Постанова

від 21.01.2025 по справі 240/9254/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/9254/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

21 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Коваля А.Д.,

представника відповідача: Басана Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Третя особа: Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Житомирського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2024 року Акціонерне товариство "Житомиробленерго"звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Третя особа: Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Житомирського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №973/Ж10/31-00-04-01-02-31 від 26.04.2024року про застосування до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" штрафу в розмірі 370576,80грн.

Судові витрати Акціонерного товариства "Житомиробленерго" у вигляді судового збору в сумі 3810,92грн. та витрат на правову (правничу) допомогу в розмірі 15000,00грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків .

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника третьої особи в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Акціонерне товариство "Житомиробленерго" є платником податку на прибуток приватних підприємств.

Позивач шляхом подання декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2023року самостійно визначив свої податкові зобов`язання з цього податку в розмірі 6351536,00грн.

Вказані обставини підтверджуються податковою декларацію платника з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2023року, копія якої долучена до відзиву на позов та досліджена судом.

В розумінні вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України 22.05.2023року було граничним терміном сплати такого податкового зобов`язання платника.

Однак, податкові зобов`язання з цього податку в розмірі 6351536,00грн. були перераховані до відповідного бюджету 01.06.2023 року в повному розмірі, але з порушенням на 10 днів граничного терміну їх сплати.

За результатами камеральної перевірки позивача щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств Акціонерного товариства "Житомиробленерго" було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення №973/Ж10/31-00-04-01-02-31 від 26.04.2024року про застосування до Позивача штрафу в розмірі 370576,80грн.

Як зазначено в податковому повідомленні - рішенні відповідача №973/Ж10/31-00-04-01-02-31 від 26.04.2024року, підставою для застосування штрафу в сумі 370576,80грн. стали порушення платником вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №973/Ж10/31-00-04-01-02-31 від 26.04.2024року про застосування до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" штрафу в розмірі 370576,80грн. прийнято за відсутності податкового правопорушення та не на підставі вимог чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами п.124.1 статті 124 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За приписами п.110.1 ст.110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти, а також інші суб`єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

В розумінні вимог п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно позовної заяви, платником податку було вжито всіх передбачуваних заходів щодо своєчасної сплати до відповідного бюджету податкових зобов`язань з цього податку за 1 квартал 2023року в розмірі 6351536,00грн.

Так, згідно доводів платника, за договором банківського рахунку від 25.04.2018року платником відкрито в Акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України" в особі філії Житомирського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" відповідні банківські рахунки, необхідні для проведення відповідних розрахунків сплати податкових зобов`язань.

У відповідності до вказаних договірних зобов`язань, платником 18.05.2023року була виставлена платіжна інструкція за №10322066 щодо перерахування на відповідний казначейський рахунок в ГУДКСУ в Житомирській області 6351536,00грн. з податку на прибуток за 1 квартал 2023року.

Листом від 19.05.2023року філії Житомирського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" позивача було повідомлено, що на виконання договору комплексного банківського обслуговування в системі Клієнт-Банк станом на ранок 19.05.2023року створені, належним чином підписані і готові для проведення ціла низка платіжних доручень, в тому числі щодо перерахування на відповідний казначейський рахунок в ГУДКСУ в Житомирській області 6351536,00грн. з податку на прибуток за 1 квартал 2023року.

Вказана обставина підтверджується копією цієї платіжної інструкції та копією цього листа, що долучені до позову та досліджені судом (а.с.49, 52).

Згідно банківської виписки на банківському рахунку позивача у зазначеній банківській установі станом на 18.05.2023року залишок коштів становив 44715066,22грн., що засвідчували наявну платіжну спроможність для перерахування 6351536,00грн. з податку на прибуток за 1 квартал 2023року.

Вказана обставина підтверджується копією цієї банківської виписки, що долучена до позову та досліджена судом (а.с.50).

Судом встановлено, що листом від 24.05.2023року філії Житомирського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" позивача було повідомлено про надходження до банківської установи рішень уповноваженого органу від 18.05.2023року про зупинення видаткових фінансових операцій Позивача (а.с.51).

Наявність рішень Державної служби фінансового моніторингу про зупинення видаткових фінансових операцій Акціонерного товариства "Житомиробленерго" підтверджується листом від 01.06.2023року, наданого на запит представника Позивача.

На запит суду першої інстанції в рамках даної справи, Державна служба фінансового моніторингу своїм листом від 30.09.2024року також підтвердила наявність рішень про зупинення видаткових фінансових операцій Акціонерного товариства "Житомиробленерго" та про скасування таких рішень 31.05.2023року.

Як свідчать матеріали справи, позивач листом ще від 22.05.2023року повідомляв відповідача та Державну податкову службу про наявність блокування поточних банківських рахунків АТ ""Житомиробленерго", що виключає можливість своєчасної сплати в установлені терміни конкретних податкових зобов`язань. в тому числі 6351536,00грн. з податку на прибуток за 1 квартал 2023року (а.с.57).

Окрім того, позивач в своїх письмових запереченнях на акт камеральної перевірки також зазначив, що затримка на 10 днів сплати 6351536,00грн. з податку на прибуток за 1 квартал 2023року зумовлена виключно блокуванням поточних банківських рахунків АТ ""Житомиробленерго" в результаті рішень Державної служби фінансового моніторингу про зупинення видаткових фінансових операцій Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (а.с.39-41).

Вказані доводи платника не були враховані відповідачем, у відповіді на такі заперечення (лист відповідача від 22.04.2024року) таким доводам платника не надано жодної оцінки, в тому числі не наведено жодних обґрунтувань щодо наявності підстав для їх не врахування (а.с.47-48).

Суд враховує, що за приписами п.112.2 ст.112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Зазначене свідчить, що в діях платника відсутній склад податкового правопорушення, що виключає підстави для застосування до нього фінансових (штрафних) санкцій, передбачених ст.124 Податкового кодексу України.

Одночасно суд враховує, що відповідачем залишено без розгляду клопотання платника про перенесення дати розгляду заперечень на акт перевірки, так як платника про дату розгляду таких заперечень було повідомлено безпосередньо в день їх розгляду.

Суд враховує, що відповідно до вимог пп.86.7.2 п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Згідно матеріалів справи, повідомлення податкового органу про розгляд заперечень на акт перевірки позивач отримав лише 16.04.2024року, тобто в день, на який був призначений такий розгляд (а.с.42-44).

Жодних обґрунтувань з цього приводу представник відповідача в судовому засіданні не надав.

У зв`язку з цим суд погоджується із доводами представника позивача щодо наявності порушення права платника, передбаченого ст.86 Податкового кодексу України на участь в розгляді його заперечень.

Обов`язок суду у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевірити чи прийняті оскаржувані рішення, в тому числі, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, закріплені в ч.2 ст.2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №973/Ж10/31-00-04-01-02-31 від 26.04.2024року про застосування до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" штрафу в розмірі 370576,80грн. прийнято за відсутності податкового правопорушення та не на підставі вимог чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Окрім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлено клопотання про стягнення 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З приводу вказаного, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому згідно з ч. 6 та ч. 7 ст. 132 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7, 9 статті 139 КАС унормовано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Також за змістом частини дев`ятої статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, вказані положення процесуального закону дають підстави для висновку, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, не тільки, що рішення ухвалене на користь сторони, яка користувалася послугами адвоката, а також що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, представником позивача надано довіреність; додаткова угода №8 до договору про надання правничої допомоги №7 від 29.07.2019 р., детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт) від 02.12.2019 р.

Водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на допомогу адвоката в сумі 15000 грн є надмірним та необґрунтованим.

А тому, колегія суддів вважає, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, що відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року - без змін.

Стягнути на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 січня 2025 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.