Ухвала

від 21.01.2025 по справі 300/329/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"21" січня 2025 р. Справа № 300/329/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б. розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сета-Україна» до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сета-Україна» звернулося в суд із позовною заявою до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 07.11.2024 ВП №76486386 про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який вступив в дію з 01.01.2025, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2025 становив 3028 грн.

Як вбачається з позовної заяви, ТОВ «Сета-Україна» просить визнати протиправною та скасувати постанову від 07.11.2024 ВП №76486386 про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, дана позовна заява містить одну позовну вимогу немайнового характеру, яка є об`єктом сплати судового збору.

Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленою ТОВ «Сета-Україна» вимогою немайнового характеру складає 3028 грн.

Разом з тим, позивачем документу про сплату судового збору до позовної заяви не долучено.

При цьому, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до відкриття доступу до державного реєстру органів виконавчої служби Міністерства юстиції України та отримання всіх постанов державного виконавця з метою уточнення предмету позову.

Однак, предметом даного позову є виключно вимога про визнання протиправною і скасування постанови старшого державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76486386.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За змістом положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Однак, доказів на обґрунтування складного фінансового становища та труднощів з оплатою судового збору, ТОВ «Сета-Україна» до суду не надано.

Крім того, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак, таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Враховуючи вищевикладене, оскільки надані документи не дають можливість встановити складне фінансове становище позивача, то в задоволенні клопотання ТОВ «Сета-Україна» про відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви слід відмовити.

Окрім вищенаведеного, відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (пункт 1 частини 2 статті 287 Кодексу).

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

При цьому припис «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення високої вірогідності того, що особа могла дізнатися про порушення своїх прав, зокрема, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Отже, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеною вище позовною вимогою є десятиденний строк. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факт порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Оскаржуючи постанову старшого державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76486386, ТОВ «Сета-Україна» із даним позовом звернулося 16.01.2025. При цьому позивач посилається на те, що спірна постанова не вручена і в матеріалах виконавчого провадження є дані про повернення поштового конверту із її копією. Вказав, що копію згаданої постанови отримано під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 07.01.2025, тому позов подано в межах десятиденного строку з моменту коли позивач дізнався про порушення своїх прав.

Закон України «Про виконавче провадження» зобов`язує виконавця надсилати кожну з прийнятих постанов стороні виконавчого провадження, в тому числі боржнику, задля ефективного виконання рішень.

Частиною 1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається з копій документів долучених до позовної заяви орган ДВС 08.11.2024 направив позивачу постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2024 №76486386 рекомендованим поштовим відправленням, яка не отримана ТОВ «Сета-Україна», що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: «за закінченням терміну зберігання». Між тим, позивач не спростовує виконання вимог законодавства органом ДВС щодо направлення на його адресу спірної постанови, що свідчить про пропуск строку звернення до суду позивачем.

Одночасно, зі змісту копії заяви від 17.12.2024 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №76486386 слідує, що станом на 17.12.2024 представнику позивача - Косар М.Є. було відомо як про дату відкриття провадження, так і його номер.

Наведене суперечить твердженню позивача про те, що про існування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2024 №76486386 він дізнався лише 07.01.2025, тобто під час ознайомлення з матеріалами справи виконавчого провадження №76486386 його представником.

Варто також зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами.

З огляду на зазначене, вказані позивачем в позовній заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду із заявленими позовними вимогами є неповажними.

Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом частини 1 статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України учасниками справи, серед інших, є треті особи.

Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Частинами 1 і 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України в залежності від прояву матеріально-правової заінтересованості процесуальний закон розрізняє третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, та окремо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Крім того, вказані положення Кодексу адміністративного судочинства України ідентифікують третіх осіб на стороні позивача чи відповідача.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (частина 4 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України).

У позовній заяві ТОВ «Сета-Україна» просить залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, однак позивачем не обґрунтовано та не зазначено на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі, та яким чином рішення у справі може вплинути на її права, інтереси або обов`язки.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Згідно з частиною 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Таким чином, юридична особа, зареєстрована за законодавством України повинна зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Cудом встановлено, що згідно з даними комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сета-Україна» відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Отже, позовну заяву подано особою, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Згідно з частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.

У зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 49, 122, 123, 161, 169, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сета-Україна» про відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви - відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Сета-Україна» до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 07.11.2024 ВП №76486386 про відкриття виконавчого провадження.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сета-Україна» до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом:

- подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 3028 грн.;

- зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду відмінних від наведених у позовній заяві та подання доказів поважності причин його пропуску;

- подання обгрунтування залучення до участі у справі третьої особи із зазначенням яким чином рішення у справі може вплинути на її права, інтереси або обов`язки;

- реєстрації електронного кабінету позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сета-Україна» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.