Ухвала

від 21.01.2025 по справі 560/844/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/844/25

УХВАЛА

21 січня 2025 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Гнап Д.Д., розглянувши позовну заяву приватного підприємства "Рудпол" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

приватне підприємство "Рудпол" звернулося в суд з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просить:

- визнати поважними причини пропуску приватним підприємством «Рудпол» строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказу №436 від 10.06.2021 року «Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» (в частині щодо зупинення дії спеціального дозволу приватного підприємства «Рудпол») та припису Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України №335-14/06 від 15.03.2021 року та поновити приватному підприємству «Рудпол» зазначений строк звернення до адміністративного суду;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України №436 від 10.06.2021 року «Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині щодо зупинення дії спеціального дозволу приватного підприємства «Рудпол» та надання 30 календарних днів на усунення порушення;

- визнати протиправним і скасувати припис Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України №335-14/06 від 15.03.2021 року.

Пунктами 3, 5 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Крім того, відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Положеннями частини 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2023 року у справі № 260/2362/22 зазначив, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду.

Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/6782/21-а зазначив, що установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Позивач оскаржує наказ Державної служби геології та надр України №436 від 10.06.2021 та припис Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України №335-14/06 від 15.03.2021, однак звернувся в суд з позовом 17.01.2025, тобто, з пропуском шестимісячного строку звернення.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивач в позовній заяві зазначає, що копію витягу з наказу Державної служби геології та надр України №436 від 10.06.2021 "Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" приватному підприємству "Рудпол" вперше вручено 09 січня 2025 року шляхом направлення відповіді на адвокатський запит представника ПП "Рудпол".

Крім того, причиною звернення до суду з позовом із пропуском встановлених КАС України строків зазначає військову агресію російської федерації проти України, яка розпочалася 24.02.2022, що слугувало підставою для введення воєнного стану, відповідно, що також ускладнювало можливість реалізації підприємством своїх прав. Також, посилається на COVID-19 та зазначає, що строки продовжуються на строк дії такого карантину, тобто до 30.06.2023.

Надаючи правову оцінку вказаним підставам про поновлення строку звернення до суду, суддя зазначає наступне.

Суддя наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Суддя звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19 та від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19.

Щодо доводів позивача про те, що копію витягу з наказу Державної служби геології та надр України №436 від 10.06.2021 "Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" приватному підприємству "Рудпол" вперше вручено 09 січня 2025 року шляхом направлення відповіді на адвокатський запит представника ПП "Рудпол", суддя зазначає наступне.

В провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала справа №560/17662/21 за позовом Державної служби геології та надр України до приватного підприємства "Рудпол" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 22.04.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022, у задоволенні позову відмовив.

Постановою Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі №560/17662/21 касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задоволено. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року по справі №560/17662/21 скасовано. Ухвалено нове судове рішення. Позов Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства «Рудпол» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами задоволено повністю. Припинено право користування надрами шляхом анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами від 14 вересня 2015 року № 6083, наданого Приватному підприємству «Рудпол».

У постанові колегія суддів Верховного Суду звернула увагу на те, що припис Держгеонадр від 15.03.2021 № 335-14/06 відповідач не оскаржував, а тому відповідно до статті 7 Закону №877-V є обов`язковим до виконання. Крім того, ПП «Рудпол» не оскаржувався наказ Держгеонадр України від 10.06.2021 № 436 «Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів для усунення порушень та внесення змін до наказів», яким відповідачу зупинена дія спеціального дозволу на користування надрами від 14.09.2015 № 6083 у зв`язку з порушенням надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр, та надано строк для усунення порушень.

Тобто, доводи позивача про те, що копію витягу з наказу Державної служби геології та надр України №436 від 10.06.2021 "Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" приватному підприємству "Рудпол" вперше вручено 09 січня 2025 року піддаються сумніву і спростовуються іншими фактами.

Щодо запровадження в Україні воєнного стану, то з цього приводу суддя зазначає, що дійсно у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан.

Однак, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду саме через обмеження, впроваджені у зв`язку з введенням воєнного стану, військовою агресією російської федерації проти України, позивач суду не надав. Також, керівник ПП "Рудпол" не надав доказів щодо його мобілізації у зв`язку із введенням воєнного стану.

Суддя зауважує, що зазначена заява обґрунтована лише загальними підставами неможливості звернення до суду у відведений час, та не містить доказів неможливості вчинення процесуальної дії та необхідність більшого часу.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021) досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.

Також, Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 по справі №500/1912/22 зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на це, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть вважатися поважними, адже вони непідтверджені належними доказами.

Щодо посилання позивача на COVID-19, суддя враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" карантин на всій території України запроваджений з 12.03.2020.

Пунктом 3 Прикінцевих положень КАС України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Таким чином, підставою для поновлення строку у зв`язку з дією карантину є неможливість звернення до суду саме у зв`язку із карантинними обмеженнями. Натомість, сама по собі дія карантину не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Позивач не зазначив обставин та не надав жодних доказів щодо перешкод, які пов`язані із запровадженням карантину і які б йому не давали можливість оскаржити дії відповідача у встановлений законом строк. Тому посилання на дію карантину є необґрунтованими.

Отже, вказані позивачем у позовній заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними.

Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідну до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку звернення до суду із цим позовом, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 гривень.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено дві вимоги (немайнового характеру), а тому, сума судового збору, яка належить сплаті при зверненні до суду з цим позовом, складає 6056,00 грн (3028,00 грн х 2).

До позовної заяви позивачем додано платіжну інструкцію №2 від 16 січня 2025 року про сплату судового збору на суму 3008 грн.

Таким чином, за подання позову слід доплатити судовий збір в сумі 3048,00 грн.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання:

- заяви про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідну до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказати обгрунтовані для поновлення строку звернення до суду із цим позовом, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску;

- доказів доплати судового збору в розмірі 3048,00 грн.

Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, зазначені позивачем у позовній заяві.

Позовну заяву приватного підприємства "Рудпол", залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуюча суддяД.Д. Гнап