Постанова

від 20.01.2025 по справі 320/10437/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10437/23 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техменеджмент» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Техменеджмент» (далі - позивач/ТОВ «Техменеджмент») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - апелянт/відповідач/ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві від 10 січня 2023 року № 193650 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «Техменеджмент» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платників податків;

- зобов`язати ГУ ДПС у місті Києві (відокремлений підрозділ ДПС України) виключити ТОВ «Техменеджмент» з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Техменеджмент» зазначило, що оскаржуване рішення не містять суті та характеру наявної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття такого рішення, ідентифікації конкретних ризикових операцій та/або податкових накладних позивача, в яких були зафіксовані такі операції, конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів. Документальне підтвердження обставин, що товариство задіяно у проведенні ризикових операцій, відсутнє, а віднесення до переліку ризикових платників податків за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податків є необґрунтованим та підстави такого віднесення спростовуються фактичними обставинами та наданими до пояснень документами.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 10 січня 2023 року № 193650 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «Техменеджмент» (ідентифікаційний код 38871601) визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платників податків.

Зобов`язано ГУ ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України) (ідентифікаційний код 44116011) виключити ТОВ «Техменеджмент» (ідентифікаційний код 38871601) з переліку ризикових платників податків.

Стягнуто на користь ТОВ «Техменеджмент» (ідентифікаційний код 38871601) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України) (ідентифікаційний код 44116011) судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривень нуль копійок).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що оскаржуване рішення не містить обґрунтованої мотивації підстав та причин віднесення ТОВ «Техменеджмент» до ризикових платників відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, яка підтверджує здійснення ризикових операцій платником податків. Також суд зауважив, що позивачем надані у необхідному обсязі первинні документи, які давали відповідачу можливість виключити платника податку з переліку ризикових. Покладаючи на ГУ ДПС у м. Києві обов`язок з виключення підприємства з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначив, що такий спосіб прямо передбачено чинним законодавством

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у м. Києві просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Скарга обґрунтована посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Свою позицію обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, який відповідає критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушують права та інтереси позивача. Окрім того, позивачем не було надано всіх первинних документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Також, апелянт наголосив на наявності у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції. Зазначив також про неправомірність втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ «Техменеджмент» (код ЄДРПОУ 38871601, місцезнаходження юридичної особи: 02157, Україна, місто Київ, вулиця Сосюри Володимира, будинок, 6) 30 серпня 2013 року зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Види діяльності (код КВЕД): 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів (основний); 81.21 Загальне прибирання будинків; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

21 лютого 2022 року комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 26224 (отримано позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку в електронному кабінеті платника податків), відповідно до якого товариство визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з наступних підстав: в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство формує ПК від контрагентів-постачальників, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «БК СІТІ БІЛДІНГ» (код 42738584); ТОВ «ТЕХСТЕЙТ БУД» (код 42382788); ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КУРСОР БУД» (код 43561668); ТОВ «АСВ ЛАЙФ» (код 43313156); ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ЄВРОБУДРЕСУРС» (код 42739279); ТОВ «АВЕРТ ГРУП» (код 43201069) (т. 1, а.с. 44).

За наслідком отримання вказаного рішення, 23 вересня 2022 року позивачем в електронному вигляді надіслано повідомлення про подання інформації № 1 та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, в якому було зазначено, що ТОВ «Техменеджмент» за весь період здійснення господарської діяльності не мало взаємовідносин з контрагентами, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «БК СІТІ БІЛДІНГ» (код 42738584); ТОВ «ТЕХСТЕЙТ БУД» (код 42382788); ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КУРСОР БУД» (код 43561668); ТОВ «АСВ ЛАЙФ» (код 43313156); ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ЄВРОБУДРЕСУРС» (код 42739279); ТОВ «АВЕРТ ГРУП» (код 43201069).

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів від 23 вересня 2022 року № 1 комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 03 жовтня 2022 року № 165127 про відповідність платника податку критеріям ризиковості, відповідно до якого ТОВ «Техменеджмент» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з наступних підстав: використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «Техменеджмент», за результатами якого встановлено, що підприємство формує ПК від контрагентів-постачальників, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «УКР-БУД» (код 42680530) та ТОВ «МОНТ ПЛЮС» (код 43653671) (т. 1, а.с. 48).

ТОВ «Техменеджмент» повторно подано повідомлення від 30 грудня 2022 року № 1 та копії документів (договори про надання послуг, акти здачі приймання робіт (надання послуг), банківські виписки, платіжні доручення, податкові накладні, податкові декларації з ПДВ, правовстановлюючі документи по всім об`єктам, що належать позивачу тощо) на спростування висновків відповідача щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості.

За результатами розгляду поданих документів комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 10 січня 2023 року № 193650, відповідно до якого ТОВ «Техменеджмент» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з наступних підстав: використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «Техменеджмент», за результатами якого встановлено, що підприємство формує ПК від контрагентів-постачальників, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «УКР-БУД» (код 42680530); ТОВ «МОНТ ПЛЮС» (код 43653671)»; ДП «СТРОЙ - МАРКЕТ ГРУП» (код 33104229); ТОВ «РЕГІОН РІЕЛТІ ГРУП» (код 35316423); ТОВ «ПАВЕРСТОК» (код 43016569) (т.1, а.с.49).

Вважаючи рішення контролюючого органу від 10 січня 2023 року № 193650 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, зміст якого кореспондується з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться відповідні перевірки.

Пунктом 13 Порядку № 1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165) на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку №1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

Аналіз змісту вказаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня щодо питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 02 квітня 2020 року у справі № 160/93/19, від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19 та від 16 квітня 2021 року у справі № 813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Зі змісту оскаржуваного рішення від 10 січня 2023 року № 193650 видно, що підставою його прийняття визначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку та вказано: «підприємство формує ПК від контрагентів-постачальників, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «УКР-БУД» (код 42680530); ТОВ «МОНТ ПЛЮС» (код 43653671)»; ДП «СТРОЙ - МАРКЕТ ГРУП» (код 33104229); ТОВ «РЕГІОН РІЕЛТІ ГРУП» (код 35316423); ТОВ «ПАВЕРСТОК» (код 43016569)».

Однак, в підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення контролюючий орган не надав доказів, зокрема, витягу з протоколу Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або самого протоколу засідання.

Вказане свідчить та підтверджує висновки суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення контролюючим органом збору та опрацювання податкової інформації, що могла б свідчити про наявність ризикових операцій ТОВ «Техменеджмент» та підтверджує формальність висновків контролюючого органу під час прийняття рішення про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості.

Отже, за встановлених обставин суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність законних підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, оскільки це суперечить положенням Порядку № 1165.

Відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому оскаржуване рішення, яким позивача віднесено до ризикових, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, оскаржуване рішення податкового органу має для позивача певне негативне значення, оскільки включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником, а тому доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Суд зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів на їх обґрунтування.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ДПС у місті Києві виключити ТОВ «Техменеджмент» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 340/1098/20, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню у цій справі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача в цій частині є зобов`язання ГУ ДПС у місті Києві виключити ТОВ «Техменеджмент» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Такий спосіб захисту порушеного права ґрунтується на приписах частини третьої статті 245 КАС України.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Штульман І.В.