Ухвала

від 21.01.2025 по справі 947/3128/25

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/3128/25

Провадження № 2-о/947/140/25

УХВАЛА

про повернення заяви

21.01.2025 м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. ОдесиЦирфа К.А.,розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи: Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2025 до Київського районного суду м. Одеси надійшла заява від ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи: Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , суддя дійшов до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначений перелік фактів, що мають юридичне значення, які встановлюються судом.

При цьому, ч. 2 ст. 315 ЦПК України також передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2020 в справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19) зазначено, що «для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, що має юридичне значення, але йому в цьому було відмовлено (із зазначенням причин відмови)».

Нормами пункту 8 частини 1 статті 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту смерті, представник заявника посилається на те, що під час розгляду судами справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтується на положенні законодавства (лист Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 №985/0/208-21 щодо скасування вимоги отримання відмови від органів державної реєстрації актів цивільного стану), у зв`язку з чим, на думку представника заявника, звертатися спочатку до органів державної реєстрації актів цивільного стану в межах території підконтрольній владі України та отримати письмову відмову, не є обов`язковою умовою для звернення до суду з відповідною заявою.

Згідно п. 14 Глави 1 розділу ІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 (із змінами та доповненнями), у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.

Отже, підставою для проведення державної реєстрації смерті, відповідно до вищезазначеного закону є звернення заявника до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

07.05.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» №2217-IX від 21.04.2022, на підставі якого ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» викладена в наступній редакції: будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Доказів того, що заявнику відмовлено в державній реєстрації смерті на тимчасово окупованій території суду не надано.

З огляду на викладене, звернення до суду з даною заявою є передчасним, оскільки законом визначено позасудовий порядок встановлення факту, про який просить заявник.

Щодо листа Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 №985/0/208-21, в якому зазначено, що під час розгляду судами справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації фактів не ґрунтується на положенні чинного законодавства, суд роз`яснює наступне.

Лист Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 987/0/208-21 датований 22.04.2021, разом з тим зміни до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якими частину третю статті 9 доповнено словами «крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану», внесені законом, який набрав чинності 07.05.2022.

Таким чином, вказаний лист містить методичні рекомендації, виходячи з норм діючого на той час законодавства та без урахування відповідних змін у законодавстві станом на день звернення з вказаними заявами.

Частиною 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

За приписами ст. 16 ЦПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Відповідно до положень п. 7 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Таким чином, за відсутності в матеріалах заяви доказів вжиття заходів досудового врегулювання, з урахуванням обов`язковості таких заходів згідно із законом, суд вбачає підстави для повернення заяви заявнику відповідно до положень п.7 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 4, 10, 16, 185, 258-261, 315, 318, 352-354 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи: Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини,що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Цирфа К. А.