Рішення

від 14.01.2025 по справі 631/1725/23

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1725/23

провадження № 2/631/129/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2025 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Тиндика А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за позовом ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ до ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав»,-

в с т а н о в и в:

До Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Нововодолазької селищної ради до ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області,- «Про позбавлення батьківських прав», на обґрунтування якого сторона позивача зазначила, що 14.12.2023 року до Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради надійшло усне повідомлення інспектора ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції Федоренко А. В. стосовно малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якої виникла безпосередня загроза її життю та здоров`ю. Того ж дня представник Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради, фахівець із соціальної роботи КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Нововодолазької селищної ради, сімейний лікар КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Нововодолазької селищної ради та інспектор ХРУП № 1 ГУНП Харківської області виїхали за місцем проживання дитини, за адресою: АДРЕСА_1 ,- де виявили антисанітарні умови для проживання, виховання та утримання дитини, про що складено акт оцінки рівня безпеки дитини. Відповідно до змісту цього акту дитина знаходиться в загрозливих для життя умовах, а тому її влаштовано у дитяче відділення місцевої лікарні, а саме житлове приміщення винаймається рідною сестрою відповідача та, відповідно, тіткою малолітньої особи. Фахівцем із соціальної роботи КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Нововодолазької селищної ради протягом 13 - 14 грудня 2023 року здійснено оцінку потреб сім`ї та виявлено ознаки складних життєвих обставин. Дитина має занедбаний вигляд, її одяг брудний, часто хворіє. Під час візиту фахівця хлопчик був сам на сам з бабусею. За результатом вказаного візиту зафіксовано, що хлопчику 4 місяці, але за ним має доглядає стосовно 15-ти річна сестра, через те, що тітка протягом дня знаходиться на роботі. Увага дитині майже не приділяється, в будинку дуже брудно, санітарно-гігієнічні норми не дотримані, зокрема, дитина не забезпечена медичним доглядом, що негативно впливає або може вплинути на фізичний розвиток дитини. Сім`я перебуває під соціальним супроводом, родині неодноразово надавались заходи інформування, консультування, також проводилась роз`яснювальна робота, декілька разів були передані речі відповідно до сезону для дитини. Також складено акт обстеження умов проживання, згідно з якими мати дитини її вихованням не займається, в будинку розкидані речі, брудний посуд, відсутні продукти харчування, постільна білизна брудна, в будинку холодно. Відповідно до листа завідуючої педіатричним відділенням КНП «Нововодолальзка центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради Ніколенко І.П. 14.12.2023 року о 15 годині 10 хвилин працівниками Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради доставлена в дитяче відділення дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без матері. Остання за час перебування дитини у відділенні не з`являлась. Дитина доставлена у брудному одязі. Шкіра забруднена, на голові - гнейс. Температура тіла - 37,5. Носове дихання декілька затруднене за рахунок набряку слизової оболонки носа. DS: ГРЗ. Риніт. Дефіцитна анемія середнього ступеню важкості. Матір дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишила грудну дитину на тітку та зникла у невідомому напрямку. Для дитини не залишила ані одягу, ані памперсів, ані харчування. З пологового будинку дитину також забирала тітка. Відповідач лише періодично з`являється до них. Останні два місяці взагалі не з`являлась та місце її проживання/перебування невідоме. Вона ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє зацікавленості в її подальшій долі, не цікавиться станом її здоров`я, не піклується про фізичний розвиток, зокрема, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, що негативно впливає на її фізичний розвиток. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків. Засоби зв`язку з матір`ю відсутні. Зі слів тітки жодних документів, що посвідчують особу, у матері немає. Позивач не володіє інформацією щодо відомостей, хто є батьком малолітнього ОСОБА_2 . Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проведено за вказівкою матері на власний розсуд в порядку статті 135 Сімейного кодексу України. Рішенням виконавчого комітету Нововодолазької селищної ради № 209 від 15.12.2023 року вирішено негайно відібрати малолітню дитину у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для її життя та здоров`я. Листом № 02-27/2597 від 15.12.2023 року Нововодолазька селищна рада негайно письмово повідомила керівника Харківської окружної прокуратури про відібрання дитини. На виконання зазначеного рішення виконавчого комітету Нововодолазької селищної ради Службою у справах дітей Нововодолазької селищної ради підготовлено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав матері. Тому просили позбавити батьківських прав матір - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 1 - 5).

Зазначена позовна заява зареєстрована за вхідним № 7211/23-вх від 22.12.2023 року із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/1725/23 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, 25.12.2023 року передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. у зв?язку із перебуванням в період з 21.12.2023 року по 25.12.2023 року включно в нарадчій кімнаті по справі з єдиним унікальним № 631/391/23 (провадження № 1-кп/631/88/23) за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 грудня 2022 року під № 12022221160000996, щодо вчинення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (а. с. 1, 35).

На виконання вимог частини 8 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, 25.12.2023 року суд звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, відповідь на який отримав в цей же день за № 380319, з якого вбачається що особу не знайдено (а. с. 36).

Того ж дня, у відповідності до приписів частини 6 статті 187 вище вказаного кодифікованого акта суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_4 , відповідь на який отримано за вхідним № ЕП-187/24-вх від 31.01.2024 року (а. с. 37, 38, 39).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 31.01.2024 року, позовну заяву Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Нововодолазької селищної ради до ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради,- «Про позбавлення батьківських прав» прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а. с. 40 - 44).

Під час підготовчого провадження такі процесуальні дії як: забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо,- судом не вчинялись й відповідною ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 30.10.2024 року, підготовче провадження по справі закрито й справу призначено до судового розгляду по суті (а. с. 78 - 84).

Представник позивача - Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Нововодолазької селищної ради- у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістив, проте їх представник - Єфіменко А. В., що діяла на підставі довіреності, виданої 09.02.2024 року за вихідним № 02-27/305 селищним головою Олександром Єсіним із строком дії до 31.12.2024 року, подала суду заяву, зареєстровану за вхідним № 7787/24-вх від 30.10.2024 року, в якій просила розгляд справи проводити без їх участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а. с. 99, 100, 94, 75).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання теж не з`явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістила, проте надала заяву, зареєстровану за вхідним № 8220/24-вх від 21.11.2024 року та № ЕП-56/23 від 14.01.2025 року, в яких позов визнала повністю та просила розгляд справи здійснити за її відсутності (а. с. 99, 90, 102).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради Синиця М. А., яка діє за довіреністю, виданою селищним головою Олександром Єсіним за вихідним № 02-27/355 від 16.02.2024 року, у судове засідання також не з`явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістила, натомість надала заяву, зареєстровану за вхідним № 7788/24-вх від 30.10.2024 року, в який просила розгляд справи здійснити за відсутності їх представника, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а. с. 99, 101, 92, 76).

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно з частиною 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, на підставі частини 3 статті 211 наведеного кодифікованого процесуального закону України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у всіх учасників справи свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів провадження.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року Високими Договірними Сторонами в Римі та ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, Європейський суд з прав людини у пунктах 39 - 41 свого Рішення від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01) констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення частини 1 статті 6 Конвенції.

За таких обставин, беручи до уваги те, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації учасниками справи, що не з`явились, їх процесуальних прав на безпосередню участь у розгляді справи в суді, ураховуючи те, що підстав для визнання необхідним давання ними особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Приходячи до такого, суд зауважує, що на виконання змісту пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Імперативними приписами пункту 2 частини 2 статті 223 цивільного процесуального кодифікованого акта України обумовлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Натомість частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Правилом частин 8 - 11 статті 128 вказаного кодифікованого процесуального акту України унормований прядок, за яким особи вважаються повідомленими належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Зокрема, у відповідності до пунктів 1 і 2 частини 8 наведеної вище статті день вручення судової повістки під розписку, вважається день вручення судової повістки під розписку та день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Зважаючи на це, суд не знаходить підстав задля визнання неявки належно повідомлених представника позивача, відповідача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача поважною, а, отже, така неявка не є перешкодою у розгляді справи за суттю позовних вимог.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об`єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з`ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які сторона позивача посилалась як на підставу своїх вимог та відповідач при їх визнанні, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Нормою, викладеною у частині 2 статті 129 Основного Закону нашої Держави, визначено основні засади судочинства, однією з яких згідно з її пунктом 3 є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно частини 2 статті 77 та частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Розв`язуючи питання щодо можливості ухвалення рішення суду суд ураховує, що частиною 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України обумовлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відтак, оскільки позовні вимоги Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Нововодолазької селищної радивідповідають чинному законодавству України та визнані відповідачем ОСОБА_1 у повному обсязі й таке їх визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому суд вбачає за можливе прийняти визнання позову відповідачем й доходить висновку про необхідність ухвалення рішення за суттю позовних вимог.

Отже, в ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Відповідно до свідоцтва про народження (серії НОМЕР_1 ), виданого 19.09.2023 року Мерефянською міською радою Харківського району, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 19.09.2023 року складено відповідний актовий запис № 94, та його батьками зазначені громадяни України: ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а. с. 8).

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народжень відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00041694130, сформованого 04 жовтня 2023 року о 14 годин 36 хвилин 12 секунд Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на запит Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області, із параметрами запиту: « ОСОБА_6 », наявний актовий запис, зареєстрований в реєстрі 22.09.2023 року о 08 годині 18 хвилин 55 секунди за № 00144973146 Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який складений 19.09.2023 року під № 94 Мереф`янською міською радою Харківського району, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із зазначенням відомостей про батьків: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_1 , громадянка України. Відомості про батька записані відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України (а. с. 9).

Як убачається з акту проведення оцінки рівня безпеки дитини комісії у складі начальника Служби у справах дітей Синиця М. А., спеціаліста Служби у справах дітей Базюк А. Ф., провідного спеціаліста КУ ТЦСО. Сівяк Д. О., інспектора ХРУП №1 Федоренко А. В. та сімейного лікаря Волкова М. П. , в ході обстеження виявлено, що в будинку антисанітарні умови для проживання дитини, відсутні продукти харчування (а. с. 10 - 14).

На підставі акту оцінки потреб сім`ї № 231 від 13.12.2023 року, складеного фахівцем, відповідальним за проведення оцінки потреб КУ «ТЦСО» Сівак Д. О. , можна зробити висновок про те, що ОСОБА_2 був сам на сам з бабусею, у помешканні не дотримані санітарно-гігієнічні норми та воно небезпечне для дитини (а. с. 15 - 18).

З висновку про оцінки потреб сім`ї, складеного Сівак Д. О. , вбачається, що тітка не виконує батьківськи обов`язки, в будинку не дотримано санітарно-гігієнічні норм й відсутній постійний медичний нагляд, мати ( ОСОБА_1 ) не бере участі в виховані дитини (а. с. 19 - 20).

Згідно з повідомленням КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Нововодолазької селищної ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , має сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , якого фактично виховує ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Фахівцями із соціальної роботи здійснено візит до сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 . Хлопчику 4 місяці, але за ним має доглядати сестра через те, що тітка ОСОБА_10 протягом дня знаходиться на роботі, увага дитині майже не приділяється, в будинку дуже брудно, санітарно-гігієнічні норми не дотримані, зокрема, не забезпечено медичний догляд (а. с. 21).

На підставі Акту обстеження умов проживання, складеного 14.12.2023 року комісією у складі начальника Служби у справах дітей Синиця М. , спеціаліста Служби у справах дітей Борян А., провідного спеціаліста КУ ТЦСО Сівяк Д. та інспектора ХРУП №1 Федоренко А., й затвердженого начальником Служби у справах дітей, в порядку контролю проведено обстеження умов проживання дитини, яка перебуває на обліку за адресом: АДРЕСА_1 . В ході обстеження виявлено, що за вищезазначеною адресою постійно проживають тітка - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , племінники - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мати - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В будинку відсутні спальні місця для дітей, засоби особистої гігієни, брудний одяг, не має ліків першої необхідності, діти мають занедбаний вигляд (а. с. 22).

З висновку від 14.12.2023 року, зробленого завідуючим педіатричним відділенням КНП «Нововодолазька ЦЛ» Ніколенко І. П. , вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за станом здоров`я має діагноз: DS: ГРЗ. Риніт (а. с. 23).

Згідно з повідомленням за вихідним № 2/1347 від 18.12.2023 року, складеним заступником начальника УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ХАРКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ Сівак С., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,- за оформленням допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зверталась (а. с. 24).

Відповідно до клопотання, зареєстрованого за вихідним № 01-32/653 від 14.12.2023 року, начальник СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Синиця М. просить прийняти рішення виконавчим комітетом про негайне відібрання дитини у зв`язку з загрозою життю та здоров`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (а. с. 25).

Рішенням ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ № 209 від 15.12.2023 року вирішено негайно відібрати малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,- у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для його життя та здоров`я (а. с. 26).

Також Рішенням ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ № 210 від 15.12.2023 року вирішено негайно відібрати малолітню дитину ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,- у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дитини (а. с. 27).

Крім того, Рішенням ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ № 211 від 15.12.2023 року вирішено негайно відібрати неповнолітню дитину ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,- у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для її життя та здоров`я (а. с. 28).

Як убачається з повідомлення Нововодолазької селищної ради керівника Харківської окружної прокуратури Ільєнкова О. сповіщено про рішення Нововодолазької селищної ради від 15.12.2023 року про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 від матері ОСОБА_1 (а. с. 29).

Висновком органу опіки та піклування Старовірівської сільської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованим за вихідним № 02-27/2647 від 19.12.2023 року, та підписаним головою Нововодолазької селищної ради Єсіним О., засвідчено, що Нововодолазька селищна рада Харківського району Харківської області на виконання пункту 19 Сімейного кодексу України розглянула документи, які підтверджують ухилення від виконання батьківських прав та обов`язків ОСОБА_1 відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і 19.12.2023 року прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 30).

З Акту № 01-33/701 від 15 грудня 2023 року, складеного депутатом виборчого округу № 2 Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області Зінченко І. П., вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , фактично проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ,- до моменту пожежі 25.12.2021 року. Після того як згорів будинок, ОСОБА_1 з лютого 2022 року мешкала за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 31).

Згідно з Актом, зареєстрованим за вихідним № 984 від 20 грудня 2023 року та складеним депутатом виборчого округу № 4 Нововодолазької селищної ради Ярошенко Л. І., вбачається, що в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ,- періодично проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом з дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Мати періодично дітей залишає на тітку ОСОБА_9 , 1997 року народження (а. с. 32).

Як вбачається з рішення Нововодолазької селищної ради № 3802-VIII від 21 грудня 2023 року «Про звернення до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_2 », вирішено звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , а також доручити Нововодолазькому селищному голові Олександру Єсіну підписати позовну заяву від імені Нововодолазької селищної ради (а. с. 33).

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України обумовлено, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Аналогічна правова позиція викладена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах від 17.07.2019 року у справі № 626/2621/18 (провадження № 61 - 10128св19) та від 18.09.2019 року у справі № 626/2490/18 (провадження № 61 - 12625св19), який зазначив на необхідність застосування докритрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Отже, наведені письмові докази не містять явних суперечностей та очевидних ознак підробки, відповідають критеріям належності, достовірності, допустимості, достатності та взаємозв`язку у їх сукупності, враховуються судом у їх повному обсязі.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Сімейного кодексу України № 2947-ІІІ від 10.01.2002 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до положень частини 1 статті 121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Серед батьківських обов`язків чинне законодавство України відокремлює обов`язки з виховання дитини, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти, а також поважати дитину (частини 1 - 4 статті 150 Сімейного кодексу України).

Частиною 5 цієї ж статті визначено, що передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

З огляду на положення частини 3 статті 155 Сімейного кодексу України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

У свою чергу, положення частини 4 зазначеної статті передбачають, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тотожне за своїм юридичним змістом роз`яснення міститься також у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав".

Правові наслідки позбавлення батьківських прав визначені положеннями статті 166 Сімейного кодексу України, а саме: особа, яка позбавляється батьківських прав, втрачає всі права, засновані на спорідненні з дитиною, - окрім обов`язку щодо утримання дитини (частина 2 статті 166 Сімейного кодексу України).

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлений і підтверджений наданими письмовими доказами той факт, що відповідач дійсно на теперішній час не займається вихованням та матеріальним забезпеченням своєї малолітньої дитини: сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не бажає приділяти йому батьківську турботу і увагу, долею дитини та станом здоров`я не цікавиться, що з огляду на наведені вище норми права є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Отже, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та можливість задоволення цього позову шляхом позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який перебуває у КНП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ» Нововодолазької селищної ради на повному державному забезпеченні.

Ухвалюючи рішення, суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» рішення від 10.02.2010 року у заяві № 4909/04).

Суд також констатує, що позивач, звертаючись до суду із цим позовом, не вимагає компенсації (відшкодування) понесених нею і документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, учиненою 04.11.1950 року в Римі і ратифікованою Законом Україною № 475/97-ВР від 17.07.1997 року; статтями 55, 124 та 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року Законом № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями); статтею 17, пунктом 6 частини 2 статті 36 та пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); статтями 1, 2, 180 - 183, 191 частиною 1 статті 121, статтями 122, 125, частинами 1 - 5 статті 150, частинами 3 та 4 статті 155, пунктом 2 частини 1 статті 164, частиною 1 статті 165 і статтею 166 Сімейного кодексу України № 2947-ІІІ від 10.01.2002 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», а також статтями 1 - 5, 7, 9 - 13, 17 - 19, 23, 42, 48, 76 - 81, 82, 89, 211, 214, частиною 1 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352 і статтями 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ до ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав» задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В порядку виконання рішення, що набрало законної сили, надіслати його копію органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини (скорочене рішення) - в той же строк з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано, а у разі подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, місцезнаходження (адреса: вулиця Донця Григорія, будинок № 14, селище Нова Водолага Харківського району Харківська область, 63202), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (04397997);

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_4 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків та дані паспортного документа не відомі;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, місцезнаходження (адреса: вулиця Донця Григорія, будинок № 14, селище міського типу Нова Водолага, Харківського району Харківська область, 63202).

Рішення ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп`ютерного набору, підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику 14.01.2025 року, проте надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень лише 21.01.2025 року у зв`язку із перебуванням в період з 14 по 20 січня 2025 року включно в нарадчій кімнаті по справі з єдиним унікальним № 631/1782/24 (провадження № 1-кп/631/75/25) за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 серпня 2024 року під № 12024221160000849 за обвинуваченням ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 4 частиною 2 статті 115 Кримінального кодексу України.

Суддя С. В. Мащенко