Постанова

від 21.01.2025 по справі 160/28406/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2025 року м.Дніпросправа № 160/28406/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ульфрик Буревістник» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі № 160/28406/24 (суддя Ремез К.І., ухвала прийнята без участі сторін) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ульфрик Буревістник» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження про анулювання ліцензій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ульфрик Буревістник» (далі позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач) про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04610311202405753, № 04120311202406046, № 04120311202406043, № 04660311202406499, № 04680311202406640, № 04660311202405958, № 04670311202406502, № 04670311202406501, № 04650311202406500, № 04670311202405956, № 04640311202406638, № 04670311202405955, № 04640311202405759, № 04620311202406643, № 04620311202405587, № 04610311202406642, що видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Ульфрик Буревістник» (код ЄДРПОУ 45585172).

Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просив суд:

- зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04610311202405753, № 04120311202406046, № 04120311202406043, № 04660311202406499, № 04680311202406640, № 04660311202405958, № 04670311202406502, № 04670311202406501, № 04650311202406500, № 04670311202405956, № 04640311202406638, № 04670311202405955, № 04640311202405759, № 04620311202406643, № 04620311202405587, № 04610311202406642, що видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Ульфрик Буревістник» (код ЄДРПОУ 45585172) до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду мотивована відсутністю об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. У скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що доводи заяви про забезпечення позову судом не досліджені належним чином. Скаржник зазначає, що протиправність рішення контролюючого органу щодо анулювання виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Ульфрик Буревістник» ліцензій на право реалізації тютюнових виробів є очевидною. Судом першої інстанції залишено поза увагою, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи навіть унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів заявника, оскільки роздрібна торгівля тютюновими виробами є основним видом діяльності заявника, яка можлива лише за наявності відповідних ліцензій, а тому їх анулювання призводить до зупинення господарської діяльності, що очевидно потягне за собою неминучі негативні наслідки. Негативний наслідок полягає у неможливості здійснення господарської діяльності новоствореного підприємства. І такий наслідок є очевидним оскільки вбачається з прямої вказівки закону. До розгляду справи по суті, прийняття рішення про анулювання ліцензій істотно впливає на ведення господарської діяльності заявника, а саме: блокує джерела доходу, призводить до неможливості виконання обов`язків щодо сплати податків та зборів до бюджетів всіх рівнів та неможливості виконання договірних зобов`язань перед третіми особами за укладеними договорами, має наслідком дискредитацію ділової репутації заявника перед державними установами, діловими партнерами та споживачами продукції. Також, невжиття заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення ефективного захисту прав позивача, оскільки чинне законодавство не передбачає процедури поновлення ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві вказав, що підстави для задоволення апеляційної скарги позивача і скасування законної ухвали суду першої інстанції відсутні.

Відповідач звертає увагу, що наявність очевидних ознак протиправності підстав та порядку прийняття розпорядження про анулювання ліцензії № 359-рл від 16.10.2024 може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, що цілком відповідає вимогам ст. 9 КАС України. Також вказує, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований спосіб фактично вирішить спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.

Розгляд справи здійснено в порядку ст.ст. 311, 312 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивач просить суд забезпечити позов у цій справі шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04610311202405753, № 04120311202406046, № 04120311202406043, № 04660311202406499, № 04680311202406640, № 04660311202405958, № 04670311202406502, № 04670311202406501, № 04650311202406500, № 04670311202405956, № 04640311202406638, № 04670311202405955, № 04640311202405759, № 04620311202406643, № 04620311202405587, № 04610311202406642, що видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Ульфрик Буревістник» (код ЄДРПОУ 45585172) до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Доводи позивача зводяться до того, що анулювання ліцензій призведе до зупинення його господарської діяльності, що очевидно потягне за собою неминучі негативні наслідки.

Проте, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача спірним розпорядженням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. В контексті спірних правовідносин можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

У відповідності до ст. 5 КАС України суд здійснює захист реально порушених прав, а не можливість їх ймовірного порушення в майбутньому.

У постанові від 10 жовтня 2023 року (справа №120/2284/23) Верховним Судом було зроблено висновки, що застосування заходів забезпечення позову з огляду на можливе завдання позивачу майнової шкоди та репутаційних втрат, інших негативних наслідків, зокрема у вигляді скорочення штату працівників чи їх звільнення, зменшення їм заробітної плати, не є співмірним з предметом спору про оскарження розпорядження, яким анульовано ліцензію на право роздрібної торгівля пальним. Підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше. І у разі оскарження відповідного акту суб`єкта владних повноважень, особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди.

Отже, колегія суддів відхиляє доводи позивача, що анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами призводить до зупинки господарської діяльності підприємства, з тих підстав, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат тощо.

В спірному випадку, у заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист саме порушених прав від рішень, дій чи бездіяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за захистом яких позивач звернувся до суду, як і не надано документального підтвердження наявності обставин, які б вказували на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Також, суд апеляційної інстанції враховує і те, що очевидні ознаки протиправності підстав та порядку прийняття розпорядження про анулювання ліцензії № 359-рл від 16.10.2024 може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача щодо забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ульфрик Буревістник» - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі № 160/28406/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак