Ухвала

від 17.01.2025 по справі 380/22599/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань повернення заяви про забезпечення

позову без розгляду

17 січня 2025 рокупровадження № П/380/22825/24 справа №380/22599/24

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Андрусів У. Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Шмигельської А. І.

представниці позивача Вовк І. В.

представника відповідача Малишака А. С.

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Міністерства культури та стратегічних комунікацій Яцишена Д. В.

представниці третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Львівської міської ради Вовк І. В.,

розглянув у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції заяву представниці позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Львівської міської ради та Міністерства культури та стратегічних комунікацій про відновлення пам`ятки національного значення,

в с т а н о в и в :

Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (місцезнаходження: вул. Валова, буд. 20, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ 26256659) пред`явило позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН» (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 14, 15, каб. 22, м. Львів, 79006; ЄДРПОУ 25231752), у якому просить суд зобов`язати відповідача відновити пам`ятку національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель місце концентраційного табору «Шталаг 328» на вул. Грабовського, буд. 11, привівши до попереднього стану корпус №4, який нерозривно пов`язаний із вказаним об`єктом культурної спадщини.

11.11.2024 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

19.12.2024 ухвалою суду вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

16.01.2025 представниця позивача подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить заборонити відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН» чи іншим особам виконувати будь-які роботи на будівлі корпусу №4, яка нерозривно пов`язана з пам`яткою національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель місце концентраційного табору «Шталаг 328» (1851-1854, 1941-1944)» (внесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 №929 з ох. №130026-Н) на вул. Грабовського, 11 у м. Львів. Крім того, просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі, мотивуючи заявлене клопотання відсутністю коштів на початку нового бюджетного року та введенням в Україні воєнного стану.

Вирішуючи заявлене клопотання про відстрочення судового збору, суд враховує таке.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), за змістом якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За правилами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон - № 3674-VI). З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 133 КАС України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас ст. 8 Закону № 3674-VI конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Для вирішення питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається з відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Цей висновок корелюється з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Заявлене представницею позивача клопотання мотивоване тим, що на момент подання заяви про забезпечення позову оплата судового збору не здійснена, що зумовлено початком нового бюджетного року. Для підтвердження вчинення дій, спрямованих на здійснення оплати судового збору представниця позивача додала лист, адресований директору юридичного департаменту Львівської міської ради.

У контексті зазначеного суд акцентує увагу на тому, що Верховний Суд в ухвалі від 11.04.2024 у справі №380/9139/23 констатував, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19.

Зважаючи на це обставини, пов`язані з відсутністю у позивача коштів, зумовленого початком нового року, не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору. Представницею позивача не надано належних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у цій справі фінансування з місцевого бюджету. Доданий до заяви лист на ім`я директора юридичного департаменту суд не бере до уваги, оскільки він підтверджує лише факт звернення, а не неможливість ГУДКСУ здійснити оплату судового збору.

Щодо покликань представниці позивача на введення воєнного стану на території України, суд зазначає, що цей факт не може вважатися поважною причиною для відстрочення сплати судового збору для суб`єкта владних повноважень, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього органу.

З урахування зазначеного суд виснував, що представницею позивача не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі. Відтак, клопотання про відстроченні сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо дотримання порядку подання заяви про забезпечення позову, суд керується таким.

Згідно з ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Приписами ст. 152 КАС України унормовано зміст і форма заяви про забезпечення позову.

Зі змісту ч. 4 ст. 152 КАС України вбачається, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За правилами п. 6 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір за ставкою 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 грн.

Відтак, за подання заяви про забезпечення позову позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 908,40 грн.

Проте позивач не долучив до заяви документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 152 КАС України.

Згідно з ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням того, що позивач усупереч приписам ст. 4 Закону №3674-VI та ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви про забезпечення позову не додав документу про сплату судового збору, тому суд дійшов висновку про невідповідність заяви про забезпечення позову вимогам ст. 152 КАС України, що згідно з ч. 7 ст. 154 КАС України є підставою для повернення її заявнику без розгляду.

Керуючись ст. 133, 150, 151, 153-154, 243, 248, 256, 295 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні клопотання представниці позивача про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Заяву Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Львівської міської ради та Міністерства культури та стратегічних комунікацій про відновлення пам`ятки національного значення, повернути заявнику без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала заяву про забезпечення позову.

4. Роз`яснити позивачу, що він не позбавлений права, усунувши недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду із такою заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 17.01.2025

СуддяАндрусів Уляна Богданівна