Ухвала

від 15.01.2025 по справі 761/37495/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/37495/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/383/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 рокузадоволено клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12023040000000900, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 30 вересня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання головного бухгалтера ТОВ «Ай Ті Сервіс Груп» (код ЄДРПОУ 39719320) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: системний блок чорного кольору s/n 03305030197842; блокнот з чорновими записами «Agenda 2024»; ноутбук ACER s/n NXA2CEU002112171PP3408 з зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон IPHONE білого кольору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити повністю у задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 , про арешт тимчасово вилученого майна, вилученого під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: системного блоку чорного кольору s/n 03305030197842; блокнота з чорновими записами «Agenda 2024»; ноутбуку ACER s/n NXA2CEU002112171PP3408 з зарядним пристроєм до нього; мобільного телефону IPHONE білого кольору.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що слідчим суддею під час ухвалення оскаржуваного рішення проігноровано, що прокурором до клопотання не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що майно відповідає критеріям речового доказу.

Так, в матеріалах справи відсутній протокол огляду вилученого майна, що свідчить про те, що огляд не проводився, а орган досудового розслідування підійшов до вказаного питання формально, не здійснивши всіх належних дій з метою встановлення наявності такого майна та відповідності його критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Апелянт зауважує на тому, що власником майна жодним чином не обмежувався доступ до комп`ютерної техніки, більше того, вказаний пристрій не містив паролю доступу, а відтак у органу досудового розслідування була відсутня необхідність у подоланні системи логічного захисту, що свідчить про те, що детектив не мав будь-яких перешкод щодо проведення його огляду з метою виявлення необхідних йому відомостей.

Крім того, огляд чорнових записів детективом також не здійснювався.

Також апелянт наголошує на тому, що вилучене майно не має відомостей, які є важливими для органу досудового розслідування.

На переконання апелянта, постанова органу досудового розслідування про визнання майна речовим доказом у провадженні є формальною, не містить жодного обґрунтування, якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає зазначене майно.

Апелянт звертає увагу суду на те, що ухвалою від 26.09.2024 надано дозвіл на вилучення оригіналів документів з приводу фінансово-господарських взаємовідносин КП "Інфо-Рада-Дніпро", при цьому вказаною ухвалою не був наданий дозвіл на вилучення інших носіїв, до яких відносяться термінали мобільного зв`язку та комп`ютерна техніка.

За таких обставин, детектив, який здійснював обшук 30.09.2024, мав залучити спеціаліста та виготовити за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії необхідної детективу інформації та інший матеріальний носій інформації.

Також апелянт вказує на те, що прокурором долучено лише витяг з ЄРДР, копію протоколу обшуку, копію формальної постанови про визнання речовими доказами, проте, будь-яких інших доказів обставин, які прокурор наводить в клопотанні, не надано.

В судове засідання прокурор та представник власника майна не з`явились, про дату, час та місце проведення судового розгляду були повідомлені завчасно та належним чином, клопотань про відкладення судового розгляду прокурор не надсилав. Разом з тим, 15.01.2025 представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 надіслав клопотання у якому просив проводити апеляційний розгляд без участі представника власника майна.

З урахуванням вищевказаного клопотання, а також строків розгляду даної категорії справ у відповідності до ст. 422 КПК України та вимоги ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважала за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності прокурора та представника власника майна.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги представника власника майна колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023040000000900, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, службові особи КП «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» ДМР (код 36094821) у період 2022-2024 років, шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «КРП-3» (код 43587445), ТОВ «Ай Ті Сервіс Груп» (код 39719320) та ТОВ ВФ «Сервіс» (код 25021641) та фізичними особами - підприємцями здійснили привласнення бюджетних коштів, виділених на виконання Програми щодо сприяння територіальній обороні міста Дніпра на 2022-2026 роки, при проведенні державних закупівель товарів та послуг за бюджетні кошти протягом, у великих розмірах та в умовах воєнного стану.

Крім того, за фактом заволодіння коштами місцевого бюджету, виділеними в умовах національного спротиву та відповідно до «Програми щодо сприяння територіальній обороні міста Дніпра», відповідно до якої прийнято рішення про забезпечення укритів мережевим комунікаційним обладнанням замовником якого виступило Комунальне підприємство «Інфо-Рада-Дніпро» Дніпровської міської ради, які користуючись службовим становищем, при проведенні та укладанні договорів в рамках публічних закупівель (тендерів), здійснили розтрату та привласнення коштів передбачених кошторисом.

Так, 04.04.2023 року КП «Інфо-Рада-Дніпро» Дніпровської міської ради було укладено договір №04/04-2 з ФОП « ОСОБА_9 » про постачання комунікаційного обладнання за кодом ДК 021:2015:32570000-9: Комунікаційне обладнання UA-2023-03-20-012240, на загальну суму 3 176 938 грн. 00 коп.

Встановлено, що вказане комунікаційне обладнання (комплекти обладнання для організації резервного каналу зв`язку з маршрутизатором) встановлювалось на 54 об`єктах міської ради, серед них комунальні заклади, навчальні заклади, структурні підрозділи ДМР.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово товарознавчої експертизи № 4836 встановлення факт завищення ціни, а саме загальна вартість комплектів з урахуванням укладеного договору 04/04-2 від 04.04.2023 року складає суму в 3 176 938,00 грн., при розрахунку загальної ринкової вартості комплектів встановлена вартість в 1 822 987,00 грн.

Таким чином, різниця між сумою укладеного договору та розрахункової ринкової вартості поставлених товарів складає 1 353 950,50 грн.

Крім того, встановлено, що між службовими особами комунального підприємства «Інфо-Рада-Дніпро» Дніпровської міської ради (код 36094821) та ТОВ «КРП-3» (код 43587445, укладено договір № 09/08-1 від 09.08.2023 року щодо закупівлі товарів «апаратури для передавання радіосигналу з приймальним пристроєм», на загальну суму 17,6 млн грн (кошти перераховані в повному обсязі).

За наявною інформацією, під час складання та погодження технічних вимог і специфікації за вищевказаним договором, службові особи ТОВ «КРП-3» у змові з представниками КП «Інфо-Рада-Дніпро» Дніпровської міської ради завищили вартість апаратури для передавання радіосигналу з приймальним пристроєм, що спричинило збитки бюджету на суму понад 2 млн грн

Також було встановлено, що підприємству ТОВ «КРП-3» до підписання договору 31.07.2023 року анульовано єдиний податок. Згідно підписаного договору № 09/08-1 від 09.08.2023 року ТОВ «КРП 3» діє на підставі статуту, та є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5%, тим самим внесли завідомо неправдиві відомості та підробили документи.

Однак, на момент отримання коштів за товар у підприємства ТОВ «КРП-3» недійсний єдиний податок і вони повинні сплатити ПДВ у розмірі 2 948 573 грн від загальної суми отриманих бюджетних коштів 17 691 440 грн.

Крім того, встановлено, що після анулювання підприємству ТОВ «КРП-3» єдиного податку з 31.07.2023 року були здійснені транзакції з оплати КП «Інфо-Рада-Дніпро» ДМР по іншим договорам, а саме:

01.08.2023 р. - по договору № 24/07-3 від 24.07.2023 р. - 173 750 грн;

01.08.2023 р. - по договору № 24/07-3 від 24.07.2023 р. - 238 020 грн;

05.08.2023 р. - по договору № 28/07-1 від 28.07.2023 р. - 625 000 грн;

05.08.2023 р. - по договору № 28/07-2 від 28.07.2023 р. - 842 850 грн;

05.08.2023 р. - по договору № 28/07-2 від 28.07.2023 р. - 527 375 грн;

05.08.2023 р. - по договору № 28/07-1 від 28.07.2023 р. - 2 098 750 грн.

Сума отриманих бюджетних коштів за іншими договорами становить 4 505 745 грн, з яких ТОВ «КРП-3» повинно було сплатити ПДВ у розмірі 750 957,5 грн.

Отже, загальна сума отриманих бюджетних коштів від КП «Інфо-Рада-Дніпро» Дніпровської міської ради після 31.07.2023 року, в період коли підприємству було анульовано єдиний податок, становить 22 197 185 грн, з яких ТОВ «КРП-3» повинно було сплатити ПДВ у розмірі 3 699 530,8 грн.

Встановлено, що ТОВ «КРП-3» частину грошових коштів (близько 4 млн грн), яку отримали від КП «Інфо-Рада-Дніпро» Дніпровської міської ради перерахували в адресу підконтрольних підприємств, а саме: ТОВ «Ай Ті Сервіс Груп» (код 39719320), ТОВ ВФ «Сервіс» (код 25021641).

Досудовим розслідуванням встановлено, що з метою здійснення протиправної діяльності ТОВ «Ай Ті Сервіс Груп», ТОВ ВФ «Сервіс» використовують підконтрольні СГД, а саме: ТОВ «Сева-Трейд» (код 35861983), ПП «Кисет» (код 31655506, нова назва ПП «Піонес»), ТОВ «Квертус» (код 41112077), ПП «Відродження» (код 21922399), ТОВ «Системи Безпеки ВВК» (код 32406126, нова назва ТОВ «Бігбудстрой»), ТОВ «Реактивні Дрони» (код 44032540) та ТОВ «Міксстіл» (код 40705164), які також є переможцями тендерних торгів та уклали договори з КП «Інфо-Рада-Дніпро» ДМР.

Оперативним шляхом було встановлено, що службові особи ТОВ «КРП-3», ТОВ «Ай Ті Сервіс Груп», ТОВ ВФ «Сервіс» та підконтрольні їм СГД, з метою подальшого привласнення бюджетних коштів, переведенням їх в готівку та розподілом між усіма учасниками протиправного механізму, використовують підконтрольні ФОП, а саме: ФОП ОСОБА_10 (іпн НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_11 (іпн НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_12 (іпн НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_13 (іпн НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_14 (іпн НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_15 (іпн НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_16 (іпн НОМЕР_7 ), ФОП ОСОБА_17 (іпн НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_18 (іпн НОМЕР_9 ),ФОП ОСОБА_19 (іпн НОМЕР_10 ), ФОП ОСОБА_20 (іпн НОМЕР_11 ), ФОП ОСОБА_21 (іпн НОМЕР_12 ), ФОП ОСОБА_22 (іпн НОМЕР_13 ), ФОП ОСОБА_23 (іпн НОМЕР_14 ), ОСОБА_24 (іпн НОМЕР_15 ), ФОП ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_16 ).

В рамках досудового розслідування скеровано доручення в порядку ст. 40 КПК України до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області для встановлення місцезнаходження фінансово - господарських документів, фактичного проживання директорів, бухгалтерів, службових осіб ТОВ «КРП-3, ТОВ «Ай Ті Сервіс Груп», ТОВ ВФ «Сервіс», КП «Інфо-Рада-Дніпро» ДМР.

В рамках вказаного кримінального провадження 30.09.2024, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2024 № 761/35392/24, провадження № 1-кс/761/23566/2024, в період часу з 07 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв., проведено обшук за місцем проживання головного бухгалтера ТОВ «Ай Ті Сервіс Груп» (код ЄДРПОУ 39719320) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено:

системний блок чорного кольору s/n 03305030197842;

блокнот з чорновими записами «Agenda 2024»;

ноутбук ACER s/n NXA2CEU002112171PP3408 з зарядним пристроєм до нього;

мобільний телефон IPHONE білого кольору.

30.09.2024 вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні відповідною постановою слідчого.

08.10.2024 прокурор другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023040000000900, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

17.10.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 30 вересня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання головного бухгалтера ТОВ «Ай Ті Сервіс Груп» (код ЄДРПОУ 39719320) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: системний блок чорного кольору s/n 03305030197842; блокнот з чорновими записами «Agenda 2024»; ноутбук ACER s/n NXA2CEU002112171PP3408 з зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон IPHONE білого кольору.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №12023040000000900, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України,слідчий суддя, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК Українипідстав для накладення арешту на системний блок чорного кольору s/n 03305030197842; блокнот з чорновими записами «Agenda 2024»; ноутбук ACER s/n NXA2CEU002112171PP3408 з зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон IPHONE білого кольору, з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а також, що постановою детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_25 від 01.10.2024 вказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя, дійшов вірного висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту, оскільки останнім встановлено обґрунтованість визнання вказаного майна таким, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та прийшов до висновку про те, що не застосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на системний блок чорного кольору s/n 03305030197842; блокнот з чорновими записами «Agenda 2024»; ноутбук ACER s/n NXA2CEU002112171PP3408 з зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон IPHONE білого кольору з підстав того, що він відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Твердження апелянта про те, що власником майна жодним чином не обмежувався доступ до комп`ютерної техніки, більше того, вказаний пристрій не містив паролю доступу, а відтак у органу досудового розслідування була відсутня необхідність у подоланні системи логічного захисту, що свідчить про те, що детектив не мав будь-яких перешкод щодо проведення його огляду з метою виявлення необхідних йому відомостей, є голослівними, та спростовуються, матеріалами наданими на обґрунтування вимог клопотання про арешт вказаного майна так і оскаржуваною ухвалою.

Зокрема, з протоколу обшуку від 30.09.2024 вбачається, що у ОСОБА_6 виявлено та в подальшому вилучено мобільний телефон, код доступу до якого остання не надала /т. 1 а.с. 189-198/.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4