Постанова

від 16.01.2025 по справі 380/12086/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/12086/24 пров. № А/857/29761/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівКачмара В.Я., Мікули О.І.,

за участю секретаряКулабухової М.М.,

представника відповідача Шульги О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «ГУРАЛЬ» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року (постановлену головуючим суддею Кузан Р.І. о 14 год. 09 хв. у м. Львові, повне судове рішення складено 28 жовтня 2024 року) з питань залишення позову без розгляду у справі № 380/12086/24 за адміністративним позовом Фермерського господарства «ГУРАЛЬ» до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2024 позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Львівській області від 02.05.2024 №1 про накладення штрафу на Фермерське господарство «Гураль», код ЄДРПОУ: 39344119 за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що позовну заяву Фермерським господарством «Гураль» подано з пропуском строку звернення до суду, у зв`язку з чим позивачу запропоновано подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та вказати причини його пропуску з метою оцінки поважності таких.

Представник позивача 23.10.2024 подав клопотання, в якому просив поновити строк звернення до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови №1 від 02.05.2024 про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» у зв`язку з пропуском таких з поважних причин. В обґрунтування клопотання зазначив, що повноважний представник позивача не був присутнім при розгляді справи та прийнятті оскаржуваної постанови, а тому позивачу не було відомо про прийняте відповідачем рішення. Про наявність такої постанови позивачу стало відомо лише 09.05.2024 після її отримання засобами поштового зв`язку. Позовну заяву подано 06.06.2024 представником позивача адвокатом Лукою Т.М. шляхом використання підсистеми «Електронний суд». Таким чином вважає, що строк звернення до суду був пропущений з поважних причин.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду. Позов Фермерського господарства «ГУРАЛЬ» до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови від 02.05.2024 №1 про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми - залишено без розгляду.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду у цій справі не є поважними та знаходяться поза межами обставин, з якими норма ч. 1 ст. 121 КАС України пов`язує можливість поновлення процесуального строку.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що про оскаржувану постанову йому стало відомо лише 09.05.2024, з моменту отримання такої засобами поштового зв`язку.

Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник відповідача, заперечила проти задоволення апеляційної скарги та надала пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представницю відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Стаття 123 України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частин 3, 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Стаття 122 КАС України визначає строки звернення до адміністративного суду.

Так, частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначає Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 № 2042-VIII (далі - Закон № 2042-VIII).

Відповідно до ч. 17 ст. 66 Закону Закон № 2042 потерпілий та особа, щодо якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення.

Частиною 22 ст. 66 Закону № 2042 передбачено, що постанова у справі, яку не було оскаржено у встановлений законом строк, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Відповідно до ч. 16 ст. 66 Закону № 2042 постанова у справі вручається особі, щодо якої її винесено, або її представникові під розписку або надсилається рекомендованим поштовим відправленням з повідомлення про вручення протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Предметом позову у цій справі є скасування постанови від 02.05.2024 про накладення штрафу, яка прийнята на підставі положень Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин».

Відтак, враховуючи наведені вище норми, колегія суддів дійшла висновку, що для оскарження спірної постанови встановлено місячний з дня її винесення.

Разом з цим, Законом № 2042 передбачено, що у разі відсутності особи, щодо якої її винесено, або її представника така надсилається рекомендованим поштовим відправленням з повідомлення про вручення.

Частиною. 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з адміністративним позовом звертається позивач. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що постанову про накладення штрафу від №1 було винесено 02.05.2024 і така постанова надіслана позивачу засобами поштового зв`язку та отримана останнім 09.05.2024.

Позовну заяву про визнання протиправною та скасування спірної постанови подано позивачем до суду 06.06.2024, тобто з пропуском місячного строку з моменту винесення.

Однак, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що зі змістом оскаржуваної постанови позивач зміг в повній мірі ознайомитися лише 09.05.2024, з моменту її отримання засобами поштового зв`язку, оскільки його представник не брав участі в розгляді справи.

Ба більше, строк пропуску звернення до суду є незначним та таким, який не вказує на зловживання позивачем своїх прав.

А тому, на переконання колегії суддів, доводи позивача щодо поважності пропущення строку звернення до суду з позовною заявою є обґрунтованими та такими які заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 04.12.1995). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 05.12.2018 (справа № П/9901/736/18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним.

Враховуючи зазначене вище, колегії суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому є підстави вважати, що висновок суду про залишення позову без розгляду є помилковим.

Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Відтак, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «ГУРАЛЬ» задовольнити, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року з питань залишення позову без розгляду у справі № 380/12086/24 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. Я. Качмар О. І. Мікула Повне судове рішення складено 21 січня 2025 року