Постанова

від 25.12.2007 по справі 22-28/177-07-3979

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22-28/177-07-3979

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" грудня 2007 р. Справа № 22-28/177-07-3979

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого            Андрєєвої Е.І.

Суддів:                    Мацюри П.Ф.

                              Ліпчанської Н.В.

При секретарі           Юзьковій І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –Семененка А.О.,

від відповідача  – Заіканової Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПП „Водолій”

на рішення господарського суду Одеської області від 16.10.2007р.           

по справі № 22-28/177-07-3979

за позовом ПП „Центуріон”

до ПП „Водолій”

про розірвання договору та стягнення 1000 грн.,

         встановив:

18.05.2007р. ПП „Центуріон” звернулося з позовом до ПП „Водолій” про розірвання договору № 1 про дольову участь у будівництві житла від 05.01.2006р. та стягнення 1000 грн.

Клопотанням від 15.10.2007р. позивач збільшив позовні вимоги в частині суми стягнення до 5 050 000 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.10.2007р. позов задоволено. Розірвано договір  № 1 про дольову участь у будівництві житла від 05.01.2006р., укладений між ПП “Водолій” та фізичною особою Рапопорт Олександром. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 050 000 грн., 25 500 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат по сплаті послуг на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням, його оскаржило ПП “Водолій”. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати. В обґрунтування своїх вимог послалось на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення процесуальних норм та неправильне застосування матеріальних норм права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги,  юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно матеріалам справи, та як встановлено місцевим господарським судом,  05.01.2006р. між ПП “Водолій” та фізичною особою Рапопорт Олександром був укладений договір № 1 про дольову участь у будівництві житла. Відповідно до умов даного договору Рапопорт О. зобов'язався прийняти дольову участь в будівництві жилого дому, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 113, оплативши 1667 кв.м. загальної площі придбаної квартири у розмірі 5 050 000 грн. відповідачу, а ПП “Водолій”, в свою чергу, зобов'язалось виконати це будівництво.

У відповідності з графіком оплат, 05.09.2006р. Рапопорт Олександр квитанцією до прибуткового касового ордера № 1 сплатив 5 050 000 грн., тобто зі своєї сторони виконав умови договору у повному обсязі.

14.04.2007р. Рапопорт О. уклав з ПП „Центуріон” договір уступки права вимоги, відповідно до умов якого Рапопорт О. уступив, а  ПП „Центуріон” прийняв на себе право вимоги від ПП “Водолій” 5 050 000 грн. за договором про дольову участь у будівництві житла, укладеного між ним та ПП “Водолій”.

Пославшись на істотну зміну обставин, а саме на те, що ПП “Водолій” до даного часу не вжило жодних заходів на виконання договору про дольову участь у будівництві житла, ПП „Центуріон” звернулось до суду з позовом про розірвання договору та стягнення 1000 грн. Згодом позивач збільшив суму стягнення до суми сплачених інвестором по договору коштів, тобто, 5 050 000 грн.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з вимог ч. 2 ст. 651 та ст. 652  ЦК України, згідно яких договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладені договору.

Крім того, розірвавши договір внаслідок істотної зміни, суд у відповідності до ч. 3 ст. 651 ЦК України  визначив наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору, та стягнув з відповідача 5 050 000 грн.

З такими висновками місцевого суду погоджується і апеляційна інстанція.

Оскаржуючи рішення суду, апелянт послався на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки судом не враховано, що протягом всього часу дії договору про дольову участь у будівництві житла ПП „Водолій” розробляло проектну документацію, тобто виконувало свої зобов'язання за договором.

Пославшись на те, що строк виконання зобов'язань за договором спливає тільки у 1-му кварталі 2010 року, скаржник також вважає неправомірним застосування судом ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Крім того, апелянт вважає, що судом при винесені рішення порушені процесуальні норми, так як, на його думку, позов фактично заявлений і розглянутий в інтересах фізичної особи.

Однак з такими висновками апелянта не може погодитись судова колегія, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Як свідчать матеріали справи, ПП “Центуріон”, звертаючись з позовом, послалось на те, що ПП „Водолій”, уклавши договір про дольову участь у будівництві житла, не виконувало зобов'язання, взяті ним по даному договору, а саме, не проводило робіт, пов'язаних з будівництвом жилого дому, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 113.

Призначаючи справу до розгляду, місцевий суд зобов'язав відповідача надати відзив, заперечення та відповідні докази тому.

В подальшому, суд неодноразово зобов'язував відповідача надати проектну документацію, дозволи та узгодження на будівництво будинку.

Однак, з'явившись тільки у перше судове засідання, представник відповідача заперечень та доказів не надав, як і не надав документацію, пов'язану з будівництвом, а у наступні судові засідання взагалі не з'являвся.

Враховуючи вищезазначене, суд для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, зробив запити у Одеське міське управління земельних ресурсів, КП „ОМБТІ та РОН”, УДАІ ГУМВС України в Одеській області, Реєстратору державного реєстру земель Одеської регіональної філії ДП „Центру державного земельного кадастру” для встановлення даних про наявність за ПП „Водолій” об'єктів нерухомості, транспортних засобів, земельних ділянок та іншого майна.

Як свідчать відповіді на дані запити, за ПП „Водолій” ніяке майно та земельні ділянки не зареєстровані.

Тобто, як обґрунтовано по матеріалам справи зробив висновок місцевий суд, все вищенаведене може свідчити про намір відповідача витратити сплачену Рапопорт Олександром суму лише на власні потреби, оскільки впродовж майже двох років відповідач не тільки не розпочав будівництво, а й не одержав на це дозвіл, не виділено йому земельна ділянка під будівництво, не розроблена проектна документація та інше, що свідчило б про будівництво жилого будинку по вул. Левітана, 113 у м. Одесі, як це передбачено п. 2.1 договору.

Саме тому суд врахував зазначені обставини, які свідчать про невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору, тобто, існування істотної зміни обставин, яка є підставою для розірвання договору № 1 про дольову участь у будівництві житла від 05.01.2006р.

Крім того, як зазначалось в постанові вище, розірвавши договір внаслідок істотної зміни, суд у відповідності до ч. 3 ст. 651 ЦК України  визначив наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору, та стягнув з відповідача 5 050 000 грн., сплачених Рапопорт О. на виконання договору.

Як зазначалось в постанові вище, відповідач не виконав жодної з ухвал суду, якими розгляд справи багаторазово відкладався, не надав витребуваних документів та не з'являвся у судові засідання. Відповіді на запити суду до різних установ також свідчать не на користь апелянта.

У підтвердження апеляційної скарги, скаржником надані ряд листів, рішень Одеської міської Ради, які, на його думку, спростовують рішення суду та доводять, що він весь час займався розробкою проектної документації.

Дослідивши вищезазначені документи, судова колегія відмічає, що вони не свідчать про виділення землі відповідачу в установленому законом порядку, з них не вбачається про затвердження будь-якої проектної документації, а тому у місцевого суду були всі підстави вважати доводи позивача обґрунтованими, а вимоги правомірно заявленими.

Крім того, відповідно до ст. 101 ГПК України, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В даному випадку такого обґрунтування скаржником не надано.

Що стосується посилань апелянта на те, що позов фактично заявлений і розглянутий в інтересах фізичної особи, то вони спростовуються наявним в матеріалах справи договором уступки права вимоги від 14.04.2007р., укладеним Рапопорт О. з ПП „Центуріон”.

При таких обставинах, коли суд першої інстанції при прийнятті рішення повно, всебічно і об'єктивно встановив всі фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, правильно застосував норми чинного законодавства, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись  ст.ст.101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України,  суд, -

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 16.10.2007р. у справі № 22-28/177-07-3979 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП „Водолій” –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.

Головуючий                                                                      Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                                П.Ф. Мацюра

                                                                                Н.В. Ліпчанська