Постанова

від 17.01.2025 по справі 340/2513/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2025 року м. Дніпросправа № 340/2513/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 (суддя Притула К.М.) в адміністративній справі №340/2513/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-РРА" до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Моноліт РРА звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу Державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ 054005 від 02.04.2024року, якою з ТОВ Моноліт-РРА стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 обладнаний тахографом, але картка водія знаходилась на стадії оформлення, позивачем забезпечено наявність у водія індивідуальної контрольної книжки, а водій забезпечив її заповнення, з метою обліку робочого часу. Зазначає, що акт перевірки не містить інформації про перевірку та відсутність документів які можуть замінювати у спірних відносинах особисту картку водія, відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що cуд першої інстанції невірно трактував норми положення №340, а саме пункти 6.1 та пункту 6.3. Пунктом 6.1 передбачено обладнання вантажного транспортного засобу вагою понад 3,5 діючим та повіреним тахографом, а пункт 6.3 ведення індивідуальної- контрольної книжки водія у разі не обладнання транспортного засобу тахографом (тобто у разі якщо транспортний засіб вагою до 3,5 тон). Проте, судом не було взяти до уваги, що транспортний засіб позивача вже обладнаний цифровим тахографом, що відображено в акті рейдової перевірки від 16.02.2024 №АР 044551. Відповідач вважає недоречним посилання на постанову Верховного Суду від 19.03.2020 в адміністративній справі № 823/1199/17 (адміністративне провадження № К/9901/2300/18) в якій останній дійшов висновку, що приписи пункту «а» частини 1 статті 10 вказаної Конвенції є універсальними для будь-якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія». Правовідносини у даних справах не подібними, оскільки у справі № 823/1199/17 зроблено висновок щодо обов`язковості водіїв, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, мати при собі діючий та повірений тахограф, а у разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, ведення індивідуальної контрольної книжки водія. В той час, як у справі №340/2513/24 притягнуто за відсутність особистої картки водія до цифрового тахографу у випадку обладнання транспортного засобу тахографом.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Моноліт-РРА» уклало з водієм ОСОБА_1 цивільно правовий договір надання послуг з перевезень вантажу від 01.02.2024 року (а.с.12). Отже, ТОВ «Моноліт-РРА» виступає в якості перевізника.

Під час рейдової перевірки був зупинений транспортний засіб марки ІVЕСО, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював перевезення вантажів без оформлення документів передбачених законодавством України про автомобільний транспорт.

Під час здійснення перевірки водій ОСОБА_1 не надав старшому державному інспектору особисту картку водія, наявність якого передбачені законодавством України про автомобільний транспорт.

У зв`язку з виявленням вищезазначених порушень старшими державними інспекторами було складено Акт АР044551 від 16.02.2024 року, відповідно до пункту 21 Порядку № 1567 (а.с.7).

Постановою Відділу Державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ 054005 від 02.04.2024 року стягнуто з ТОВ Моноліт-РРА адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00грн (а.с.6).

Не погоджуючись і такою постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що альтернативним способом контролю водіїв, є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування. Оскільки автомобіль яким керував ОСОБА_1 обладнаний тахографом, але картка водія знаходилася на стадії оформлення, ТОВ «Моноліт-РРА» забезпечило наявність у водія індивідуальної контрольної книжки (а.с.18-21), а водій забезпечив її заповнення, з метою обліку робочого часу. Крім того, відповідно до Акту перевірки, перевіряючим не вказано про наявність або відсутність індивідуальної контрольної книжки, яка долучена до матеріалів справи.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч.12 ст. 6 Закону№2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) №1567 від 08 листопада 2006 року (далі Порядок №1567) визначено процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено наявність визначених ст.ст. 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені п.п.20-30 цього Порядку.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст. 48 Закону №2344, віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

Згідно з положеннями ст. 49 Закону №2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24 червня 2010 року (далі Інструкція №385) встановлено Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно п.1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водії; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

-своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктом 3.6 Інструкції №385 передбачено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994_016) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) (994_016); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній п.3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті ст. 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за №811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення №340).

Відповідно п.1.5 розділу I Положення №340, у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник);

тахограф обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Пункти 5.1, 5.2 розділу V Положення №340 зазначено, що тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого двадцятичотиригодинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше 11 послідовних годин.

Якщо протягом робочої зміни ТЗ керують два водії, кожний водій повинен мати щоденний відпочинок тривалістю не менше 9 послідовних годин.

Згідно вимог п.6.1 розділу VI Положення №340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

За умовами п.6.3 Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Враховуючи вищенаведені правові норми діючого законодавства, колегія суддів доходить висновку, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Матеріалами перевірки підтверджено, що перевіряємий транспортний засіб був обладнаний діючим та повіреним тахографом, у зв`язку з чим, облік режиму праці та відпочинку має здійснюватися з використанням тахографа.

В акті перевірки № АР044551 від 16.02.2024 зафіксовано порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевезення вантажу за відсутності тахокарти режиму праці та відпочинку водія, транспортний засіб обладнаний тахографом.

Водій транспортного засобу з актом ознайомився та отримав його копію, що власноруч засвідчив та поставив підпис. Заперечень чи пояснень не надав.

Разом з тим, доказів пред`явлення тахокарт водієм, під час проведення перевірки, не надано.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що в матеріалах справи також відсутні докази про наявність такої картки.

Крім того, положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (Положення №340), затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року №340, встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (пункт 1.2 розділу I).

При цьому, п.1.3 розділу I Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

У свою чергу, п.1.4 розділу I Положення №340 передбачає випадки, коли це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що здійснене позивачем перевезення, не підпадає під перелік, встановлений п.1.4 розділу I Положення №340.

Отже, на позивача, як автомобільного перевізника, розповсюджуються вимоги Положення №340 під час здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

Згідно вимог п.6.1 розділу VI Положення №340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Отже, враховуючи імперативні вимоги п.6.1 Положення №340, для вантажних автомобілів понад 3,5 тон встановлення тахографів є обов`язком, а не правом.

Пунктом 6.3 Положення №340 встановлено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Пунктом 4 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 07 червня 2010 року №40, передбачено, що п.6.1 Положення №340, (щодо обладнання вантажних автомобілів тахографами) набирає чинності з 01 червня 2015 року.

Отже, з 01 червня 2015 року набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн. У разі якщо такого пристрою немає, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія.

Аналогічний правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 31 жовтня 2023 року у справі №440/17062/21, від 14 грудня 2023 року у справі №340/5660/22.

Відповідно абз.3 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підсумовуючи, колегія суддів доходить висновку, що відсутність у водія тахокарти свідчить про недотримання позивачем вимог ст. 48 Закону №2344-ІІІ, відповідно застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі ст. 60 Закону №2344-ІІІ є правомірним, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ"Моноліт-РРА".

Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 в адміністративній справі №340/2513/24 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-РРА" до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 17 січня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 20 січня 2025 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЮ. В. Дурасова

суддяО.М. Лукманова