Ухвала

від 20.01.2025 по справі 460/15764/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

20 січня 2025 року м. Рівне№460/15764/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:

визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення позивачу з 01.08.2020 розміру грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";

зобов`язання відповідача з 01.08.2020 по 31.12.2020 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові вили грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (але де менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704;

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення позивачу з 01.01.2021 перерахунку па підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704;

зобов`язання відповідача з 01.01.2021 по 31.12.2021 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704;

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення позивачу з 01.01.2022 року перерахунку на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704;

зобов`язання відповідача з 01.01.2022 по 31.12.2022 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плази, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704;

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення позивачу з 01.01.2023 перерахунку на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704;

зобов`язання відповідача з 01.01.2023 по 31.12.2023 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, ІЗ, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704;

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення позивачу з 01.01.2024 перерахунку, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704;

зобов`язання відповідача з 01.01.2024 по 22.07.2024 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704;

зобов`язання відповідача у відповідності до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 01.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) за період з 01.08.2020 по 22.07.2024 включно за весь час затримки виплати, а саме за період з 01.08.2020 по день фактичної виплати грошового забезпечення.

Підстави позову: Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII; Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III.

Ухвалою суду від 27.12.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати в належному розмірі грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 22.07.2024 із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.

14.01.2025 засобами поштового зв`язку до суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Обґрунтовуючи вказану заяву позивач зазначає, що у постанові від 31.10.2024 у справі № 500/7140/23 Верховним Судом сформовано правову позицію, згідно з якою до позовних вимог щодо перерахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовцям, які були звільненні зі служби, застосовується строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), і який становить три місяці з дня отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані і виплачені йому при звільненні. Так, позивач вказує, що довідки від 05.12.2024 №№ 532, 533, 534 про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення за 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік відповідно, вона отримала 12.12.2024 за наслідками звернення до відповідача. Відтак, позивач стверджує, що звернення до суду з позовними вимогами в частині перерахунку та виплати в належному розмірі грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 22.07.2024 відбулося в межах визначеного частиною другою статті 233 КЗпП України тримісячного строку з дня отримання письмового повідомлення про суми, нараховані і виплачені позивачу при звільненні, - довідок від 05.12.2024 №№ 532, 533, 534. Також, позивач зазначає, що у разі застосування до спірних правовідносин частини першої статті 233 КЗпП України, згідно з якою строк звернення до суду становить три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, то обчислення такого строку також необхідно проводити з 12.12.2024 (дня отримання позивачем довідок від 05.12.2024 №№ 532, 533, 534). Зокрема, позивач вказує, що чинне законодавство не встановлює для військовослужбовців обов`язку щодо здійснення контролю за правильністю розміру виплаченого грошового забезпечення. Крім того, позивач зазначає, що у відповідності вимог статті 30 Закону України "Про оплату праці" відповідач не надавав їй щомісячно інформацію про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення із зазначенням відомостей про складові грошового забезпечення та порядок їх обчислення. Таким чином, дізнатися про виплату грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 22.07.2024 в неналежному розмірі раніше, аніж з дня отримання довідок позивач не могла. З огляду на вказане, позивач просить визнати поважними причини пропуску нею строку звернення до суду в частині позовних вимог та поновити такий строк.

Вирішуючи подану заяву, суд зауважує наступне.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів визначені статтею 233 КЗпП України.

Згідно з частинами першою, другою статті 233 КЗпП України, в редакції, чинній з 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Твердження позивача про застосування до заявлених нею позовних вимог в частині перерахунку та виплати в належному розмірі грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 22.07.2024 тримісячного строку звернення до суду, який згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України має обчислюватися з дня одержання нею письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, суд вважає помилковим, з огляду на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 31.10.2024 у справі № 500/7140/23.

Так, у пункту 36 постанови від 31.10.2024 у справі № 500/7140/23 Верховний Суд висновує, що частиною другою статті 233 КЗпП України врегульовано питання щодо строку звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору в справах про виплату всіх сум, що належать працівникові саме при звільненні (наприклад, виплати грошової компенсації за невикористані дні основної та/або додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення тощо). В свою чергу, приписи частини першої статті 233 КЗпП України щодо визначення строку звернення до суду розповсюджуються на спори з приводу нарахування та виплати грошового забезпечення саме під час проходження військової служби (наприклад, виплати щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення).

Спір у цій справі виник щодо нарахування та виплати позивачу в неналежному розмірі грошового забезпечення саме під час проходження військової служби, а тому питання строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022, врегульоване частиною першою статті 233 КЗпП України.

Так, оцінивши вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до суду, дослідивши надані на їх підтвердження докази, а також приймаючи до уваги обставини спору, що виник між учасниками справи, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог про перерахунок та виплату в належному розмірі грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 22.07.2024, оскільки матеріали адміністративного позову не містять доказів на підтвердження обставин чи формування у суду обґрунтованого сумніву про те, що позивачу було відомо чи мало бути відомо про порушення його прав до отримання від відповідача довідок від 05.12.2024 №№ 532, 533, 534 про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення за 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік відповідно.

Таким чином, пропущений позивачем строк звернення до суду в названій частині позовних вимог підлягає поновленню.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що у встановлений в ухвалі строк позивач допущені недоліки усунув, відтак позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається судом до розгляду.

За результатами перевірки матеріалів адміністративного позову в порядку статті 171 КАС України встановлено:

1) позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);

2) позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу;

3) позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України);

4) позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);

5) позов подано у строк, установлений законом (стаття 122 КАС України);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.

Суд, на підставі частини третьої статті 257 та частини п`ятої статті 262 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 12, 171, 248, 256, 257-262 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог, що стосуються перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 22.07.2024, та поновити такий строк.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Поліщук О.В. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, в строки визначені статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити учасниками справи, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 цього Кодексу.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання (вручення) відзиву для подання до суду відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання (вручення) відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1770.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ольга ПОЛІЩУК