Ухвала

від 21.01.2025 по справі 320/53394/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

21 січня 2025 року м. Київ 320/53394/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Волинській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Волинській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови виготовити довідку про грошове забезпечення станом 01.01 2023 року з урахуванням середньої заробітної плати по посаді Позивача для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії Позивача відповідно до частини 4 статті 63 Закону України № 2262-Х11;

- зобов`язати Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України виготовити довідку про грошове забезпечення станом 01.01.2023 року з урахуванням середньої заробітної плати по посаді позивача для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії Позивача відповідно до частини 4 статті 63 Закону України № 2262-ХП.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року позовна заява ОСОБА_1 до Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Волинській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, була залишена без руху.

Зазначеною ухвалою суду позивачеві пропонувалося усунути недоліки позовної заяви шляхом конкретизації позовних вимог щодо відповідності суб`єктному складу сторін по справі та надання до суду пояснень стосовно того, яким чином рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки третьої особи Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Волинській області, а також зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

30.12.2024 року судді передана заява про усунення недоліків.

Згідно з зазначеною заявою, позивач наполягає на тому, що саме Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України має бути відповідачем по справі, а не Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Волинській області.

В силу положень статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд зобов`язаний вирішити публічно-правовий спір із належними його учасниками. Супутніми правозастосовними орієнтирами постають принципи верховенства права, юридичної визначеності згідно зі статтею 3, частиною першою статті 8 Конституції України; підпунктом 4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 N 15-рп/2004; рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Bellet v. France", "L. та V. проти Австрії", "S. L. проти Австрії", "Брумареску проти Румунії" (§ 61), "Голдер проти Сполученого Королівства", "Мушта проти України", "Пономарьов проти України" (§§ 47, 52), "Функе проти Франції". При цьому неналежним позивачем потрібно вважати особу, якій не належить відповідне право вимоги, а неналежним відповідачем - особу, що не повинна відповідати за адміністративним позовом.

При цьому, суд не в праві вирішувати за позивача який суб`єкт владних повноважень має відповідати за даним позовом, а також суд не може за власною ініціативи залучати до справи співвідповідача або іншого відповідача, оскільки відповідно до частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, таке право у суду виникає після надання позивачем відповідної згоди.

Також суд звертає увагу позивача на положення частини п`ятої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain" розтлумачено обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права. Диспозитивність прав учасників судового процесу та їхніх представників зумовлює заборону зловживання ними, зокрема, в аспекті "підривних" ("руйнівних") діянь із метою скасування прав і свобод (із урахуванням рішень Європейського суду з прав людини у справах "Engel and Others v. the Netherlands", "Lawless v. Ireland", "Michael Kuhnen v. Germany", "Preda and Dardari v. Italy", "Refah Partisi and Others v. Turkey", "Witzsch v. Germany", "Z'danoka v Latvia").

Також статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Водночас при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

Також суд звертає увагу, що принцип змагальності, передбачений статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, стосується активної поведінки зацікавлених осіб, що беруть участь у справі. Йдеться про реалізацію їхніх матеріальних і процесуальних прав задля впливу на результат розгляду та вирішення справи в межах адміністративного процесу з метою захисту законних прав та інтересів

Принцип диспозитивності пов`язаний з розглядом і вирішенням адміністративного спору з ініціативи зацікавлених осіб в обсязі заявлених сторонами вимог по суті спору.

Отже, враховуючи, що позивач обізнаний про належний склад учасників процесу суд дійшов висновку, що в цій частині недоліки позовної заяви усунені.

В той же час, позивач не усунув інші недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 20 листопада 2024 року, а саме не надані до суду пояснення стосовно того, яким чином рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки третьої особи Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області, а також не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

Частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду.

З урахуванням викладеного суд, з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого підходу у вирішенні питання щодо можливості розгляду адміністративного позову судом, вважає за доцільне, згідно з частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжити позивачеві на п`ять днів строк для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- пояснення стосовно того, яким чином рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки третьої особи Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області;

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Керуючись статтями 121, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 на п`ять днів строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.