Ухвала

від 15.01.2025 по справі 761/35962/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/618/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 761/35962/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засіданняОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 листопада 2024 року, -

за участю:

представника - адвоката ОСОБА_6 ,

прокурора - ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25.11.2024 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22022000000000675 від 09.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України та накладено арешт на тимчасово вилучене 24.09.2024 року у ході проведення обшуку за місцем розташування офісних та виробничих приміщень ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН», у будівлі адміністративно-побутового корпусу, усіх приміщеннях, спорудах, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером: 6325455900:07:000:0092 за адресою: Харківська область, Чугуївський район, селище Малинівка, вул. Гетьмана Якова Острянина, 2 А, майно, а саме наступні документи, які були оглянуті протоколом огляду від 15.10.2024 року:

1. «Технологический процесс изготовления поковок из марки стали 10Х9МФБ», на 3 арк.;

2. «Hot induction bending qualification report №1» від 24.09.2020, на 4 арк.;

3. «Hot induction bending qualification report №2» від 07.10.2020, на 4 арк.;

4. «Список работников организации», на 11 арк.;

5. «Инспекционный сертификат EN 10204 3.1.N 2836/23 Дата: 18/09/23» з прикріплені металевою скобою документами, всього на 16 арк.;

6. Рахунок-фактура № 28-Ех від 03.07.2023 з прикріпленими металевою скобою документами, всього на 4 арк.;

7. Документація від «Начальника ОМТСиК» з доданими до кожного листа документами у прозорих файлах, всього на 155 арк.;

8. Українські митні декларації, разом з додатками у 15 (п`ятнадцяти) файлах, всього на 371 арк.;

9. Міжнародні митні декларації (CMR), разом з додатками у 36 (тридцяти шести) файлах, всього на 338 арк.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25.11.2024 року.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що у клопотанні про накладення арешту на майно прокурор безпідставно та необґрунтовано посилається на наявність постанов про визнання тимчасово вилученого майна речовими доказами у кримінальному провадженні №22022000000000675 і на те, що вказане майно є доказом вчинення кримінального правопорушення.

Вказує, що сам по собі факт наявності постанови про визнання речовим доказом не є ключовим фактором, адже, якщо виходити з структурного змісту норми ч. 3 ст. 170 КПК України, то слідує, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, при цьому висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання майна речовим доказом. Судом першої інстанції не оцінені, надані слідчим та прокурором, як доказ, митні декларації, та інші докази долучені до клопотання з точки зору їх належності, допустимості і достовірності. Крім того, судом першої інстанції зроблено передчасний висновок про достовірність безпідставного твердження прокурора, зазначеного у клопотанні щодо «здійснення підприємством продажу сировини на територію російської федерації». Так, стороною обвинувачення не було надано вичерпної аргументацію по кожному документу чи предмету із вилученого майна щодо можливої відповідності їх критеріям речових доказів та інформацію про обставини які кожен із вказаних речей чи документів може підтвердити.

Звертає апелянт увагу суду і на те, що прокурор у порушення вимог п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, прохаючи про арешт вказаного у клопотанні майна, належним чином не навів мету та правову підставу для такого арешту, обмежившись лише переліком норм кримінального процесуального закону, які регулюють порядок накладення арешту на майно з підстав збереження речових доказів та спеціальної конфіскації. Разом із тим, надані суду матеріали, долучені до клопотання, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що вищевказане майно є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Наголошує представник, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів, які б підтверджували причетність службових осіб ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Зауважує і те, що в протоколах наданих стороною обвинувачення до клопотання, відсутні придатні для прочитання додатки, про які зазначається в них, отже встановити достовірність інформації наданої правоохоронними органами, в рамках розгляду клопотання про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 22022000000000675 не видавалось за можливе. Суд першої інстанції і учасники процесу були позбавлені можливості їх дослідити під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив задовольнити її, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що слідчими Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000675 від 09.12.2022 року, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що приблизно з кінця лютого 2022 року по теперішній час службові/посадові особи та кінцеві бенефіціарні власники ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» (ЄДРПОУ 40848765) умисно вчиняють дії, спрямовані на допомогу державі- агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її' збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора.

Зокрема, менеджментом ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН», а також рядом інших невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, організовано та забезпечено ведення фінансово-господарської діяльності на території України в інтересах країни-агресора, яка полягає у підготовці, виробництві та подальшій реалізації (експорту) продукції власного виробництва та продукції виробництва інших спеціалізованих підприємства, що здійснюють свою господарську діяльність на території України (зокрема, труб сталевих безшовних круглого поперечного перерізу, для парових котлів та трубопроводів, гаряче деформованих, з легованої сталі; труб з маркуванням різних довжин; фітингів для труб з чорних металів (відводів), не литих, з некорозійностійкої сталі з маркуванням для зварювання в стик, без нанесеної різьби; відводів з маркуванням різного радіусу; інших прутків та брусків з корозійностійкої (нержавіючої) сталі; кутиків фасоних та спеціальних профілів з корозійностійкої (нержавіючої) сталі; прутків та брусків гарячого прокатування, гарячого волочіння або пресування, без подальшого оброблення тощо), кінцевими отримувачами якої є суб`єкти господарської діяльності, компанії військово-промислового комплексу та критичної інфраструктури держави-агресора, в тому числі, які залучені до будівництва та обслуговування атомних електростанцій (АЕС) на території рф.

Разом з тим, після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації», якою фактично накладено мораторій на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація та кола визначених осіб (пов`язаних з рф), що фактично унеможливило подальшу спільну господарську діяльність із суб`єктами господарської діяльності - резидентами рф з одного боку та ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» - з іншого.

Однак, ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» після повномасштабного вторгнення рф до України, починаючи щонайменше з квітня 2022 року й по теперішній час, продовжує протиправно здійснювати підготовку, власне виробництво та експорт елементів та систем трубопроводів, що працюють під тиском з України до рф, використовуючи для цього складний та багатоступеневий механізм так зв. «перерваного транзиту», з елементами умисного викривленого декларування, «пересорту» продукції задля здійснення поставки, всупереч нормативно закріпленим заборонам, на адресу резидентів рф з використанням ланцюга підконтрольних менеджменту та кінцевим бенефіціарним власниками ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» так зв. «підприємств-прокладок», які перебувають під юрисдикцією третіх країн, кінцевою метою використання яких є повне або ж часткове документальне приховування фактичних отримувачів товарно-матеріальних цінностей (продукції) та активів для потреб компаній військово-промислового комплексу та критичної інфраструктури держави-агресора, в тому числі які залучені до будівництва та обслуговування АЕС на території рф.

Так, окремі службові/посадові особи ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН», разом з іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи протиправний характер власних дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, на виконання вказівок кінцевих бенефіціарних. власників Товариства, з метою приховання злочинної діяльності спрямованої на надання допомоги (пособництво) державі-агресору у достеменно невстановлений досудовим розслідуванням місці та час з метою прихованого ведення фінансово-господарської діяльності із суб`єктами господарської діяльності держави-агресора, залучили підконтрольні менедженту та кінцевим бенефіціарним власниками ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» ряд комерційних «підприємств-прокладок», зокрема резидентів країн Європейського союзу (компанія «Finow Rohrsysteme GmbH»; компанія «Energy Line AG»; компанія «AB ENERGO» та ін.).

У свою чергу зазначені компанії, перебуваючи під повним операційним контролем менедженту та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН», здійснюють перевантаження продукції на адресу компанії «DK NET ENERJI SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI» (Турецька Республіка), яка здійснює переправлення продукції ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» морським шляхом на територію російської федерації до м. Новоросійськ, з якого в подальшому вказана продукція перевозиться залізничним транспортом до кінцевого пункту призначення у м. Нижній Новгород, за місцем реєстрації та фактичного знаходження ООО Современные трубопроводные системы».

Тобто, кінцевим отримувачем продукції ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» на території рф є ООО «Современные трубопроводные системы», яке підконтрольне громадянину України ОСОБА_12 - кінцевому бенефіціарному власнику в ланцюзі структури власності ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН», та громадянину України ОСОБА_13 , чоловіку громадянки України ОСОБА_14 , яка є кінцевим бенефіціарним власником в ланцюзі структури власності ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН».

При цьому, ООО «Современные трубопроводные системы» через багаторівневу систему підрядників, які входить до складу російської державної корпорації «Росатом», залучена до будівництва Курської АЕС-2, що становить об`єкт критичної інфраструктури та відноситься до держаного сектору економіки.

18.09.2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_15 (справа № 761/34341/24, провадження № 1-кс/761/22719/2024) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем розташування офісних та виробничих приміщень ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН», у будівлі адміністративно-побутового корпусу, усіх приміщеннях, спорудах, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером: 6325455900:07:000:0093 за адресою: Харківська область, Чугуївський район, селище Малинівка, вул. Гетьмана Якова Острянина, буд. 2, на праві власності належить ТОВ «ШТЕР ПРЕМ`ЄР» (ЄДРПОУ 32095347) та Малинівській селищній раді Чугуївського району Харківської області, з метою відшукання та вилучення: чорнових записів, які містять відомості щодо обставин вчинення вказаного вище злочину; персональних електронно-обчислювальних машин та інших електронних приладів (комп`ютерів, ноутбуків, планшетів, жорстких дисків, флеш-накопичувачів); мобільних телефонів з сім-картами, якщо на них міститься інформація щодо постачання продукції на адресу рф; первинних бухгалтерських документів та предметів (записників, блокнотів, зошитів) з відомостями, що свідчать про факти та обставини постачання товарно-матеріальних цінностей, зокрема відводів, труб, трійників, переходів з позначеннями/найменуваннями: «труба/відвід/перехід/трійник Г/Х711х32-15Х1М1Ф»; «труба/відвід/перехід/трійник Г/Х813х36-15Х1М1Ф»; «10UBA11LBA...»; «10UJA11LBA...»; «ТВ0001»; «ТММ-6.14523 ДО» та спорідненими або похідними позначеннями/найменуваннями, що призначені для виготовлення трубопроводів системи гострої пари LBA для спорудження енергоблоків № 1 та № 2 Курської АЕС-2; зовнішньоекономічних контрактів, додаткових угод до них та специфікацій, договорів з надання брокерських послуг, інвойсів, сертифікатів, митних декларацій, заявок на транспорт (залізниця, морські судна, автотранспорт).

24.09.2024 року на підставі вказаної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, проведено обшук за місцем розташування офісних та виробничих приміщень ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН», у будівлі адміністративно-побутового корпусу, усіх приміщеннях, спорудах, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером: 6325455900:07:000:0093 за адресою: Харківська область, Чугуївський район, селище Малинівка, вул. Гетьмана Якова Острянина, буд. 2, під час якого виявлено та вилучено:

1. «Технологический процесс изготовления поковок из марки стали 10Х9МФБ», на 3 арк.;

2. «Hot induction bending qualification report №1» від 24.09.2020, на 4 арк.;

3. «Hot induction bending qualification report №2» від 07.10.2020, на 4 арк.;

4. «Список работников организации», на 11 арк.;

5. «Инспекционный сертификат EN 10204 3.1.N 2836/23 Дата: 18/09/23» з прикріпленими металевою скобою документами, всього на 16 арк.;

6. Рахунок-фактуру № 28-Ех від 03.07.2023 з прикріпленими металевою скобою документами, всього на 4 арк.;

7. Документацію від «Начальника ОМТСиК» з доданими до кожного листа документами у прозорих файлах, всього на 155 арк.;

8. Українські митні декларації, разом з додатками у 15 (п`ятнадцяти) файлах, всього на 371 арк.;

9. Міжнародні митні декларації (CMR), разом з додатками у 36 (тридцяти шести) файлах, всього на 338 арк.

24.09.2024 року вказані предмети слідчим визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, як такі, що містять відомості, які можуть бути використані як такі, що є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

27.09.2024 року (клопотання датоване 25.09.2024 року) прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 22022000000000675 від 09.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України на тимчасово вилучене 24.09.2024 року у ході проведення обшуку за місцем розташування офісних та виробничих приміщень ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН», у будівлі адміністративно-побутового корпусу, усіх приміщеннях, спорудах, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером: 6325455900:07:000:0092 за адресою: Харківська область, Чугуївський район, селище Малинівка, вул. Гетьмана Якова Острянина, 2 А, майно, а саме наступні документи, які були оглянуті протоколом огляду від 15.10.2024 року:

1. «Технологический процесс изготовления поковок из марки стали 10Х9МФБ», на 3 арк.;

2. «Hot induction bending qualification report №1» від 24.09.2020, на 4 арк.;

3. «Hot induction bending qualification report №2» від 07.10.2020, на 4 арк.;

4. «Список работников организации», на 11 арк.;

5. «Инспекционный сертификат EN 10204 3.1.N 2836/23 Дата: 18/09/23» з прикріплені металевою скобою документами, всього на 16 арк.;

6. Рахунок-фактура № 28-Ех від 03.07.2023 з прикріпленими металевою скобою документами, всього на 4 арк.;

7. Документація від «Начальника ОМТСиК» з доданими до кожного листа документами у прозорих файлах, всього на 155 арк.;

8. Українські митні декларації, разом з додатками у 15 (п`ятнадцяти) файлах, всього на 371 арк.;

9. Міжнародні митні декларації (CMR), разом з додатками у 36 (тридцяти шести) файлах, всього на 338 арк.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25.11.2024 року вказане клопотання прокурора задоволено у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказані документи, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на вищевказані документи, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.

Прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження висновку про відповідність майна ознакам речових доказів.

Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор зазначив обставини вчинення кримінальних правопорушень та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, всупереч доводам представника.

Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінальних проваджень та попередньою кваліфікацією вчинених кримінально-протиправних діянь.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси юридичної особи з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено їх відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання апелянта на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що вищезазначене майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу представника, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376,404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 листопада 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22022000000000675 від 09.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України та накладено арешт на тимчасово вилучене 24.09.2024 року у ході проведення обшуку за місцем розташування офісних та виробничих приміщень ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН», у будівлі адміністративно-побутового корпусу, усіх приміщеннях, спорудах, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером: 6325455900:07:000:0092 за адресою: Харківська область, Чугуївський район, селище Малинівка, вул. Гетьмана Якова Острянина, 2 А, майно, а саме наступні документи, які були оглянуті протоколом огляду від 15.10.2024:

1. «Технологический процесс изготовления поковок из марки стали 10Х9МФБ», на 3 арк.;

2. «Hot induction bending qualification report №1» від 24.09.2020, на 4 арк.;

3. «Hot induction bending qualification report №2» від 07.10.2020, на 4 арк.;

4. «Список работников организации», на 11 арк.;

5. «Инспекционный сертификат EN 10204 3.1.N 2836/23 Дата: 18/09/23» з прикріплені металевою скобою документами, всього на 16 арк.;

6. Рахунок-фактура № 28-Ех від 03.07.2023 з прикріпленими металевою скобою документами, всього на 4 арк.;

7. Документація від «Начальника ОМТСиК» з доданими до кожного листа документами у прозорих файлах, всього на 155 арк.;

8. Українські митні декларації, разом з додатками у 15 (п`ятнадцяти) файлах, всього на 371 арк.;

9. Міжнародні митні декларації (CMR), разом з додатками у 36 (тридцяти шести) файлах, всього на 338 арк., - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4