Ухвала

від 21.01.2025 по справі 320/51440/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

21 січня 2025 року м. Київ № 320/51440/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегратор+» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтегратор +» із позовом до Головного управління ДПС у Київській області, ДПС України, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати:

- Рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10154957/41773324 про відмову в реєстрації ПН №4 від 06.11.2023;

- Рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10154956/41773324 про відмову в реєстрації ПН №5 від 06.11.2023;

- Рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10154955/41773324 про відмову в реєстрації ПН №6 від 06.11.2023;

- Рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10154954/41773324 про відмову в реєстрації ПН №7 від 06.11.2023.

2. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача1 щодо непроведення реєстрації податкових накладних в зв`язку з виключенням 01.07.2024 р. Позивача з Реєстру ризикових платників податків.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні: № 4 від 06.11.2023 р., № 5 від 06.11.2023 р. № 6 від 06.11.2023 р. № 7 від 06.11.2023 р., складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтегратор+» (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Софіївська Борщагівка, ВУЛИЦЯ ДОРОШЕНКА, будинок 15, код ЄДРПОУ 41773324) в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх подання.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 18.11.2024 (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки) позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення її недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.

До суду надійшло клопотання на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. У клопотання представник позивача просив суд поновити строк звернення до суду.

За результатами вивчення клопотання судом не встановлено поважних причин пропуску тримісячного строку звернення до суду, виходячи з такого.

На обґрунтування підстав пропуску строку звернення до суду представник посилався на введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану, мобілізацією та перебування на військовій службі директора підприємства, а отже вважає, що цього факту достатньо для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Залишаючи позовну заяву без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, суд виходив із такого.

Прохальна частина позову містить вимогу про визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 06.11.2023 про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН.

Зазначені рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, про що контролюючим органом вищого рівня винесено рішення про відмову в задоволенні скарг від 25.12.2023, що позивачем не заперечується.

Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною четвертою статті 122 Кодексу регламентовано, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Тримісячний строк звернення до суду про оскарження рішень від 06.11.2023 суд обраховує з наступного дня після прийняття рішення від 25.12.2023 за результатами розгляду скарг (процедури адміністративного оскарження), тобто з 26.12.2023 та зазначає, що останнім днем тримісячного строку на звернення до суду було 26.03.2024, у той час як із цим позовом позивач звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» лише 30.09.2024.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду із цим позовом.

Окремо суд звертає увагу позивача, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 зазначила, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Представником позивача не надано суду жодних документальних свідоцтв, на підставі яких суд може встановити обставини, на які спирається представник позивача у своєму клопотанні, у тому числі щодо неможливості організації роботи підприємства у цей період (наказів про призупинення діяльності (простій або призупинення дії трудових договорів (за наявності) або інших доказів про неможливість впровадження дистанційного режиму роботи працівників (поза межами офісного приміщення).

Крім того, позивачем також не надано жодних доказів або підстав які унеможливлюють укладання договору для надання правової допомоги з адвокатом та/або відсутність штатного юриста - суду не надано.

Залишаючи позовну заяву без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, суд виходив із того, що відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною четвертою цієї статті передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду із цим позовом.

Частиною другою статті 123 Кодексу передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, із повідомлених у заяві обставин, судом не встановлено поважних причин пропуску місячного строку звернення до суду.

Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Відповідно до пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

У зв`язку з тим, що позивач не усунув у повному обсязі недоліки, про які зазначено в ухвалі від 16.11.2024, що набрала законної сили 16.11.2024 та є обов`язковою до виконання, а із повідомлених представником у клопотанні доводів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню.

Оскільки позовна заява у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в підсистемі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.

Керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегратор+» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Шевченко А.В.