Рішення

від 12.09.2024 по справі 160/18978/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року Справа № 160/18978/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Савченка А.В.

при секретарі судового засідання Коростильові П.О.

за участю:

представника відповідача Куцевола Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (вул.Щепкіна, буд.53, м.Дніпро, 49052, код ЄДРПОУ 14311614) про надання дозволу на погашення податкового боргу,

установив:

28 липня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод», у якій заявлено такі вимоги:

- надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 38349 612,79 грн. за рахунок майна Приватного акціонерного товаритсва «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 14311614), що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову в позові вказує, що у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунках відповідача, позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Проведеними заходами неможливо стягнути податковий борг за рахунок коштів відповідача, що знаходяться на його розрахункових рахунках, що є підставою для стягнення суму боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 р. відкрито провадження в адміністративній справі №160/18978/23. Запропонувано ПрАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД» надати докази погашення податкового боргу (за наявності).

30 серпня 2023 року від Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» надійшов відзив на позовну заяву в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

30 серпня 2023 року від Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» надійшла заява про розгляд справи за правилами загального провадження та витребування у позивача відомості з ІКПП відповідача по платежу ПДВ, починаючи з 01.01.2019 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 р. розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.10.2023 р. о 14:30 год.

Крім того, цією ухвалою витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області додаткові докази у справі, а саме:

- докази щодо наявних рахунків відповідача станом на час звернення із цим позовом;

- докази, що свідчать про вжиття всіх заходів для погашення податкового боргу за рахунок коштів боржника;

- докази відсутності/наявності коштів на усіх рахунків відповідача

- відомості з ІКПП відповідача.

22.09.2023 р. від Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

03 жовтня 2023 року від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 р. клопотання Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/18978/23 задоволено.

Відповідно до довідки складеною секретарем судового засідання від 09.10.2023р. №1695, справа №160/18978/23 знята з розгляду 12.10.2023 р. у зв`язку із перебуванням судді Савченка А.В. з 09.10.2023 р. по 13.10.2023 р. включно у щорічній відпустці.

У підготовче засідання 26.10.2023р. сторони не з`явились. Були повідомлені належним чином відповідно до вимог ст. ст. 124, 129 КАС України.

У підготовче засідання 14.11.2023р. з`явився представник позивача та представник відповідача. Наступне засідання призначено на 21.11.2023р. о 15:00 год.

У підготовче засідання 21.11.2023р. з`явився представник відповідача. Оголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду від 21.11.2023р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 р. клопотання Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про зупинення провадження у справі №160/18978/23 задоволено. Зупинено провадження в адміністративній справі №160/18978/23 до набрання законної сили рішенням у справі №160/22624/23.

21 листопада 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано о 16:04 год., тобто після проведення судового засідання, яке було призначено на 15:00 год.

29 листопада 2023 р. до суду надійшли письмові пояснення від відповідача, до яких додано скріншот переписки електронної пошти на підтвердження того, що 16.11.2023 р. на виконання вимог суду, відповідач направив позивачу електронною поштою клопотання про зупинення провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 р. поновлено провадження у справі №160/18978/23 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про надання дозволу на погашення податкового боргу. Підготовче судове засідання призначено на 09.05.2024 р. о 14:00 год.

06 травня 2024 року від представника Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 р. клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/18978/23 задоволено.

09 травня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до довідки складеною секретарем судового засідання від 09.05.2024р. №570, справа №160/18978/23 знята з розгляду 09.05.2024 р. у зв`язку із оголошеною повітряною тривогою, та неможливістю сторін забезпечити присутність протягом невизначеного періоду часу.

Наступне засідання призначено на 23.05.2024р. о 15:30 год.

Згідно довідки складеною секретарем судового засідання від 20.05.2024р. №622, справа №160/18978/23 яка була призначена на 23.05.2024 року знята з розгляду у зв`язку із перебуванням судді А.В.Савченка у відряджені з 22.05.2024 по 25.05.2024.

Наступне засідання призначено на 30.05.2024р. о 15:30 год.

У підготовче засідання 30.05.2024р. з`явився представник позивача та представник відповідача. Суд оголосив перерву для надання можливості надати витребувані судом документи. Наступне засідання призначено на 20.06.2024р. о 14:00 год.

17 червня 2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, я кій зазначив, що борг з ПДВ, що підлягає погашенню, виник на підставі податкових декларацій, а не оскаржуваних ППР, тому твердження про неможливість визначення суми боргу є необґрунтованим. Зазначає, що повторне надсилання податкової вимоги не є обов`язковим, якщо сума боргу змінюється після першого надсилання, але борг не погашений повністю. Податкова вимога була надіслана відповідачу раніше, тому обов`язок надсилати нову вимогу відсутній. Відповідач фактично намагається оскаржити рішення про опис майна без дотримання встановленої процедури. Оскарження рішень податкового органу має відбуватися в окремому провадженні. Оскільки доказів оскарження рішень відповідачем не надано, вони залишаються чинними.

20 червня 2024 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі. В поясненнях відповідача зазначив, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду та у провадженні Третього апеляційного адміністративного суду знаходяться справи щодо оскарження ППР винесеними Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

20 червня 2024 року від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 20.06.2024р. сторони не з`явились. Суд ухвалив відкласти розгляд справи за клопотанням ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Наступне засідання призначено на 04.07.2024р. о 15:00 год.

Згідно довідки складеною секретарем судового засідання від 05.07.2024р. №846, справа №160/18978/23 знята з розгляду 25.04.2024 р. у зв`язку із довготривалою повітряною тривогою.

Наступне засідання призначено на 25.07.2024р. о 15:00 год.

24 липня 2024 року від представника відповідача надійшли пояснення щодо позову, в яких зазначив, що позивачем не доведено відсутність коштів на рахунках у банках відповідача, що унеможливлює надання податковому органу судового дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

У підготовче засідання 25.07.2024р. з`явився представник позивача та представник відповідача. Суд ухвалив закрити підготовче засідання та призначити розгляд справи по суті на 29.08.2024р. о 13:00 год.

29 липня 2024 року від представника позивача надійшли пояснення щодо позову, в яких зазначив, що згідно з Податковим кодексом України (п. 95.1 ст. 95), контролюючий орган вживає заходів для погашення податкового боргу платника спочатку шляхом стягнення коштів, а за їх недостатності - шляхом продажу майна в податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків відбувається за рішенням суду (п. 95.3 ст. 95). Зазначає, що резолютивна частина рішення суду повинна містити формулювання "надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу" без конкретного зазначення суми, оскільки відсутність коштів на рахунках відповідача вже підтверджена. Повторне звернення до суду в такому випадку є недоцільним. Ця позиція узгоджується з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 по справі №640/18833/22.

21 серпня 2024 року від представника відповідача надійшли пояснення щодо позову, в яких зазначив, що ПК України встановлений особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначений перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень: звернення з вимогами про стягнення коштів з рахунків у банках; опис та вилучення майна; отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків у разі недостатності коштів на розрахункових рахунках у банках; прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Тобто, застосування такого заходу як продаж майна платника податків можливе лише в разі коли інші заходи не можуть дати результатів. Як зазначалось відповідачем у попередніх запереченнях і поясненнях щодо позову, у відповідача є наявні рахунки в банківських установах, обіг руху коштів по яким перевищує суми податкової заборгованості. З аналізу наведених норм випливає, що ПК України встановлений особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначений перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень: звернення з вимогами про стягнення коштів з рахунків у банках; опис та вилучення майна; отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника. податків у разі недостатності коштів на розрахункових рахунках у банках; прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

У судове засідання 29.08.2024р. всі сторони з`явились. Суд ухвалив оголосити перерву до 12.09.2024р. о 14:00 год.

12 вересня 2024 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява, в якій зазначили, що відповідальний юрист який супроводжує дану справу перебуває на лікарняному та не зможе бути присутнім на судовому засіданні.

У судове засідання 12 вересня 2024 року з`явився представник відповідача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Приватне акціонерне товариство «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 14311614) знаходиться на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

В інтегрованих картках ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД» станом на теперішній час обліковується податковий борг що підлягає погашенню за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на загальну суму 38 349 612,79 грн. по наступним видам податків:

1. Податку на нерухоме майно (Чечелівський р-н.) у розмірі 4 944 176,83 грн.;

2. Податку на нерухоме майно (Солонянський р-н.) у розмірі 18 507,06 грн,;

3. Податку на нерухоме майно (Новомосковський р-н.) у розмірі 487 481,26 грн.;

4. Земельному податку (Чечелівський р-н.) у розмірі 4 525 058,25 грн.;

5. Земельному податку (Новомосковський р-н.) у розмірі 22 067,46 грн.;

6. Податку на прибуток у розмірі 494 050,54 грн.;

7. Орендній платі з юридичних осіб (Чечелівський р-н.) у розмірі 20 706 514,50 грн.;

8. Орендній платі з юридичних осіб у розмірі (Новомосковський р-н.) у розмірі

67 057,19 грн.;

9. Податку на додану вартість у розмірі 7 080 983,70 грн.

Контролюючим органом сформовано та направлено на податкову адресу ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД» податкову вимогу від 08.05.2019р. №653-46, яку було направлено на адресу платника податків та яку було повернуто на адресу контролюючого органу.

08.05.2019р. р. прийнято рішення №7/14311614, 07.08.2019р. прийнято рішення №402306-53 про опис майна ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД» у податкову заставу.

Податковим керуючим проведено опис майна ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД» в податкову заставу та складено наступні акти:

- №123 від 31.07.2020р.;

- №14311614/1/13-05-423 від 15.11.2021 р.;

- №6/14311614 від 22.05.2019р.;

- №2/14311614 від 26.11.2019р.;

- №11/14311614 від 19.08.2019р.;

- №10/14311614 від 20.06.2019р.

31.07.2020р., 23.05.2019p., 27.11.2019p., 22.07.2019p., 20.06.2019p., 17.11.2021p., 12.12.2019р. проведено державну реєстрацію обтяження податкової застави в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №27985349, №26650693, №27259344, №26818283, №26732815, №45091628, №34636092 відповідно.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №49259/6/04-36-13-04 від 12.07.2021р. та №3175/6/04-36-13-05-22 від 17.01.2022р. про стягнення коштів з платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Позивач вказує, що ним у 2021-2023 році направлено до банківських установ інкасові доручення.

Проте, сплачених та стягнутих коштів виявилось недостатньо для погашення податкового боргу.

З огляду на наведені обставини, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду із цим позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Положеннями абзацу першого підпункту 87.1 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно із підпунктом 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 95.9 статті 95 ПК України, у разі якщо продажу підлягає майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Здійснюючи касаційний перегляд справ №818/909/16, №П/811/203/16, Верховний Суд сформував правовий висновок за яким обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

При цьому, як вказав Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 року (справа № 520/15977/2020) процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Проте, доказів стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку не встановлено та позивачем не надано.

Крім того, при вирішенні вимог про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, до предмету доказування входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків. Тобто при застосуванні приписів статті 95 ПК України з`ясування вказаних обставин є першочерговим.

Як встановлено, позивач зазначає, що вчиняв певні дії, спрямовані на погашення податкового боргу за рахунок грошових коштів платника, а саме, у 2023 році виставлялись інкасові доручення, які повертаються банківськими установами через відсутність коштів на рахунках платника або арешту коштів іншими виконавчими документами.

Разом з тим, як зазначалось, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є, зокрема, відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Як встановлено судом, згідно з довідкою банківської установи загальний рух коштів по розрахунковим рахункам в ПУМБ від 18.07.2024р. №DNI-07.8/998 у гривнях за періоди:

2019 рік складає 67474940 грн.

2020 рік - складає 130259252 грн.

2021 рік - складає 58360759 грн.

2022 рік - складає 2945132 грн.

2023 рік - складає 185095631 грн.

2024 рік - складає 288909460 грн.

Згідно з довідкою банківської установи загальний рух коштів по розрахунковим рахункам в АТ «МоторБанк» від 18.07.2024р. №36/83 у гривнях за періоди:

2019 рік - складає 349909189 грн.

2020 рік - складає 76518724 грн.

2021 рік - складає 180242037 грн.

2022 рік - складає 224960438 грн.

2023 рік - складає 257442333 грн.

2024 рік - складає 51159 грн.

Отже, позивач не надав достатніх доказів відсутності грошових коштів на рахунках у банківських установах, які належать відповідачу. Це виключає на даний момент можливість надання судом дозволу податковому органу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків. Адже порядок стягнення податкового боргу передбачає першочергове використання грошових коштів, що знаходяться на розрахункових рахунках платника, і лише за відсутності таких коштів податковий орган набуває право звернутися до суду для отримання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Дослідження вказаних норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є:наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21.

У постанові від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21 в адміністративному провадженні №К/990/31999/22 Верховний Суд зазначив, що «… обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі. Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків …».

Суд зауважує, що обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом є:

- наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів);

- сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

- наявність майна платника податків-боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Вказана позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2020 у справі №822/1262/17, від 25.03.2021 у справі №807/1621/15.

Отже, ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Водночас, контролюючий орган, у даному випадку, порушив вищевказану черговість, заявивши вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, не виконавши свій обов`язок спочатку стягнути дану суму боргу за рахунок грошових коштів.

З урахуванням зазначених фактів, відповідачем не доведено неможливості здійснити стягнення цієї суми з розрахункових рахунків підприємства, чим порушено правило черговості стягнення податкового боргу, встановлене ст. 95 Податкового кодексу України.

За таких обставин позивачем не надано суду доказів вжиття заходів щодо стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу з рахунків боржника. В зв`язку з цим, не можна стверджувати, що позивачем здійснено усі можливі заходи, які передують погашенню податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Беручи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з викладених підстав.

Керуючись ст. 241 246, 250 КАС України, суд

вирішив:

У позові Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (вул.Щепкіна, буд.53, м.Дніпро, 49052, код ЄДРПОУ 14311614) про надання дозволу на погашення податкового боргу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Повний текст складено 20.01.2025р.

Суддя А.В. Савченко