УХВАЛА
21 січня 2025 року
м. Київ
справа №620/9990/24
адміністративне провадження № К/990/42725/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року
у справі №620/9990/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29 січня 2020 року при обчисленні позивачу грошової компенсації за щорічні основні відпустки за 2022 рік в період з 29 січня 2020 року по 15 листопада 2022 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме - не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови та без врахування фіксованої індексації відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити позивачу включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, зокрема грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки виплаченої при звільненні за 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, обчисленої із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), встановленого законом на 01 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови та з врахуванням фіксованої індексації відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29 січня 2020 рок обчисленні ОСОБА_1 грошової компенсації за щорічні основні відпустки за 2022 рік в період з 29 січня 2020 року по 15 листопада 2022 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме - не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, зокрема грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки виплаченої при звільненні за 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, обчисленої із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), встановленого законом на 01 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд ухвалою від 19 листопада 2024 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Скаржнику роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала Верховного Суду 19 листопада 2024 року отримана скаржником - 19 листопада 2024 року о 23:06.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Абзацом другим частини шостої статті 251 КАС України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, ухвала Верховного Суду від 19 листопада 2024 року про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 20 листопада 2024 року, а останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги є 02 грудня 2024 року (враховуючи вихідні дні).
Станом на день постановлення цієї ухвали будь-яких заяв чи клопотань на усунення недоліків касаційної скарги від скаржника до Суду не надходило.
Тобто, в установлений строк недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником не усунуто.
Згідно частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись частиною 4 статті 169, статтею 330, частиною 7 статті 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №620/9990/24 - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А.В. Жук Л.О. Єресько Н.М. Мартинюк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2025 |
Оприлюднено | 22.01.2025 |
Номер документу | 124577520 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Жук А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні