Рішення

від 21.01.2025 по справі 214/9713/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/9713/24

2/214/1420/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 січня 2025 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Сіденка С. І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Чаплиги О. О.,

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради що діє в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2

до ОСОБА_3

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради діючи в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просив суд ухвалити рішення, яким позбавити відповідачів батьківських прав у відношенні його дітей; стягнути зі відповідача аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на користь державного закладу, в якому перебуватиме дитина або опікуна.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що відповідач по справі є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати дітей померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 12.08.2024 діти перебувають у комунальному закладі «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей № 1» Криворізької міської ради. Дітей було виявлено без догляду дорослих в АДРЕСА_1 . Вперше сім`я потрапила в поле зору служби у справах дітей виконкому районної у місті ради у липні 2021 року у зв`язку із зверненням самих дітей та їх дідуся ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо здійснення батьком дітей у стані алкогольного сп`яніння домашнього насильства. До роботи з сім`єю було залучено суб`єктів соціальної взаємодії та проведено профілактичну роботу. У грудні 2022 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення від відділення поліції № 4 Криворізького районного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про те, що 15.12.2022 ОСОБА_3 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, побив дітей. Провести відповідну профілактичну роботу з батьком дітей не виявилося можливим, оскільки його місце знаходження було невідомим. У червні 2023 року до служби у справах дітей виконкому районної у місті ради надійшло клопотання адміністрації Криворізької гімназії № 68Криворізької міської ради щодо сприяння у притягнення до відповідальності за ст. 184 КУпАП ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що останній проживає окремо від дітей, не займається їх вихованням та утриманням, веде асоціальний спосіб життя та вживає алкогольні напої. Крім того, у повідомленні зазначено, що батько дітей пенсію, яку отримують діти по втраті годувальника, витрачає на власні потреби. У повідомленні також зазначено, що бабуся дітей звернулась до органів поліції з приводу зникнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина була знайдена у с. Гелюватка та повернута додому. Зі слів дитини, останній пішов з дому через недоброзичливі стосунки з батьком.

Крім того, відповідно до повідомлення адміністрації Криворізької гімназії № 68 бабуся дітей повідомила соціального педагога про те, що ноутбук, який був наданий навчальним закладом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у тимчасове користування, батько дитини здав у ломбард і повернути його неможливо. З метою з`ясування обставин здачі ноутбука у ломбард, ОСОБА_3 почас себе агресивно поводити та погрожувати, було викликано наряд поліції. Бабуся викупила ноутбук у ломбарді.

Відповідач неодноразово за фактом невиконання своїх обов`язків був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП. Він також був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 172-2 КУпАП, та відносно нього ухвалено обвинувальний вирок за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

Вказані факти, як кожен окремо так і в сукупності є свідченням ухилення батька від виховання дітей та свідомого нехтування батьківськими правами, винної поведінки, тому позивач, діючи в інтересах та на захист дітей, вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою від 02 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям загального позовного провадження та призначенням підготовчого судового засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач до суду не з`явився, матеріали справи містять його заяву про визнання позову, позовні вимоги просить задовольнити.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Процесуальні дії судом не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, надані учасниками справи заяви, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію учасників справи, визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права і свободи інших осіб, у тому числі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає за можливе ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Судом встановлено, та підтверджено письмовими матеріалами справи, що відповідач по справі є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Мати дітей померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У липні 2021 року мав факт звернення самих дітей та їх дідуся ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо здійснення батьком дітей у стані алкогольного сп`яніння домашнього насильства.

У грудні 2022 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення від відділення поліції № 4 Криворізького районного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про те, що 15.12.2022 ОСОБА_3 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, побив дітей.

У червні 2023 року до служби у справах дітей виконкому районної у місті ради надійшло клопотання адміністрації Криворізької гімназії № 68Криворізької міської ради щодо сприяння у притягнення до відповідальності за ст. 184 КУпАП ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що останній проживає окремо від дітей, не займається їх вихованням та утриманням, веде асоціальний спосіб життя та вживає алкогольні напої. Крім того, у повідомленні зазначено, що батько дітей пенсію, яку отримують діти по втраті годувальника, витрачає на власні потреби. У повідомленні також зазначено, що бабуся дітей звернулась до органів поліції з приводу зникнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина була знайдена у с. Гелюватка та повернута додому. Зі слів дитини, останній пішов з дому через недоброзичливі стосунки з батьком.

Крім того, відповідно до повідомлення адміністрації Криворізької гімназії № 68 бабуся дітей повідомила соціального педагога про те, що ноутбук, який був наданий навчальним закладом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у тимчасове користування, батько дитини здав у ломбард і повернути його неможливо. З метою з`ясування обставин здачі ноутбука у ломбард, ОСОБА_3 почас себе агресивно поводити та погрожувати, було викликано наряд поліції. Бабуся викупила ноутбук у ломбарді.

За фактом ухилення від виконання батьківських обов`язків по вихованню сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 20.09.2023 о 16.00 год. пішов з адреси АДРЕСА_2 та блукав вулицями міста, був знайдений 24.09.2023 о 19.00 год. співробітниками поліції у селі Гелюватка, ОСОБА_3 відповідно до постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.10.2023 по справі № 214/7948/23 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.

Також 04.06.2024 о 21.00 год. ОСОБА_3 за місцем свого проживання в присутності дитини вчиним відносно своєї матері ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного та еконормічного характеру, яке полягало у ображанні нецензурною лайкою, вимаганні грошей на алкоголь. За даним фактом постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.07.2024 по справі № 214/5362/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.

У відповідності до ст.ст.8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем на доведення зазначених в позові обставин ухилення відповідача від виконання покладених на нього законом обов`язків надано письмові докази.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, ЄСПЛ зауважував, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Згідно з висновком виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради №10/02.2.01-18-5530 від 07.11.2024 вирішено доцільним позбавити батьківських прав відповідача по даній справі відносно його дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У контексті приписів ч. 6 ст.19 СК України, рішення органу опіки та піклування не є для суду обов`язковим, а підлягає оцінці поряд з іншими доказами.

Разом з тим, суд погоджується із зазначеним висновком про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів, оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт умисного, винного та свідомого ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, відсутність прояву інтересу до здоров`я, виховання дітей, відсутність інтересу до них протягом всього часу від їх народження є безпосередніми свідченнями самоусунення від виконання батьківських обов`язків та відсутності інтересу до майбутнього дітей, стану їх здоров`я, розвитку.

Вирішення питання про позбавлення відповідачів батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у їх право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

Разом з тим, згідно частин першої, четвертої статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи визнання відповідачем позову, встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, які свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя.

На підставі викладеного, керуючись принципом найкращого забезпечення інтересів дітей, закріпленим у Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача в даному випадку є доречними та необхідним з урахуванням обсягу наявних доказів, що узгоджується з правовими висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в п.48 рішення від 18 грудня 2008 року №39948/06 у справі «Савіни проти України» та в п.65 рішення № 46544/99 у справі «Кутцнер проти Німеччини».

Одним із основних прав дитини є право на утримання (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»), яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття і закріплене у ст.180 СК України, ст.27 Конвенції про права дитини.

Згідно з ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Як слідує з положень ч.1 ст. 183, ч.1 ст.191 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються від дня пред`явлення позову у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій сумі, при цьому частка заробітку (доходу), яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Оскільки відповідач є фізично здоровим, в працездатному віці, має можливість та зобов`язані утримувати свіїх дітей, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог із стягненням із нього аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з часу звернення до суду з даним позовом до досягнення дітьми повноліття - на користь опікуна або державного закладу, в якому перебуватимуть діти.

Підстав, які б дозволяли прийти до висновку про необхідність стягувати аліменти в іншому розмірі чи взагалі відмовити в їх стягненні, в ході судового розгляду не встановлено.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.14 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» за пред`явлення позову в інтересах та захист малолітньої дитини, а тому керуючись ст.141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.14 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» за пред`явлення позову в інтересах та захист дітей, а тому керуючись ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп. (одночасне заявлення двох вимог - за ставками судового збору, що діяли на момент звернення до суду, тобто 1 211,20 грн. Х 2).

У порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, 200, 206, 258-259, 263-265, 354, 355, 430 ч.1 п.1 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради до до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до повноліття дітей, починаючи стягнення з 13 листопада 2024 року, на користь - на користь державного закладу, в якому буде перебувати дитина, або опікуна.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути зі ОСОБА_3 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 05410872, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд.32.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений без проголошення 21 січня 2025 року.

Суддя СіденкоС. І.