Ухвала

від 17.01.2025 по справі 380/24160/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/24160/24

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

17 січня 2025 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство БОДЕКС до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними та скасування постанови та приписів,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство БОДЕКС звернулось до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, у якій позивач просить:

- визнати протиправною і скасувати постанову від 13.11.2024 № 5-м, якою Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортне підприємство БОДЕКС визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 109 008, 00 грн;

- визнати протиправним і скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29.10.2024, яким вимагається від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортного підприємства БОДЕКС зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 327-Е, до моменту усунення виявлених порушень;

- визнати протиправним і скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.10.2024, яким вимагається від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортного підприємства БОДЕКС протягом двох місяців з дня отримання припису усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зазначені у приписі.

Ухвалою судді від 04.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом; ухвалено розглянути цю справу в порядку загального позовного провадження.

16.01.2025 до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, у якій просить зупинити дію припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.10.2024, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, яким вимагається від Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-транспортне підприємство «БОДЕКС» протягом двох місяців з дня отримання припису усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зазначені у приписі, до ухвалення судового рішення у даній справі.

Повідомляє, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Метою звернення за судовим захистом є захист від негативних наслідків протиправних дій та рішень відповідача, які настали та можуть настати у майбутньому. Негативними наслідками є: притягнення до адміністративної відповідальності, накладення штрафів, покладення обов`язку вчинити дії, які позивач не повинен здійснювати згідно Закону та не в змозі виконати за даних обставин, реальна загроза накладення штрафу за не виконання протиправних приписів.

Наголошує, що в оскаржуваному приписі зазначено, що позивач за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 327-Е здійснюється реконструкція нежитлової будівлі літ. « 3-2», яка полягає у перебудові існуючого об`єкта, зокрема: в частині приміщень №І-ІІІ (згідно технічного паспорта від 30.04.2024 №ТІ01: 7643-2335-2916-9830) проведено повну заміну несучих та огороджувальних конструкцій, а саме: фундаменту, стін та покрівлі, в частині приміщень №ІV-VII і№1-4 (згідно технічного паспорта від 30.04.2024 №ТІ01: 7643-2335-2916-9830); проведено відновлення стін та влаштування покрівлі; вказаний реконструйований об`єкт не відповідає даним технічного паспорту від 30.04.2024 №ТІ01: 7643-2335-2916-9830 в частині влаштування віконних та дверних отворів.

Стверджує, що вказане не відповідає дійсності і повністю спростовується висновком експерта № 24/12/24 (1) від 03.01.2025 року, який долучає до заяви.

Вказує також, що очевидними є ознаки протиправності оскарженого припису та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким приписом. Оскаржений припис є фактично таким, що не може бути виконаний позивачем через те, що він не є власником та/або особою, яка може виступати замовником будівництва в силу приписів Закону України Про регулювання містобудівної діяльності. Тобто, позивач не здатний щось вчинити на виконання цього припису, однак це всеодно призведе до нових негативних наслідків, в т.ч. і нового штрафу. Очевидна протиправність полягає в тому, що на особу, яка за Законом не може бути замовником будівництва покладаються обов`язки, які неможливо законно реалізувати. Це очевидно і не викликає будь-яких сумнівів. Вважає, що наявні підстави передбачені статтею 150 КАС України для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого припису.

Представник відповідача подав заперечення на заяву про забезпечення позову. Зазначає, що заява є необгрунтована та не підтверджена жодними доказами, а вжиттям такого заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, без встановлення будь-яких обставин, дослідження доказів у судовому засіданні, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, тому у задоволенні такої заяви просить відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 ст. 154 КАС України визначено, що у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

З огляду на зміст заяви про забезпечення позову суд не вбачає підстав для розгляду такої з викликом заінтересованих сторін та їх заслуховування в судовому засіданні.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до приписів частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено шляхом: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, як поданого позову так і майбутнього його подання, та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 13.03.2020 по справі № 1740/2484/18, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Представник позивача у заяві про забезпечення позову не навів беззаперечних доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, суд доходить висновку, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

У матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд зазначає, що наявність ознак протиправності оскарженого припису може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Окрім цього, суд зазначає, що сам факт подання позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову. Водночас, при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність оскарженого рішення, дій чи бездіяльності відповідача. Оцінка протиправності таких рішень, дій та бездіяльності відповідача буде надана під час розгляду справи по суті.

Суд також зазначає, що надання правової оцінки висновку судового експерта ОСОБА_1 від 03.01.2025 як доказу, який підтверджує очевидну протиправність припису відповідача, має здійснюватись в ході розгляду справи по суті, оскільки відповідно до статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 згаданого кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг заявлених позовних вимог, виходячи з принципу співмірного вжиття заходів забезпечення позову, та з огляду на приписи статті 150 КАС України, за відсутності обґрунтованих підстав та доказів на підтвердження доводів, викладених у заяві про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 151, 152, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову, відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.

Суддя Сидор Н.Т.