Постанова

від 16.01.2025 по справі 500/4949/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/4949/24 пров. № А/857/25304/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівКачмара В.Я., Курильця А.Р.,

за участю секретаряКулабухової М.М.,

апелянта ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кузишин А.-М.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року (ухвалене головуючим суддею Мартиць О.І. у м. Тернополі) у справі № 500/4949/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу»,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області поновити призначення, виплату та обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №373/5/19-00-10-31 від 18.06.2024 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №374/5/19-00-10-31 від 18.06.2024, які видані Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 19.06.2024 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Тернопільській області з заявою про перехід з пенсії по віку на пенсію державного службовця. До заяви було додано довідку №373/5/19-00-10-31 від 18.06.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) на червень 2024 року та довідку №374/5/19-00-10-31 від 18.06.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсі. Не займає посаду державної служби. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №961170813232 від 25.06.2024 позивачу відмовлено, оскільки перерахунок за вказаними довідками не передбачено згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015, та переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.03.2019.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що з 01.12.2015 - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою пункт 4 постанови №865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв`язку з набранням у подальшому чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», який інакше врегульовує правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу», не підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким задовольнити позов.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що передчасною є думка суду, що позивач реалізував своє право на призначення пенсії державного службовця задовго до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», а тому не відноситься до осіб, визначених пунктами 12, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», яким надано право реалізувати своє право на призначення пенсії відповідно до норм Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» за певних умов після 01.05.2016.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Апелянт в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В судовому засіданні представник відповідача, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з грудня 2014 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 у справі №819/2352/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018, визнано протиправними дії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», скасовано рішення Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 31.10.2017 №67 про відмову в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та зобов`язано Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598) здійснити призначення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України «Про державну службу», з 28.08.2017.

З 01.03.2019 переведений на пенсію за віком, відповідно до пункту 4-7 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із збільшенням розміру пенсії.

19.06.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою №6492 про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». До заяви про перерахунок пенсії було додано: довідку №373/5/19-00-10-31 від 18.06.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) видану Головним управлінням ДПС у Тернопільській області станом на червень 2024 року; довідку №374/5/19-00-10-31 від 18.06.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видану Головним управлінням ДПС у Тернопільській області станом на травень 2024 року.

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, рішенням якого від 25.06.2024 №961170813232 ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, а саме в переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв`язку з недоцільністю

Як видно зі змісту спірного рішення аналізом даних електронної пенсійної справи встановлено, що ОСОБА_1 з 29.05.2018 по 28.02.2019 отримував пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно стажу державного службовця.

З 01.03.2019 ОСОБА_1 переведений на пенсію за віком, відповідно до пункту 4-7 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із збільшенням розміру пенсії.

Переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно стажу державного службовця за матеріалами пенсійної справи, з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,197, відповідно до постанови Кабінету Міністрів №168 від 24.02.2023 є не доцільним, так як розмір пенсії зменшується.

Перерахунок за довідками №373/5/19-00-10-31, №374/5/19-00-10-31 від 18.06.2024 Законом України №889-VІІІ «Про державну службу» від 10.12.2015 не передбачено.

Про вказане рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 26.06.2024 №1900-0214-8/31410.

Вважаючи, що рішення відповідача протиправне, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VІІІ), який набрав чинності з 01.05.2016, визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок).

Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) (пункт 1 Порядку).

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до ч. 1 ст.37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Проаналізувавши наведені вище норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права було викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17, від 11.04 2023 у справі № 1.380.2019.003855.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що з 29.05.2018 позивачу призначено пенсію за нормами Закону № 3723-ХІІ, що сторонами не заперечується.

З 01.03.2019 позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, розглянувши заяву позивача, прийняв оскаржуване рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».

Відмова вмотивована тим, що проведення перерахунку пенсії, а саме в переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», є недоцільним, оскільки розмір пенсійної виплати зменшиться. Крім того, проведення перерахунку пенсії у зв`язку з зміною окладів державних службовців чинним законодавством не передбачено.

Відтак, за встановлених обставин цієї справи, у контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правові підстави для перерахунку пенсії позивача за віком, відповідно Закону № 889-VІІІ, відсутні, оскільки законодавство не регламентує ані права особи на такий перерахунок, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку пенсії.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач реалізував своє право на призначення пенсії державного службовця задовго до набрання чинності Законом №889-VIII, а тому не відноситься до осіб, визначених пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII, яким надано право реалізувати своє право на призначення пенсії відповідно до норм Закону України «Про державну службу» №3723-XII за певних умов після 01.05.2016.

Враховуючи, що з 01.03.2019 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, останній має право на переведення його на пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про державну службу» №3723-XII, проте, на умовах, передбачених пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тобто, за бажанням позивача йому може бути поновлена виплата пенсії державного службовця, проте, в розмірі, який був встановлений до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.

Оскільки, вперше позивачу пенсія за віком згідно з Законом України «Про державну службу» призначена з 29.05.2018, а тому, відсутні підстави вважати, що в межах спірних правовідносин йдеться про призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», вперше.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17) у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців).

Цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIIІ, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов`язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.

Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії держслужбовців у майбутньому зазнає змін.

Однак, до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 520/6418/21.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що підстави для проведення перерахунку пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» саме на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №373/5/19-00-10-31 від 18.06.2024 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №374/5/19-00-10-31 від 18.06.2024, які видані Головним управлінням ДПС у Тернопільській області відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі № 500/4949/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 21 січня 2025 року