Рішення

від 21.01.2025 по справі 139/884/24

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/884/24

Провадження № 2/139/371/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ліщини Т.П.,

з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

Позивач 20.12.2024 звернувся до суду з заявою від 19.12.2024 про визнання за ним права власності на земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 2,9735 га, що розташована на території Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького (тепер Могилів-Подільського) району Вінницької області, в порядку спадкування за законом, як спадкоємець першої черги, після смерті своєї матері ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), але не оформила свої спадкових справ. Підставою для звернення до суду з цим позовом є неможливість оформлення своїх спадкових прав у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, виданих на спадкодавців, і відсутністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про зареєстроване за спадкодавцями право власності на спадкове майно.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 24 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вказаною ухвалою, за клопотанням позивача, витребувано в приватного нотаріуса Могилів-Подільського нотаріального округу Вінницької області Долі Т.І. спадкову справу № 83/2021, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , та з архіву Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області цивільну справу № 0216/2-146/2011. Витребувані документи надійшли до суду 15 і 17 січня 2025 року відповідно.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився; у п. 3 позовних вимог просить справу розглянути у його відсутності (а. с. 2).

Відповідач копію ухвали від 24 грудня 2024 року та доданих до неї матеріалів отримав 27 грудня 2024 року (а. с. 27), відзиву до суду не надіслав. Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився. При тому, 17 січня 2025 року до суду надійшла заява відповідача № 02-13/216 від 17 січня 2025 року (а. с. 43), у якій він позовні вимоги визнав і просить справу розглянути без участі представника Мурованокуриловецької селищної ради.

З врахуванням положень ч. 1 ст. 198, ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті ЦПК України), суд ухвалив проводити підготовчого засідання за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи обставину, що відповідач визнає позовні вимоги, і таке визнання позовних вимог відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд вважає за можливе, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 29 вересня 2006 року Михайловецькою сільською радою Мурованокуриловецького району Вінницької області, підтверджується, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Михайлівці Мурованокуриловецького району Вінницької області (а. с. 5). 17 грудня 1999 року ОСОБА_3 залишив заповіт (а. с. 40) на все своє майно на користь сина ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчений 17 грудня 1999 року секретарем Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 074287 від 18 лютого 2004 року (а. с. 12), виданого на ім`я ОСОБА_3 , витягом з технічної документації на поділ земель колективної власності і виготовлення членам господарства державних актів на право власності взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Темп» села Михайлівці Мурованокуриловецького району Вінницької області від 11 березня 2011 року (а. с. 42) підтверджується, що до складу спадкового майна входить земельна ділянка (пай) № НОМЕР_1 на території Михайловецької сільської ради площею 2,9735 га.

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України (у тексті ЦК України), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, і це право у них виникає у день відкриття спадщини. Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

У тексті заповіту від 17 грудня 1999 року (а. с. 40) вказано, що спадкодавець ОСОБА_3 все своє майно, яке буде йому належати на день смерті або на яке він буде мати право, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, заповідає у власність ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач ОСОБА_1 має право спадкувати за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , і він може набути права власника щодо спадкового майна земельної ділянки.

Однак, враховуючи, що спадкоємців після смерті ОСОБА_3 за законом було двоє син ОСОБА_1 та вдова спадкодавця ОСОБА_2 , а також те, що заповіт складено на користь ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 мала обов`язкову частку у спадковому майні, і її частка не могла бути меншою як частина спадкового майна, спадщину, яка залишилась після смерті чоловіка, ОСОБА_2 у шестимісячний строк не прийняла. Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 04.11.2011 (а. с. 8, 9) за ОСОБА_1 визнано в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 право власності на частини земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 2,9735 га, розташованої на території Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а. с. 6) серії НОМЕР_3 , виданим 04 листопада 2020 року Мурованокуриловецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 64433502 від 20.04.2021 (а. с. 33), спадкодавець ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіту не склала, тобто правом особисто розпорядитися належним їй майном, передбаченим ст. 1233 ЦК України, не скористалася.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України). У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (а. с. 37) підтверджується, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , тобто має право на спадкування за законом як спадкоємець першої черги. Згідно інформації, яку містить довідка старости Михайловецького старостинського округу Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області № 151 від 15.04.2021 (а. с. 38): 1) спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є син померлої ОСОБА_1 , 2) на день смерті з померлою за однією адресою ніхто не проживав та не був зареєстрований.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням (ч. ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадщина відкриваєтьсявнаслідок смертіособи абооголошення їїпомерлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).

20.04.2021 приватний нотаріус Доля ТетянаІванівнаотримала заяву ОСОБА_1 (а. с. 36), на підставі якої було заведено спадкову справу № 83/2021 до майна померлої ОСОБА_2 (витяг а. с. 31, 32). Інших спадкоємців майна ОСОБА_2 нотаріусом не виявлено.

Таким чином, ОСОБА_1 прийняв спадщину після ОСОБА_2 у строки і порядку, встановленому законодавством.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

Отже, дослідженими судом матеріалами справи доведено факт наявності у спадкодавця ОСОБА_2 майна, яке входить до складу спадщини, факт смерті спадкодавця, право позивача спадкувати таке майно та факт прийняття ним спадщини.

У роз`ясненні приватного нотаріуса Могилів-Подільського нотаріального округу Вінницької області Долі Тетяни Іванівни № 246/01-16 від 18.11.2024 (а. с. 16) зазначається, що видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкове майно, що належало чоловікові спадкодавці ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємицею якого була дружина ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила свої спадкових прав, не вбачається можливим у зв`язку з відсутністю у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, а тому позивач не може захистити свої права спадкоємця іншим чином, окрім як у судовому порядку.

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп. (а. с. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого ним судового збору, у зв`язку з визнанням відповідачем позову. Також, на виконання п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач повідомив, що ніяких судових витрат не поніс, не очікує і не планує понести у зв`язку із розглядом справи. Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду не надано.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.328,1216,1218,1220,1222,1223,1225,1233,1258,1261,1268-1270ЦК України,ст.ст.12,13,76-81,197-198,200,211,264,265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 2,9735 га, що розташована на території колишньої Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького (тепер Могилів-Подільського) району, в порядку спадкування за законом, як спадкоємцем першої черги, після смерті своєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , але не оформила своїх спадкових прав.

Рішення можебути оскарженосторонами протягомтридцяти днівз моментуйого проголошеннядо Вінницькогоапеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місцепроживання заадресою:АДРЕСА_1 .

Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325974, місцезнаходження: Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с-ще Муровані Курилівці,вул.Соборна,буд.45.

Суддя Тарас ЛІЩИНА