ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
20 січня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/15032/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. з урахуванням базового місяця січень 2008 року згідно вимог Закону України №1282-12 «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями) та постанови КМУ від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями).
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. з урахуванням базового місяця січень 2008 року згідно вимог Закону України №1282-12 «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями) та постанови КМУ від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями);
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01.03.2018 по 07.08.2024 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 07.08.2024 року включно відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.
Підставою звернення до суду з даним позовом є переконання позивача про порушення відповідачем-суб`єктом владних повноважень його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі 440/15032/24 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю її вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
До суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
Відповідно до частин. 3, 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зазначає, що у цій справі спір стосується права позивача на виплату належного йому грошового забезпечення.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема, у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю. Тобто, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належної військовослужбовцю суми грошового забезпечення, застосуванню підлягають загальні норми трудового законодавства.
Суд зауважує, що стаття 122 Кодексу адміністративного судочинства України не містить вимог, які врегульовують порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду в справах про стягнення, належної їм, заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Вказані правовідносини регулюються статтею 233 КЗпП України, у зв`язку з чим у частині, що стосується строку звернення до суду в справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, норми статті 233 КЗпП України мають перевагу в застосуванні перед частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 р. у справі № 280/6779/22.
Згідно із частинами 1, 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 06.03.2024 р. у справі № 600/5050/23-а.
Судом встановлено, що позивач з 07 серпня 2024 року виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 07.08.2024 № 224 та витягу з послужного списку.
Крім того, листом від 08.08.2024 №460/фес відповідачем надано грошовий атестат ОСОБА_1 № 189 .
Таким чином, про нараховані та виплачені позивачу під час звільнення ОСОБА_1 дізнався з грошового атестату №189, який отримано позивачем 08.08.2024.
Однак, позивач звернувся до суду з цим позовом 10.12.2024, тоді як останнім днем строку звернення до суду є 08.11.2024 року.
Отже, позивачем пропущено трьохмісячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, встановлений законом.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Європейським судом з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено, що не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
При цьому, суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа "Станьо проти Бельгії").
У рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
Враховуючи обставину, що позивач перебував на військовій службі в ЗСУ, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом у справі №440/15032/24.
Позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, а також поданий у строк, встановлений законом.
Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на даній стадії відсутні.
Отже, суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до приписів статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Дана справа відповідно до приписів частини шостої статті 12 та статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України відноситься до спорів, які розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, за приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновків про можливість розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Беручи до уваги викладене, з метою правильного вирішення справи, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача надати документи, необхідні для розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 49, 77, 80, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Визнати поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 у справі №440/15032/24.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі 440/15032/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Надати відповідачу строк - п`ять днів з дня вручення ухвали, для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз`яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин або надання відзиву особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку, суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Витребувати від відповідача матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.
Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua/fair/sud1670/
Повідомити про обов`язок учасника справи зареєструвати свій електронний кабінет, веб-адреса сторінки: https://id.court.gov.ua, якщо такий учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, а також про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами".
Відповідно до частини одинадцятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України надати позивачу дозвіл на подання в паперовій формі заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати сторонам.
Надіслати відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Роз`яснити учасникам процесу, що судом у відповідності до частини першої статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства вчинюються заходи процесуального примусу, визначені статтею 145 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяК.І. Клочко
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2025 |
Оприлюднено | 23.01.2025 |
Номер документу | 124570962 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
К.І. Клочко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні