Постанова

від 25.12.2007 по справі 10/459/07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/459/07

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" грудня 2007 р. Справа № 10/459/07

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лавренюк О.Т.

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання: Іоффе С.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

від відповідача: Кузнєцов І.Є., дов. № 3457 від 14.02.2006 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Акціонерного товариства відкритого типу „Гілєя”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.10.2007 р.

по справі № 10/459/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Траконта”

до Акціонерного товариства відкритого типу „Гілєя”

про стягнення 6825,64 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Траконта” (ТОВ „Траконта”) звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Акціонерного товариства відкритого типу „Гілєя” (АТВТ „Гілєя”) боргу та пені у розмірі 6825,44 грн., вказуючи, що відповідно до Договору підряду                № 31/68-05 від 06.09.2005 р. та акту виконаних підрядних робіт АТВТ „Гілєя” повинно було сплатити позивачу 5672,20 грн., однак борг не сплатив і тому повинен, крім боргу, сплатити пеню у розмірі 1153,44 грн.

17.10.2007 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення пені, вказавши суму пені - 465,49 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17 жовтня  2007 року по справі № 10/459/07 (суддя Горобченко Д.М.) позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто борг у сумі 5672,20 грн., пеня у розмірі - 465,49 грн., витрати на сплату державного мита та ІТЗ судового процесу.

Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідач порушив умови договору щодо своєчасного розрахунку за отримані послуги і тому, відповідно до ст. 611 ЦК України, повинен сплатити і неустойку (пеню).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням  в частині стягнення пені, АТВТ „Гілєя” звернулося до господарського суду Одеської області з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду про стягнення пені скасувати, в задоволені позову в цій частині відмовити, посилаючись на порушення норм  процесуального права.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 06.09.2005 р. між сторонами було укладено Договір підряду № 31/68-05, за умовами якого позивач зобов'язувався виконати на користь відповідача обумовлені договором роботи, а відповідач - оплатити виконані роботи на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання акта приймання–передачі виконаних робіт.

Позивач обумовлені договором роботи виконав, однак відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, не розрахувавшись у встановлений строк за виконані підрядні роботи, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 5672,20 грн., з якою відповідач згоден і не заперечує щодо висновків суду про стягнення суми боргу за виконані підрядні роботи.

Відносно стягнення пені:

Позивач, звертаючись з вимогами про стягнення пені вказує, що акт виконаних робіт підписано відповідачем 04.10.2005 р.

Відповідно до п. 2.7 Договору замовник зобов'язаний був сплатити за виконані роботи протягом п'яти банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі, однак умови Договору не виконав і тому, крім боргу, повинен сплати пеню за період з 16.04.2007 р. по 16.10.2007 р. у розмірі 465,49 грн.

Відповідно до ст. 232 ч. 6 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність і згідно ч. 2 п. 1 даної статті позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вказано вище, акт виконаних робіт було підписано 04.10.2005 р. і кінцевий строк оплати по договору повинен бути 10.10.2005 р.

Відповідач в означений строк умови договору відносно оплати робіт не виконав і тому кінцевий строк нарахування пені є 10.04.2006 р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення пені 21.08.2007 р., пропустивши передбачений ст. 258 ЦК України строк позовної давності.

За таких обставин судова колегія не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо стягнення пені і вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити,  рішення суду в частині стягнення пені скасувати, в задоволені позову в частині стягнення пені відмовити.

Посилання  позивача на ч. 2 п. 2 ст. 258 ЦК України не приймається до уваги, оскільки вказаний пункт відноситься до позовів про спростування недостовірної інформації, розміщенної у засобах масової інформації.

Розрахунок на порядність, як вказує позивач, відповідача і очікування добровільної сплати боргу не є підставою для визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Посилання позивача на те, що про порушення своїх прав йому стало зрозуміло лише через деякий час безпідставне, спростовується матеріалами справи і до уваги також не приймається.

Керуючись cm.cm. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу АТВТ „Гілєя” задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 17 жовтня 2007 року по справі № 10/459/07 в частині стягнення пені скасувати.

В задоволені позову ТОВ „Траконта” в частині стягнення пені відмовити.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      О.Т. Лавренюк

Суддя                                                                                             Я.Ф Савицький

Суддя                                                                                              Т.Я. Гладишева