Рішення від 21.01.2025 по справі 260/8499/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/8499/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) та НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) та НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), в якому просить: "1. Прийняти до розгляду цей адміністративний позов; 2. Розгляд цієї адміністративної справи здійснити у порядку спрощеного позовного провадження; 3. Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у застосуванні у період із 19 січня 2020 року по 30 березня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; 4. Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військової частини НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 19 січня 2020 року по 30 березня 2022 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року із врахуванням раніше виплачених сум; 5. Визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ), які полягають у застосуванні у період із 31 березня 2022 року по 19 травня 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань; 6. Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_4 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 31 березня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року із врахуванням раніше виплачених сум.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було протиправно при визначенні розміру посадового окладу, у період, з 19 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року застосовано розмір прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018 року. На думку позивача, при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, на основі яких визначалися та визначаються розміри інших складових грошового забезпечення у період 19 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року, повинен застосовуватися прожитковий мінімум станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року. Позивач вважає так дії відповідача протиправними, просить позов задовольнити.

Відповідачі у відзивах на позовну заяву зазначили, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунку розмірів цих окладів у спірний період не застосовується. Посилання позивача на те, що відповідач начебто мав застосувати зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 є безпідставним, оскільки примітка застосовується безпосередньо для супроводу та зв`язку з нормою. При цьому, пунктом 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин пункт 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 визначав, що при обчисленні розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".

Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, ОСОБА_1 , проходив військову службу, зокрема у період із 19 січня 2020 року по 30 березня 2022 року у НОМЕР_1 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ), в період з 31 березня 2022 року по 19 травня 2023 року в НОМЕР_3 прикордонному загону (військова частина НОМЕР_4 ).

Так, у відповідності до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 06 листопада 2024 року № 1502-ОС у зв`язку зі звільненням з військової служби, був виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення прикордонного загону. Остаточною датою закінчення військової служби, цим наказом було визначено 06 листопада 2024 року (а.с. 9).

У листопаді 2024 року на адресу відповідачів направлені адвокатські запити щодо надання інформації, який розмір прожиткового мінімум для працездатних застосовувався при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 .

У відповідях відповідачів зазначено, що починаючи з березня 2018 року і по теперішній час розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями діючих військовослужбовців, розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (а.с.а.с. 10-12).

Із огляду на архівні відомості, особисті картки грошового забезпечення Голубки 1.1, вбачається, що з січня 2020 року, з січня 2021 року, з січня 2022 року, з січня 2023 року за займаною посадою йому встановлено посадовий оклад та оклад за військовим званням, розрахованим виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018. А саме за посадою відповідальний виконавець йому встановлено посадовий оклад у розмірі 3170 грн. (1762 грн (прожитковий мінімум станом на 01 січня 2018 року) * 1,8 (тарифний коефіцієнт за 9 тарифним розрядом). Оклад за військовим званням старший прапорщик у розмірі 1020 грн (1762 грн (прожитковий мінімум станом на 01 січня 2018 року) * 0,58 (тарифний коефіцієнт за військовим званням старший прапорщик) (а.с.а.с. 13-17).

Позивач вважає, що під час проходження військової служби та звільнення із неї відповідачами з порушенням норм законодавства здійснювалось нарахування та виплату їй грошового забезпечення та інших виплат, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду за захистом свого права із цим позовом

Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі по тексту Закон України № 2011-ХІІ), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі по тексту Постанова № 704) затверджено: а) тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток №1); б) схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток №14).

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13, 14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" за № 103 (далі по тесту Постанова № 103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13 і 14.".

Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови № 103, а саме:

"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на І січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14".

Отже, станом на 01 березня 2018 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

При цьому Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" № 2017-ІІІ (далі по тексту Закон України № 2017-ІІІ) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону України № 2017-ІІІ).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із статтею 92 частиною 2 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення.

Разом з цим Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" № 2629-VІІІ було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-ІХ, Закон України № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" № 1928-ІХ та Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-ІХ таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 рік, 2021 рік 2022 рік та 2023 рік відповідно - не містить.

Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-ІХ не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Отже, з огляду на визначені в статті 7 частині 3 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили. згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, шо не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Саме такі правові висновки сформував Верховний Суд у постанові від 19 жовтня 2022 року, що ухвалена у справі № 400/6214/21. Зокрема Верховний Суд, покликаючись на раніше сформовані висновки Верховного Суду у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 у подібних спірних правовідносинах вказав, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно- правовому акту, який мас вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік) і такі висновки, в силу статті 242 частини 5 КАС України є обов`язкові до врахування судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Аналогічні правові висновки сформував Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2022 року, що ухвалена у справі № 500/1813/21.

Крім того, застосування відповідачем для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року є протиправним також з огляду на те, що 29 січня 2020 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Отже, зміни внесені Постановою № 103, зокрема до пункту 4 Постанови № 704, в якому визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 29 січня 2020 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 діє редакція пункт 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, зокрема, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13, 14.

Правові висновки щодо дії Постанови № 704 у попередній редакції із огляду на скасування судовим рішенням внесених змін зробив Верховний Суд у Постанові від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду у вказаній справі від 24 червня 2020 року.

Таким чином, на час проходження позивачем військової служби у період із 19 січня 2020 року по 30 березня 2022 року та з 31 березня 2022 року по 19 травня 2023 року відповідачі мали би нараховувати та виплачувати грошове забезпечення із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 шляхам множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Однак, як видно із довідки про грошового забезпечення позивача за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, посадовий оклад та оклад за військовим званням встановлений значно нижче, ніж мав би бути розрахований відповідно до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".

Додатком 16 до Постанови № 704 встановлено розмір надбавки за вислугу років військовослужбовцям у відсотках від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням.

Також Постановою № 704 встановлено для військовослужбовців виплату надбавок, доплат, винагород та премії, а також інших додаткових видів грошового забезпечення та разових виплат, розрахунковою величиною яких є посадовий оклад та оклад за військовим званням.

Зокрема вказаною постановою встановлено виплату надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, преміювання військовослужбовців відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення, надбавка за кваліфікацію у відсотках посадового окладу, а також разові виплати, допомога на оздоровлення та одноразова грошова допомога при звільненні, передбачені відповідно статтею 10-1 частиною 1 та статтею 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", розрахунковою величиною яких є розмір місячного грошового забезпечення.

Таким чином відповідачами у період 19 січня 2020 року по 30 березня 2022 року та з 31 березня 2022 року по 19 травня 2023 року протиправно нараховано та виплачено позивачу грошове забезпечення та відповідно протиправно нараховано та виплачено всі належні суми.

Так, відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму на 01 січня 2018 року встановлено на рівні 1762 грн, а станом на 01 січня 2020 року відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" такий встановлено на рівні 2102 грн, станом на 01 січня 2021 року встановлено на рівні 2270 грн, станом на 01 січня 2022 року встановлено на рівні 2481 грн, станом на 01 січня 2023 року встановлено на рівні 2684 грн.

Таким чином, під час проходження військової служби та при звільненні із неї позивачу виплачено у меншому, ніж законодавчо належало розмірі щомісячне грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, за період з 19 січня 2020 року по 30 березня 2022 року та з 31 березня 2022 року по 19 травня 2023 року, оскільки відповідачами неправильно обраховано розмір місячного грошового забезпечення, який є розрахунковою величиною для вказаних виплат, так як грошове забезпечення нараховувалося із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, а не на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно.

Із огляду на зазначене, встановлення позивачу посадового окладу та окладу за військовим званням із 19 січня 2020 року по 30 березня 2022 року та з 31 березня 2022 року по 19 травня 2023 року та розрахунок місячного грошового забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року та відповідно нарахування інших видів грошового забезпечення, які розраховуються із посадового окладу та окладу за військовим званням, здійснено у значно меншому розмірі, що призвело до порушення майнових прав позивача, а саме гарантованих Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" отримання грошового забезпечення та інших виплат у законодавчо визначеному розмірі.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такі необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) та НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у застосуванні у період із 19 січня 2020 року по 30 березня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військової частини НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 19 січня 2020 року по 30 березня 2022 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року із врахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ), які полягають у застосуванні у період із 31 березня 2022 року по 19 травня 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань.

Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 31 березня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко