Постанова

від 21.01.2025 по справі 636/3171/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Оболєнська С.А.

21 січня 2025 р.Справа № 636/3171/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Склярової Римми Василівни на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 04.12.2024 у справі № 636/3171/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В с т а н о в и в:

30.04.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210-1 КУпАП від 16.04.2024 № 15/3/519 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП стосовно нього.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не було дотримано процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки оскаржувана постанова, якою на нього накладено штраф у сумі 3400 грн, складена за його відсутності, він не був повідомлений про дату і місце розгляду адміністративної справи, не було роз`яснено його права та обов`язки, в тому числі і право на захист, не надано можливості заявити клопотання та надати пояснення, що є грубим порушенням вимог закону.

Також позивач зазначив, що оскаржувана постанова не містить посилань на докази вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, не конкретизовано норми, які стали підставою для кваліфікації його дій, що свідчить про протиправність постанови та наявність підстав для її скасування із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Крім того, позивач звернув увагу, що оскаржувану постанову винесено начальником не існуючої юридичної особи, оскільки згідно інформації з ЄДР жодної юридичної особи з кодом ЄДРПОУ НОМЕР_1 не зареєстровано. У реєстрі міститься інформація про ІНФОРМАЦІЯ_5 з кодом ЄДРПОУ НОМЕР_2 , свідоцтво про державну реєстрацію якого не дійсне.

У відзиві на позов ІНФОРМАЦІЯ_3 , не погоджуючись з вимогами ОСОБА_1 , зазначає, що 05.04.2024 о 10 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: с. Печеніги Чугуївського р-ну Харківської області, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 вручено повістку під особистий підпис про виклик ОСОБА_1 , з вимогою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_1 , о 09 год. 00 хв., на 08.04.2024, з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів ІНФОРМАЦІЯ_4 . Станом на 08.04.2024 о 09 год. 00 хв., будучи належним чином ознайомлений зі змістом повістки та усвідомлюючи наслідки неприбуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянин ОСОБА_1 не прибув, про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів не повідомив. В результаті вищевказаного, згідно абз. 16 п. 79 Порядку № 1487, третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_9 направлено звернення в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення ОСОБА_1 , який скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, до ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якому вищевказана особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку.

Також відповідач зазначив, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 . складено адміністративний протокол за № 15/3/615 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП від 15.04.2024 відносно ОСОБА_1 .. Позивачу роз`яснено ст. 63 Конституції України, його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 16.04.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , в розділі підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зроблено запис «відмовився» у присутності свідків. 16.04.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_9 полковником ОСОБА_3 , винесено постанову за № 15/3/519 за справою про адміністративне правопорушення від 16.04.2024 про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 04.12.2024 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 ..

Висновок суду вмотивований тим, що відмова від отримання повістки в присутності комісії по оповіщенню, однак оголошення її змісту, підстав виклику і відповідальності за порушення вимог законодавства підтверджена відповідачем документально наданими доказами. Доказів недостовірності відомостей у вказаних документах, їх недійсності чи невідповідності їх змісту фактичним обставинам справи суду не надано. При цьому нез`явлення позивача на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 стало підставою для ініціювання його подальшого розшуку через органи поліції. Після розшуку ОСОБА_1 15.04.2024 відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення № 62 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та повідомлено про розгляд справи по суті.

Також суд зазначив, що особиста відмова позивача від отримання повістки для явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення персональних даних без достатніх об`єктивних підстав (повістка виписана на іншу особу; не підписана уповноваженою особою, не відповідає формі, визначеній законодавством тощо) за встановлених судом обставин (зокрема доведення змісту повістки до особи шляхом оголошення її змісту) не виключає його відповідальність за порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу в особливий період.

Стосовно доводів скаржника про те, що ч. 2 ст.210-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію суд зазначив, що вказана норма передбачає відповідальність не лише за повторне вчинення порушення, але й за вчинення такого порушення в особливий період.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 адвокат Склярова Р.В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги представник позивача обґрунтовує фактично аналогічними доводами, що наведені у позові. Крім того, представник позивача зазначає, що судом першої інстанції невірно визначено правопорушення, яке було фактично інкриміновано позивачу постановою № 15/3/519 від 16.04.2024 та неправильно досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Також представник позивача зазначає, що форма повістки, врученої ОСОБА_1 05.04.2024, не відповідає формі, встановленій додатком 11 до Порядку організації та введення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі- Порядок № 1487).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.

За приписами ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1 ст. 268 КАС України).

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.04.2024 позивач ОСОБА_1 отримав повістку про явку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 08.04.2024 о 09 год. 00 хв., що підтверджується розпискою про отримання повістки (а.с. 60).

10.04.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 до начальника Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області надіслано звернення № 15/3/483 щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею 210-1 КУпАП, до ІНФОРМАЦІЯ_6 для складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема ОСОБА_1 (а.с. 59)

15.04.2024 начальником відділення обліку мобілізаційної роботи заступником ІНФОРМАЦІЯ_6 старшим лейтенантом ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення № 15/3/515 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 57-58) в якому зазначено, що у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року (зі змінами), у порядку, визначеному п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - при перевірці документів у громадянина ОСОБА_1 було встановлено факт порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_6 05.04.2024 було вручено під особистий підпис повістку про виклик на 09:00 год 08.04.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , але він 08.04.2024 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 без поважних причин, чим порушив вимоги п. 3 ст. 22 Закону України від 21.10.1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.8 ч. 3, абз.2, 5 ч. 10 ст. 1 України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення позивачу було роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та було доведено його права та обов`язки, які передбачені ст. 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі).

У протоколі зазначено, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності призначений на 16.04.2024 о 10 год. 00 хв.

Також у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що від пояснення та/або підписання протоколу ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що останні поставили свої підписи.

Відповідно до акту ІНФОРМАЦІЯ_9 № 15/3/520 від 15.04.2024, складеного у присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , військовозобов`язаному ОСОБА_1 працівником ІНФОРМАЦІЯ_6 15.04.2024 було доведено вимогу щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 на 16.04.2024, та повідомлено про адміністративну відповідальність щодо правил порушення військового обліку. Військовозобов`язаний ОСОБА_1 відмовився підписувати повістку та прибувати до ІНФОРМАЦІЯ_6 на вказану адресу у доведений час (а.с. 63-64).

16.04.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_9 складено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 15/3/519, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а саме: у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року (зі змінами), у порядку, визначеному п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - при перевірці документів у громадянина ОСОБА_1 було встановлено факт порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_6 05.04.2024 було вручено під особистий підпис повістку про виклик на 09:00 год 08.04.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , але він 08.04.2024 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 без поважних причин, чим порушив вимоги п. 3 ст. 22 Закону України від 21.10.1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.8 ч. 3, абз.2, 5 ч. 10 ст. 1 України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 3400 грн. (а.с. 61-62).

Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із абзацу 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У відповідності до частин 5, 6 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднений Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про загальну мобілізацію. Строк проведення загальної мобілізації продовжувався відповідними Указами Президента і триває на час розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

У відповідності до абзацу 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до пункту 2 частини 1 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 235 КУпАП встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статей 7, 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з вимогами частини 1 статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

За правилами частин 2-4 ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно частини 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 2 статті 210-1 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм у контексті спірних правовідносин та доводів сторін свідчить, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови відповідача необхідно встановити як факт вручення позивачу повістки про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 , так і поважність обставин неприбуття позивача 08.04.2024 о 09.00 за означеною повісткою.

Колегія суддів зазначає, що факт отримання 05.04.2024 позивачем ОСОБА_1 повістки про необхідність прибуття о 09 год 08.04.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_6 учасниками справи не спростовується, як і не спростовується факт неприбуття ОСОБА_1 в означені дату і час до РТЦК.

Перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 року № 673, в редакції, що була чинною на час виникненням спірних правовідносин.

Означеною постановою КМУ визначено, що поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), які підтверджені відповідними документами (довідками), визнаються:

смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів;

хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов`язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем;

здійснення стосовно військовозобов`язаного чи резервіста кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття;

потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю;

складання державних іспитів у вищих навчальних закладах.

Колегія суддів зазначає, що право військовозобов`язаного під час мобілізації, особливого періоду не прибути за викликом до ТЦК, кореспондується з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил законодавства про мобілізацію, зокрема щодо своєчасного повідомлення про обставини, які унеможливили таке прибуття та підтвердження цих обставин відповідними документами.

Доводи представника позивача про те, що форма повістки, врученої позивачу 05.04.2024, не відповідає формі, встановленій додатком 11 до Порядку № 1487, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки повістка є лише засобом оповіщення особи про необхідність виконати військовий обов`язок відповідно до закону.

При цьому обов`язок військовозобов`язаної особи з`явитись за викликом до відповідного ТЦК установлений не повісткою, а Законом № 2232-XII.

Стосовно доводів позивача про те, що згідно інформації ЄДР жодної юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 26616974 не зареєстровано, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 30.03.2021 № 1357-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку», територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються на базі діючих військових комісаріатів шляхом їх перетворення протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються.

23.02.2022 постановою Кабінету Міністрів України № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення № 154). Цією ж постановою Уряд визнав такою, що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року № 389 «Про затвердження Положення про військові комісаріати».

Відповідно до Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, пунктом 5 якого визначено, що присвоєння ідентифікаційних кодів з Реєстру здійснюється, зокрема, відповідними центральними органами виконавчої влади - суб`єктам, відомості про які становлять державну таємницю. Таким органам Держстат передає ідентифікаційні коди для ведення відомчого обліку. Порядок передачі ідентифікаційних кодів для присвоєння їх суб`єктам затверджується Держстатом разом з відповідними центральними органами виконавчої влади.

Інформація, що використовується для ведення відомчого обліку з включення до Єдиного державного реєстру ТЦК та СП підпадає під дію п. 1.4.1 наказу Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383 «Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», зареєстрованого в Мінюсті України 14.01.2021 за № 52/35674.

Частиною четвертою ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань» унормовано, що до Єдиного державного реєстру не вносяться відомості, що становлять державну таємницю.

На підставі наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП від 16.04.2024 № 15/3/519 є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись статтями 13, 23, 31, 268, 269, 286, 271, 272, 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Склярової Римми Василівни залишити без задоволення, а рішення Чугуївського міського суду Харківської області, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 21.01.2025 року