка оформлялась між ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» та ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ», документи щодо оплати транспортно-експедиційних послуг в розмірі 91 597,50 грн, що відповідає сумі зазначеній в наданому митному органу рахунку на оплату №20717 від 23.05.2024 теж надавалися до митного оформлення.

Таким чином, суд вважає, що будь-які розбіжності в цій частині, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, були відсутні, а надані митному органу документи підтверджували митну вартість визначену за ціною контракту.

Крім того, суд наголошує, що вимога про надання документів, перерахованих у частині третій статті 53 МК України (договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини), є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

На думку суду, вказаний перелік документів є некоректним за обставин цієї справи. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є зовнішньоекономічний контракт з доповненням до нього, рахунок-фактура (інвойс), платіжна інструкція про оплату товару. Поряд з тим, витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем.

При вирішенні спору суд також враховує, що відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Натомість у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (№UA205140/2024/034676 від 24.05.2024 та №UA401020/2024/016794 від 26.03.2024), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях про неповноту і недостовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача №UA205140/2024/000140/2 від 28.05.2024 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 01.07.2024 №01/07/24, укладеного між Адвокатським об`єднанням Преміум Сервіс та ТзОВ ЕВОПЕРФЕКТ, акту приймання передачі наданих послуг від 01.07.2024, рахунок-фактура від 25.07.2024 №25/07/24-1, платіжної інструкції від 25.07.2024 №637 про сплату 10 000,00 грн, одержувач АО Преміум Сервіс.

Відповідно до акту приймання передачі наданих послуг від 01.072024 АО Преміум Сервіс були надані адвокатські послуги на загальну суму 10 000,00 грн, що складаються з: надання правових консультацій та роз`яснень з питань оскаржуваного рішення митного органу 1 000,00 грн (1 год.); складання та подання заяви в порядку ст.55 МК України 1 000,00 грн (1 год.); складання та подання позовної заяви 8 000,00 грн (8 год.).

Відповідач у відзиві на позов заперечив щодо відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є рішення про коригування митної вартості та прийнята як наслідок картка відмови в митному оформленні (випуску) товару. Справа належить до категорії справ незначної складності, її розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням сталої судової практики Верховного Суду у цій категорії справ. Суд враховує, що спір стосується оскарження одного рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та похідної від нього картки відмови у митному оформленні (випуску) товару; крім послуг зі складання позовної заяви, позивачем було подано відповідь на відзив, яка повторює доводи позовної заяви. Тому обсяг наданих послуг є вочевидь завищеним.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Виходячи із принципів співмірності витрат та ціни позову, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, заперечення відповідача, справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.07.2024 №638.

Таким чином, оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 8 028,00 грн (3 028,00 грн - витрати, пов`язані зі сплатою судового збору; 5 000,00 грн - витрати на правничу допомогу).

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000140/2 від 28.05.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЕВОПЕРФЕКТ судові витрати у розмірі 8 028,00 (вісім тисяч двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ЕВОПЕРФЕКТ (45601, Волинська область, Луцький район, село Липини, вулиця Сонячна, 2б, код ЄДРПОУ 45029386).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Ю.Ю. Сорока