Ухвала

від 21.01.2025 по справі 280/1336/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

21 січня 2025 року Справа № 280/1336/24 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду за Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь групп» (69032, Україна, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 3е, ЄДРПОУ 43447458) до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь групп» (далі позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 00000660709 від 30.01.2023 про застосування штрафних санкцій у сумі 980 999,92 грн.;

стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір сплачений за подання позовної заяві на користь позивача у розмірі 30 280,00 грн;

стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.

Ухвалою суду від 06.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

28 березня 2024 року до суду надійшло клопотання Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування свого клопотання відповідач наполягає на пропуску позивачем строку звернення до суду. Рішення ДПС України від 03.08.2023 №21336/6/99-00-06-03-02-006 про результати розгляду скарги ТОВ «Промінь групп» на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 30.01.2023 №00000660709, відповідно до поштового повідомлення з трек-номером 0600036675737 отримано особою за довіреністю 17.08.2023, про що також свідчить штемпель за 17.08.2023 поштового відділення у місті Запоріжжі. Відповідно до дати завірення копій документів до позовної заяви, представник позивача сформував позовну заяву 29.12.2023, відповідно, звернувся до суду шляхом його пересилання поштою не раніше 29.12.2023, тобто через 7 місяців після отримання позивачем рішення ДПС України про результати розгляду скарги.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2024 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.05.2024 об 11:30 год.

Ухвалою суду від 28.05.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 25.06.2024 об 11:30 год.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі строком на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 13.08.2024 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 13.08.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 20.08.2024 об 11:00 год.

20 серпня 2024 року позивачем надано до суду заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Представник позивача звертає увагу суду, що в долученому до клопотання повідомленні стоїть підпис яка отримала документи особи яка ніякого відношення до підприємства не має, тобто не є ані представником позивача, ані штатним працівником підприємства. Крім того згідно перевірки трекінгу відправлення 0600036675737 17 на сайті «Укрпошта» встановлено, що за даним номером відсутня реєстрація даних відправлень в системі «Укрпошта», що унеможливлює встановити дату отримання поштового відправлення. Позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача за безпідставністю та недоведеністю.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.08.2024 витребувано у Відділення поштового зв`язку №69032 АТ «Укрпошта» інформацію про уповноважених осіб, які отримували кореспонденцію, адресовану Товариству з обмеженою відповідальністю «Промінь групп» у період з 01.01.2023 по 17.08.2023 із зазначення прізвищ та дат отримання, і відкладено підготовче засідання на 10.09.2024 об 11:30 год.

Ухвалою суду від 10.09.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 24.09.2024 о 14:00 год.

Ухвалою суду від 24.09.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 10.10.2024 об 11:00 год. та повторно витребувано у Відділення поштового зв`язку №69032 АТ «Укрпошта» інформацію про уповноважених осіб, які отримували кореспонденцію, адресовану Товариству з обмеженою відповідальністю «Промінь групп» у період з 01.01.2023 по 17.08.2023 із зазначення прізвищ та дат отримання.

Ухвалою суду від 10.10.2024 зупинено провадження у справі до 03.12.2024, підготовче засідання призначено на 03.12.2024 об 11:00 год.

14 жовтня 2024 року на адресу суду надійшла відповідь АТ «Укрпошта» від 11.10.2024 № 1.10.004.-28338-24 до якої додано копію накладної 0600036675737 та довіреності від 13.04.2023, якою ТОВ «Промінь групп» уповноважено Анчішкіну Сніжану Сергіївну від імені підприємства одержувати через філіали/відділення УДППЗ «Укрпошта» поштові відправлення. Довіреність дійсна до 31.12.2023 включно.

Протокольними ухвалами суду від 03.12.2024 поновлено провадження у справі, відкладено підготовче засідання на 10.12.2024 о 14:00 год.

Ухвалою суду від 10.12.2024 зупинено провадження у справі до 21.01.2025, підготовче засідання призначено на 21.01.2025 о 14:00 год.

Позивач та його представник в підготовче засідання 21.01.2025 не з`явилися, про дату та час повідомлені належним чином.

Представник відповідача просила розглянути клопотання без її участі про що подала відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України суд вважає за можливе провести судове засідання без фіксування звукозаписувальними технічними засобами у письмовому провадженні.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але до такого позову застосовуються положеннястатті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України, зі змісту якої вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту п.56.2, 56.3, 56.17 ст.56, п.57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України.

Згідно з підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 сформулював висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 16.11.2023 у справі №640/1355/21 зазначив: таким чином, враховуючи, що у цій справі позивач застосував процедуру адміністративного оскарження щодо усіх податкових повідомлень-рішень, строк для звернення до суду з позовом про їх оскарження становить один місяць, а моментом початку його відліку є день отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги.

З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства УкраїнитаПодатковим кодексом Українивстановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:

- шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;

- три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;

- один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

Отже, визначальним при вирішенні питання дотримання строків звернення до адміністративного суду є встановлення дати отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги.

Позивачем оскаржено в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 00000660709 від 30.01.2023 про застосування штрафних санкцій у сумі 980 999,92 грн шляхом подання відповідної скарги до ДПС України.

Так, рішенням ДПС України від 03.08.2023 за № 21336/6/99-00-06-03-02-06 вищевказане повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Поновлюючи позивачу строк звернення до суду з цим позовом, суд, за відсутності інших доказів, прийняв до уваги твердження представника позивача стосовно того, що встановити точну дату отримання рішення за скаргою позивача від ДПС неможливо у зв`язку із відсутність відповідної інформації на сайті АТ «Укрпошта», відповідно і встановити факт пропуску строку звернення до суду неможливо.

На спростування цих мотивів представник ГУ ДПС приєднав до свого клопотання докази направлення на податкову адресу позивача рішення ДПС про розгляд скарги від 03.08.2023 за № 21336/6/99-00-06-03-02-06, у вигляді копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (форма №119) в якому міститься помітка про отримання 17.08.2023 поштового відправлення №0600036675737, адресованого позивачу за довіреністю із зазначення прізвища особи, що отримала відправлення « ОСОБА_1 ».

Щодо доводів представника позивача про те, що особа яка отримала поштове відправлення не є працівником позивача суд зазначає наступне.

Правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, а також відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв`язку і користувачами їх послуг на момент здійснення поштового відправлення регулював Закон України "Про поштовий зв`язок" від 04.10.2001 №2759-III.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про поштовий зв`язок»поштовий зв`язок - це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій. Оператор поштового зв`язку (оператор) - це суб`єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку.

Згідно зістаттею 13 Закону України «Про поштовий зв`язок»оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Згідно із пунктами 78 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270(далі - Правила №270), поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень.

У разі коли під час надсилання реєстрованого поштового відправлення юридичній особі відправником поряд з юридичною особою як адресат було зазначено фізичну особу, таке відправлення може бути видане відповідній особі.

При цьому, суд відхиляє доводи представника позивача про те, що особа яка отримала відправлення не є працівником підприємства суд зазначає, що жоден нормативно-правовий акт не встановлює обмеження юридичної особи уповноважувати виключно працівників підприємства на вчинення дій від імені підприємства.

Більш того, матеріали справи містять копію довіреності від 13.04.2023, якою ТОВ «Промінь групп» уповноважено Анчішкіну Сніжану Сергіївну від імені підприємства одержувати через філіали/відділення УДППЗ «Укрпошта» поштові відправлення. Довіреність дійсна до 31.12.2023 включно.

Відповідно до п. 2 Правил №270, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

З огляду на це суд визнає безпідставними доводи представника позивача щодо обставин відсутності будь-яких даних на сайті АТ "Укрпошта" за наслідками пошуку за трек-кодом поштового відправлення №06000366757375, за яким ДПС здійснила поштову відправку на адресу позивача, оскільки інформація на сайті не є доказом поштового відправлення відповідно до Правил №270. Натомість таким доказом є, крім іншого, повідомлення про вручення поштового відправлення.

При вирішенні питання дотримання строку звернення суд враховує висновок, сформульований Верховним Судом у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, відповідно до якого "Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносиноскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарженняабзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у цій справі.".

З огляду на повідомлені представником відповідача у клопотанні обставини направлення з боку ДПС на адресу позивача копії рішення від 03.08.2023 за № 21336/6/99-00-06-03-02-06 про розгляд скарги, твердження позивача про отримання вказаного рішення ДПС лише 09.02.2024 суд визнає спростованим наданими з боку відповідача доказами.

Суд зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

За правилами частини першоїстатті 121 КАС Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Слід ураховувати, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а).

Водночас, ані пояснення представника, ані наявні в матеріалах справи докази не підтверджують існування поважним причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Намагання позивача приховати від суду точну дату отримання рішення від 03.08.2023 за № 21336/6/99-00-06-03-02-06 свідчить про намагання ввести суд в оману з приводу дотримання позивачем строку звернення до суду.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про пропуск позивачем місячного строку звернення до суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Крім цього, Верховний суд у постанові від 13.02.2024 у справі № 140/9165/23 звернув увагу на те, що питання поновлення пропущених процесуальних строків вирішується судом в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Найпоширенішими підставами, за яких може бути поновлений пропущений строк звернення до суду, є, зокрема, форс-мажорні обставини або такі, що перебували поза контролем особи (аварії, катастрофи, природні явища) та інші об`єктивні причини, що не залежали від її волі (тяжка хвороба, неправомірні дії інших осіб тощо).

У випадку, коли позивачем не наведено обґрунтованих аргументів та переконливих доказів, які могли б свідчити про об`єктивну неможливість вчинення ним всіх необхідних і можливих дій щодо реалізації процесуальних прав у передбачені процесуальним законом строки, застосування судами передбачених законом наслідків пропущення строків звернення до суду, не є порушенням права особи на доступ до суду.

Суд також звертає увагу на те, що небажання позивача вчасно реалізувати процесуальні права та недоведення факту того, що можливість подання ним позовної заяви у визначені законом строки не залежала від його волевиявлення або було зумовлено вагомими та непереборними обставинами, свідчить про втрату можливості захисту порушених, на думку позивача, прав у судовому порядку.

Такий підхід відповідає принципу правової визначеності (res judicata) як складової верховенства права, а також законності (заборони незастосування норми закону, яка відповідає критерію якості, передбачуваності та легітимної мети).

Суд не вбачає в повідомлених представником позивача обставинах підстав вважати, що позивачем не пропущено процесуальний строк звернення до суду, чи для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду. Заявник не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення позивача до суду, які б завадили йому звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, та не довів причинно-наслідкового зв`язку неможливості звернутись до суду в установлений судом строк, а тому наведені позивачем обставини суд визнає недостатніми для поновлення пропущеного строку.

За правовою позицією, сформульованою у постанові Верховного суду від 14.09.2023 у справі №520/12477/22: 1) поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів; 2) порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду; 3) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; 4) суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 29.09.2022 по справі №500/1912/22 при застосуванні процесуальних норм судам слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог закону.

Відповідно до ч. 3ст. 123 КАС Україниякщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зважаючи на вищевикладене у суду наявні підстави, встановлені частиною 15 статті171та пунктом 7 частини 1 статті240 КАС України, для залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, клопотання Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.122,123,240,248,Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІНЬ ГРУПП» (69032, Україна, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 3е, ЄДРПОУ 43447458) до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21 січня 2025 року.

СуддяО.О. Артоуз