Рішення

від 20.01.2025 по справі 524/8699/24

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/8699/24

Провадження №2/524/568/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2025

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

Головуючого судді Ковальчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Воблікової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Друга Кременчуцька державна нотаріальна контора Полтавської області, про визнання права власності в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеною позовною заявою, у якій просили визнати право власності кожного на частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_4 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 13 січня 1993 року, виданого Управлінням ЖКГ Кременчуцької міської ради народних депутатів, належить квартира АДРЕСА_1 . Померла 19 лютого 2021 року ОСОБА_4 все своє майно заповіла своїм дітям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які у встановлений строк звернулися з заявами про прийняття спадщини та отримання свідоцтв про право власності на спадщину.

Постановою від 12 червня 2024 року державний нотаріус Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Горбенко Л.В. відмовив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право власності на спадщину за заповітом на зазначену вище квартиру, оскільки в спільній сумісній власності частка спадкодавця не визначена. Ураховуючи наведене, позивачі позбавлені можливості оформити у встановленому законом порядку право власності на спадкове майно, у зв`язку з чим звернулися до суду.

Ухвалою від 29 серпня 2024 року Автозаводський районний суд міста Кременчука прийняв позовну заяву, відкрив провадження та призначив підготовче засідання, яке ухвалою від 28 листопада 2024 року закрив і призначив до розгляду по суті.

Позивачі, відповідач та третя особа у судове засідання не з`явилися, надали суду заяви, у яких просили проводити судовий розгляд справи без їх участі. Відповідач позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Чеською Республікою (а. с. 19). 19 вересня 2006 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким усе своє майно у рівних частках заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є її дітьми відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 відповідно (а.с. 10, 11, 21). Постановою від 12червня 2024 року державний нотаріус Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Горбенко Л.В. відмовив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право власності на спадщину за заповітом, оскільки в спільній сумісній власності частка спадкодавця не визначена. При цьому нотаріус встановив, що спадкове майно складається з частки квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 та померлій ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 (а.с. 22).

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на квартиру № НОМЕР_1 , виданого Управлінням ЖКГ Кременчуцької міської ради народних депутатів 13 січня 1993 року, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві особистої власності (а.с. 13).

У довідці №61/4759, виданій 04 жовтня 2021 року Комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області» зазначено, що власниками квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; частка 1/1, спільна сумісна (а.с. 14).

За змістом статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статтею першою Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328ЦК Українипередбачено,що правовласності набуваєтьсяна підставах,що незаборонені законом,зокрема ізправочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частиною першою статті 15 та пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема , визнання права.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 січня 1993 року №34 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, зокрема, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За правилами частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно з частиною першою статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша статті 368 ЦК України).

У розумінні частини першої статті 357 та частини другої статті 372 ЦК України частки співвласників у праві спільної сумісної/часткової власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, зокрема, що частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою частки визначаються рівними.

Аналіз наведених норм та роз`яснень, дає підстави вважати, що померлій ОСОБА_4 у спільній сумісній власності належала частка на квартиру АДРЕСА_1 , що не заперечується і відповідачем ОСОБА_3 , відповідно позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували за заповітом по частці зазначеної квартири.

Ураховуючи наведене, суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування.

Керуючись статтями 13, 76-81, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Друга Кременчуцька державна нотаріальна контора Полтавської області, про визнання права власності в порядку спадкування.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя Т.М. Ковальчук