Постанова

від 25.12.2007 по справі 7/136/07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/136/07

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" грудня 2007 р. Справа № 7/136/07

 м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого М.В. Сидоренко

суддів Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіної   

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін

від позивача -  Непомнящий Я.В.

від відповідача - Мутовчі В.В., Кукуруза І.І.

від ІІІ осіб:

ПП “Агротон” - не з'явився

ТОВ “Грейнголд” - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми “Селеніт” та товариства з обмеженою відповідальністю “Грейнголд”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 01.10.2007 р.

у справі №7/136/07

за  позовом Відкритого акціонерного товариства Банку “БІГ Енергія” в особі Запорізької територіальної філії Відкритого акціонерного товариства Банку “БІГ Енергія”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми “Селеніт”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача: Приватне підприємство “Агротон”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Грейнголд”

про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 700930,87 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми “Селеніт”

до 1-го відповідача: Відкритого акціонерного товариства Банку “БІГ Енергія” в особі Запорізької територіальної філії Відкритого акціонерного товариства Банку “БІГ Енергія”

до 2-го відповідача: Приватне підприємство “Агротон”

про визнання недійсними договорів факторингу від 23.02.2006р. № 05-FLT-019-02-06, від 23.02.2006р. № 05-FLT-020-02-06.

За розпорядженнями № 160 від 19.11.2007р. та №180 від10.12.2007 р. змінено склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням господарського суду від 01.10.2007 р. (Суддя Семенчук Н.О.) задоволено уточнений позов Відкритого акціонерного товариства Банку “БІГ Енергія” в особі Запорізької територіальної філії Відкритого акціонерного товариства Банку “БІГ Енергія” (далі –Банк “БІГ Енергія”), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми “Селеніт” (далі –ТОВ “Селеніт”)  заборгованості за договором фінансового лізингу № А 0364 та додатковій угоді до нього в розмірі 694076,53 грн., державного мита в сумі 6940,76 грн. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В задоволенні зустрічного позову ТОВ “Селеніт” відмовлено. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню, а заперечення відповідача щодо переведення боргу по сплаті лізингових платежів до ТОВ „Грейнголд” відхиленню у зв'язку з відсутністю згоди кредитора на його переведення. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ “Селеніт” не доведено та документально не обґрунтовано, що договори факторингу укладені з метою приховування іншої угоди.

Не погоджуючись з вказаним рішенням  ТОВ “Селеніт” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його (рішення) скасувати частково та постановити нове рішення, відповідно до якого у позові відмовити, зустрічний позов задовольнити, визнати недійсними з моменту укладення договори факторингу від 23.02.2006 р. № 05-FLT-019-02-06 та від 23.02.2006 р. № 05-FLT-020-02-06; в іншій частині рішення залишити без змін. При цьому скаржник вважає, що він мав право не виконувати свого обов'язку по сплаті лізингових платежів Банку “БІГ Енергія” на підставі ч. 2 ст. 517 ЦК України та одночасно у зв'язку із здійсненням правочину по переведенню боргу третій особі ТОВ „Грейнголд”. Також, скаржник зазначає, що судом не з'ясовані обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки позовна заява у даній справі подана особою, у якої відсутнє право на звернення до суду.

Одночасно не  погоджуючись з вказаним рішенням з аналогічною апеляційною скаргою звернулось і ТОВ „Грейнголд”, в якій просить його (рішення) скасувати частково та постановити нове рішення, відповідно до якого у позові відмовити, зустрічний позов задовольнити, визнати недійсними з моменту укладення договори факторингу від 23.02.2006 р. № 05-FLT-019-02-06 та від 23.02.2006 р. № 05-FLT-020-02-06, в іншій частині рішення залишити без змін.

У відзиві на вказані апеляційні скарги  Банк “БІГ Енергія” вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки посилання апелянтів є необґрунтованими та безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

10.02.06 р. між ТОВ “Селеніт” та ПП “Агротон” було укладено договір фінансового лізингу № А 0364 згідно з яким ПП “Агротон” (Лізингодавець) передає ТОВ “Селеніт” (Лізингоодержувач) в лізинг строком на 5 років комбайн зернозбиральний CLAAS Dominator 208 Mega вартістю 475115,00 грн. (далі –предмет лізінгу), а відповідач приймає вказане рухоме майно та зобов'язується сплачувати встановлені Договором лізингу платежі.

Згідно п. 2.2 Договору лізингу передача Лізингодавцем та прийняття Лізингоодержувачем предмету лізингу відбувається після сплати першого платежу, відповідно до п. 3.3 цього договору, протягом 3 банківських днів після його представлення Лізингоодержувачу та засвідчується актом прийому–передачі, в якому підтверджується комплектність, якість та технічні характеристики предмету лізингу.

Пунктом 3.3 Договору лізингу встановлено, що перший платіж згідно цього договору складає 26,5 % від загальної вартості предмета лізингу, вказаної в п. 3.1, і становить 125905,48 грн. Решта вартості предмета лізингу в сумі 349209,53 грн. підлягає сплаті щомісячно впродовж 60 місяців рівними частками, відповідно до розділу 4 цього договору.

На виконання п. 2.2 Договору лізингу ПП “Агротон” передав, а відповідач прийняв майно згідно Договору лізингу, що підтверджується актом прийому-передачі № А 0364 від 17.02.2006 р.

11.02.2006 р. між ТОВ “Селеніт” та ПП “Агротон” було укладено додаткову угоду № 1 до Договору лізингу № А 0364 від 10.02.2006 р.

Пунктом 1 додаткової угоди № 1 до Договору лізингу № А 0364 від 10.02.2006 року збільшено суму договору № А 0364 від 10.02.2006 року на 1898578,75 грн.

Згідно п. 6 додаткової угоди № 1 до Договору лізингу № А 0364 від 10.02.2006 року, Лізингоодержувач сплачує перший платіж за предмет лізингу, визначений у Додатку № 2, у розмірі 19,5 % загальної вартості предмета лізингу, що складає 379715,75 грн. протягом п'яти робочих днів на рахунок Лізингодавця.

Пунктом 7 додаткової угоди № 1 до Договору лізингу № А 0364 від 10.02.2006 року визначено, що подальші лізингові платежі сплачуються Лізингоодержувачем відповідно до умов цього Договору. Усі інші умови Договору залишено без змін.

На виконання додаткової угоди № 1 до Договору лізингу № А 0364 від 10.02.2006 року Приватне підприємство “Агротон” передало ТОВ “Селеніт” в лізинг строком на 5 років на умовах Договору лізингу сільськогосподарську техніку: комбайни зернозбиральні CLAAS Dominator 208 Mega - в кількості 2 одиниці, CLAAS Dominator 218 Mega - в кількості 1 одиниці та трактори Беларус 82.1 - в кількості 5 одиниць загальною вартістю 1898578,75 грн. (далі –предмет лізінгу), що підтверджується актами прийому-передачі № А 0364/01 від 16.02.2006 року та № А 0364/01 від 17.02.2006 р.

Пунктом 4.1 Договору лізингу встановлено, що лізингові платежі за цим договором складаються із суми платежів, які компенсують вартість Предмета лізингу, тобто 349209,53 грн. за Договором лізингу та 1518863,00 грн. за додатковою угодою № 1 від 11.02.2006 р. до Договору лізингу, суми платежів як винагороди Лізингодавця за виданий у користування предмет лізингу та платежів по компенсації послуг з моніторингу предмету лізингу та страхуванню.

Пунктом 4.2 Договору лізингу визначено, що винагорода за отриманий у користування предмет лізингу розраховується за ставкою 19,5 відсотків річних. При нарахуванні винагороди за отриманий у користування предмет лізингу до  розрахунку приймаються: кількість днів у місяці і фактична кількість днів у році, а також враховується день передачі предмету лізингу і не враховується день сплати останнього лізингового платежу або день повернення предмету лізингу. Вказані платежі нараховуються щомісячно, протягом усього терміну користування предметом лізингу, на фактичний залишок вартості предмета лізингу, при цьому до розрахунку приймаються кількість днів у місяці і фактична кількість днів у році.

Згідно п. 4.3 Договору лізингу, компенсація послуг зі страхування розраховується за ставкою 0,55 відсотків у місяць. Вказані платежі нараховуються щомісячно, протягом усього терміну користування предметом лізингу, на фактичний залишок вартості предмета лізингу, при цьому до розрахунку приймаються кількість днів у місяці.

Пунктом 4.5 Договору лізингу встановлено, що лізингові платежі за цим договором, сплачуються авансом, не пізніше 20 числа місяця, що передує періоду, за який виконується платіж.

23.02.2006 р. між Банком “БІГ Енергія” (Фактор), та ПП "Агротон" (Клієнт) було укладено Договір факторингу валютних цінностей № 05/FLТ-019-02-06 (Договір факторингу).

Згідно п. 1.1 Договору факторингу, Фактор за плату передає в розпорядження Клієнта грошові кошти, а Клієнт відступає Факторові право грошової вимоги зі сплати лізингових платежів, що виникло з Договору фінансового лізингу А0364 від 10 лютого 2006 р.

Пунктом 1.2.1 Договору факторингу визначено, що сума лізингових платежів складається із компенсації вартості предмету лізингу –349209,53 грн., платежу як винагороди за отриманий у користування предмет лізингу - у розмірі 19,5 % річних від залишкової вартості предмету лізингу, платежу як компенсації послуг зі страхування - у розмірі 0,55 % на місяць від залишкової вартості предмету лізингу.

Відповідно до Договору факторингу Фактор передав Клієнту у розпорядження грошові кошти у сумі 349209,53 грн., а останній відступив Фактору саме право грошової вимоги до ТОВ “Селеніт”, що виникло на підставі Договору лізингу.

23.02.2006 р. між Банком “БІГ Енергія” та ПП "Агротон" було укладено Договір факторингу валютних цінностей № 05/FLТ-020-02-06 (Договір факторингу № 1).

Згідно п. 1.1 Договору факторингу № 1, Фактор за плату передає в розпорядження Клієнта грошові кошти, а Клієнт відступає Факторові право грошової вимоги зі сплати лізингових платежів, що виникло з Додаткової угоди № 1 до Договору фінансового лізингу А0364 від 10.02.2006 р.

Пунктом 1.2.1 Договору факторингу № 1 визначено, що сума лізингових платежів складається           із компенсації вартості предмету лізингу –1518863,00 грн., платежу як винагороди за отриманий у користування предмет лізингу - у розмірі 19,5 % річних від залишкової вартості предмету лізингу, платежу як компенсації послуг зі страхування - у розмірі 0,55 % на місяць від залишкової вартості предмету лізингу.

Відповідно до Договору факторингу № 1 Фактор передав Клієнту у розпорядження грошові кошти у сумі 1518863,00 грн., а останній відступив Фактору саме право грошової вимоги до ТОВ “Селеніт”, що виникло на підставі додаткової угоди № 1 до Договору лізингу.

23.02.2006 р. відповідно до п. 6.5 вказаних договорів факторингу між Банком “БІГ Енергія” (Заставодержатель) та ПП „Агротон” (Заставодавець) було укладено договір застави № 05/FLT-020-02-06, згідно умов якого Заставодавець виступає майновим поручителем Боржника (ТОВ “Селеніт”) щодо сплати лізингових платежів  Заставодержателю.  Крім того, сторони за договором застави передбачили можливість звернення стягнення на предмет застави у разі несплати (несвоєчасної сплати, у т. ч. неповної) Боржником лізингових платежів.    

В березні 2007 р. Банк “БІГ Енергія” звернулось до ТОВ “Селеніт” з вимогою про передачу тракторів, які  знаходяться в заставі (ІІ том  а. с. 99), а відповідач актами приймання-передачі від 16.03.2007 р. та 22.03.2007 р. передав трактори Беларус 82.1 в кількості 5 одиниць.

Надаючи юридичну оцінку наведеним вище договорам та обставинам справи, з врахуванням приписів ст. 1078 ЦК України, згідно якої предметом договору факторингу може бути виключно право грошової вимоги, судова колегія приходить до висновку, що Банку “БІГ Енергія” відповідно до вищезазначених договорів факторингу було передане Клієнтом не лише право грошової вимоги на одержання платежів та стягнення з ТОВ “Селеніт” простроченої заборгованості за договором лізингу, а тому згадані договори факторингу як і договір застави суперечать вимогам чинного законодавства з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингоодержувачу забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. Отже, з огляду на наведені вище в цьому абзаці положення, укладення Банком „БІГ Енергія” та ПП „Агротон” договору застави № 05/FLT-020-02-06 на предмет лізингу, який знаходиться у Лізингоодержувача, котрий вже сплатив за Договором лізингу 814292, 42 грн.,  без залучення ТОВ „Селеніт” (Лізингоодержувача), як третьої сторони за договором № 05/FLT-020-02-0, суперечить приписам наведеної вище ч. 1 ст. 9 Закону України „Про фінансовий лізинг”, оскільки, укладаючи цей договір застави Банк „БІГ Енергія” та ПП „Агротон” фактично вирішили питання щодо визначених Законом України „Про фінансовий лізинг” прав Лізингоотримувача, який стороною договору застави не являється. Крім того, за договором застави, котрий, як це вже зазначалось вище, укладений між Фактором і Клієнтом саме на виконання п. 6.5 саме вказаних вище договорів факторингу (тобто витікає з договорів факторингу та є невід'ємним від них), Фактор також отримав право на  звернення стягнення на майно - предмет лізингу, що суперечить наведеним вище приписам ст. 1078 ЦК України, оскільки законодавець визначив, що предметом даного виду договорів може бути лише право грошової вимоги. Наведене цілком підтверджується обставиною звернення Банком „БІГ Енергія” до господарського суду Запорозької області з відповідним позовом про звернення стягнення на заставлене майно з метою стягнення заборгованості по згаданим вище договорам факторингу ( т. 3, а. с. 18, 19).

З огляду на викладені вище положення, судова колегія, керуючись приписами п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати договір застави № 05/FLT-020-02-06 від 23.02.2006 р. недійсним за приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України, оскільки цей договір, що безпосередньо пов'язаний з предметом спору, суперечить вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Також, з врахуванням викладених вище положень, слід визнати недійсними за приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України і Договір факторингу валютних цінностей № 05/FLТ-019-02-06 та Договір факторингу валютних цінностей № 05/FLТ-020-02-06, оскільки вони, приймаючи до уваги обставину визнання недійсним договору застави, суперечать вимогам ч. 1 та ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Судова колегія не знаходить підстав для застосування при вирішенні питання недійсності договорів факторингу приписів ст. 217 ЦК України, яка передбачає можливість визнання недійсною лише окремої частини правочину, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Цей висновок апеляційної інстанції базується на наступному.

Так, відповідно до приписів ч. 3 ст. 1081 ЦК України Клієнт не відповідає перед Фактором за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання Фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.   В даному випадку, укладаючи договори факторингу, сторони скористались наданим ним ч. 3 ст. 1081 ЦК України правом та встановили, що Клієнт відповідає перед Фактором і за невиконання або неналежне виконання грошової вимоги як майновий поручитель. При чому Клієнт відповідає саме предметом лізингу. Наведене вбачається з викладеного вище положення щодо укладення договору застави саме на виконання п. 6.5 договорів факторингу.  

Відтак, судова колегія приходить до висновку, що умова майнового поручительства Клієнта перед Фактором, яка сторонами визначена в п. 6.5 договорів факторингу, котрий являється відсильним, оскільки для визначення обов'язків Клієнта перед Фактором цей пункт відсилає до договору застави, є істотною умовою спірних договорів факторингу. При цьому, без цієї умови зазначені договори факторингу Банком „БІГ Енергія” укладені б не були. З наведеним положенням в засіданні апеляційної інстанції повністю погодився і представник Банку „БІГ Енергія”.

Доводи позивача по зустрічному позову та апеляційних скарг щодо недійсності договорів факторингу з мотивів їх удаваності не заслуговують на увагу, оскільки скаржниками всупереч приписам ст. ст. 33, 34 ГПК України, не доведено обставин укладення Банком “БІГ Енергія” та ПП „Агротон” удаваного правочину з метою приховування будь-якого незаконного правочину. Також не приймає до уваги судова колегія і доводи зазначених осіб щодо визнання недійсними договорів факторингу на підставі ч. 5 ст. 203 ЦК України

Посилання скаржників щодо неповного з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права в частині наявності у господарського суду підстав для припинення провадження у справі апеляційною інстанцією не приймаються та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що з позовом звертався саме Банк “БІГ Енергія” в особі Запорізької територіальної філії.

З врахуванням викладеного, судова колегія інші посилання скаржників до уваги не приймає.

За таких обставин, апеляційна інстанція приходить до висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити, а рішення господарського суду Миколаївської області від 01.10.2007 р. скасувати. В задоволенні позову слід відмовити, а зустрічний позов задовольнити, застосувавши наслідки визнання недійсними вищезазначених договорів та зобов'язавши ПП „Агротон” повернути Банку „БІГ Енергія” отримані по договорам факторингу грошові кошти в сумі 1868072,53 грн.; Банк „БІГ Енергія” зобов'язати повернути ПП „Агротон” - грошові кошти, отримані в рахунок виконання Боржником договорів факторингу, а ТОВ “Селеніт” - вилучену на підставі договору застави техніку.

         Керуючись ст. ст. 83, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 01.10.2007 р. у справі №7/136/07 скасувати.

В позові відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати недійсним договір застави № 05/FLT-020-02-06 від 23.02.2006 р., укладений між Банком “БІГ Енергія” та ПП „Агротон”.

Визнати недійсним договір факторингу валютних цінностей № 05/FLТ-019-02-06 від 23.02.2006 р., укладений між Банком “БІГ Енергія” та ПП „Агротон”.

Визнати недійсним договір факторингу валютних цінностей № 05/FLТ-020-02-06 від 23.02.2006 р., укладений між Банком “БІГ Енергія” та ПП „Агротон”.

Стягнути з Банка “БІГ Енергія” в особі Запорізької територіальної філії Відкритого акціонерного товариства Банку “БІГ Енергія” на користь  ТОВ „Грейнголд” 3590 грн. державного мита сплаченого за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Банка “БІГ Енергія” в особі Запорізької територіальної філії Відкритого акціонерного товариства Банку “БІГ Енергія” на користь ТОВ “Селеніт”  3590 грн. державного мита сплаченого за подачу апеляційної скарги і 144 грн. за подання зустрічної позовної заяви.

Стягнути з ПП „Агротон” на користь ТОВ “Селеніт”  144 грн. державного мита сплаченого за подання зустрічної позовної заяви.

Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Головуючий суддя                                                                                Сидоренко М.В.

Суддя                                                                                                      Таценко Н.Б.

Суддя                                                                                                      Мишкіна М.А.  

Постанова  підписана 26.12.2007 р.