Ухвала

від 20.01.2025 по справі 160/791/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 січня 2025 року Справа №160/791/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В. (м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/791/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд зазначає про таке.

За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З матеріалів позовної заяви видно, що позивач посилається п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та зазначає, що звільнений від сплати судового збору. На підтвердження цих обставин надано копію посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 , серія НОМЕР_1 .

Так, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Водночас Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 16.02.2022 у справі №560/4971/21 зазначив, що аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Таким чином, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 240/8644/20, від 16 лютого 2022 року у справі № 560/4971/21, від 26 травня 2022 року у справі № 640/14577/20, від 08 березня 2023 року у справі № 701/589/22, від 20 липня 2023 року у справі № 160/20070/21 та багатьох інших.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на предмет та підстави позову, суд зазначає, що ця справа не стосується захисту прав позивача, установлених статтями 12, 22 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З матеріалів справи видно, що вказаний позов містить вимогу не майнового характеру та повязану з нею вимогу зобов`язального характеру.

Таким чином, за подачу фізичною особою позову з вимогою немайнового характеру судовий збір складає 968,96 грн.

Однак до позовної заяви позивачем не надано доказів оплати судового збору.

Отже, позивачу необхідно оплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн за наступними платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Докази оплати судового збору позивач має надати до суду.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, установленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно з частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення зазначених недоліків.

Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії.

Установити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в описовій частині ухвали, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити позивачу.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Кучугурна