Рішення

від 20.01.2025 по справі 628/2692/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 628/2692/21

№ 2/183/519/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - приватний нотаріус Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвинова Інна Вікторівна, приватний нотаріус Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Черняєва Алла Олександрівна про припинення права власності, витребування майна, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, визнання незаконної державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі, скасування державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі на здійснення повороту виконання нікчемного правочину, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок та земельну ділянку, виселення з житлового будинку,

в с т а н о в и в :

21 серпня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - приватний нотаріус Купянського міського нотаріального округу Харківської області Литвинова Інна Вікторівна, приватний нотаріус Купянського міського нотаріального округу Харківської області Черняєва Алла Олександрівна про визнання нікчемним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, застосування наслідків нікчемного правочину, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

12 серпня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовом (заява про збільшення позовних вимог) до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - приватний нотаріус Купянського міського нотаріального округу Харківської області Литвинова Інна Вікторівна, приватний нотаріус Купянського міського нотаріального округу Харківської області Черняєва Алла Олександрівна про припинення права власності, витребування майна, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, визнання незаконної державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі, скасування державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі на здійснення повороту виконання нікчемного правочину, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок та земельну ділянку, виселення з житлового будинку. (а.с. 83-88, т.1).

1.Стислий виклад позиції позивача.

На обґрунтування позову ОСОБА_3 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_6 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на нерухоме майно - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_3 зазначив, що він у визначений законодавством строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто є таким, що прийняв спадщину.

За життя, ОСОБА_6 страждала на психічні розлади, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи.

У той же час, 27.09.2011 року ОСОБА_6 уклала з відповідачем ОСОБА_4 спадковий договір, предметом якого був житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з укладенням спадкового договору, нотаріусом було накладено заборону на відчуження зазначеного вище нерухомого майна.

ОСОБА_3 зазначив, що у 24.05.2021 р. Куп`янським міськрайонним судом Харківської області ухвалене рішення у цивільній справі за його, ОСОБА_3 позовом до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвинова Інна Вікторівна про визнання недійсним спадкового договору та застосування наслідків недійсного правочину. У відповідності до рішення суду, визнано недійсним спадковий договір, укладений 27.09.2011 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 , предметом якого був житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Незважаючи на наявність спору в суді щодо спадкового договору, відповідач ОСОБА_4 після смерті матері здійснив реєстрацію прав власності на житловий будинок та 03.04.2021 р. уклав договір купівлі-продажу, згідно до якого продав житловий будинок ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_3 зазначив, що нотаріусом відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на те, що житловий будинок є власністю іншої особи - ОСОБА_5 .

Враховуючи викладені обставини є підстави для визнання нікчемним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , застосування наслідків нікчемного правочину, скасування державної реєстрації прав власності ОСОБА_5 на житловий будинок та земельну ділянку, виселення ОСОБА_5 з житлового будинку, визнання за ним, ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину житлового будинку, витребування зазначеного нерухомого майна на його користь у добросовісного набувача.

У позовній заяві ОСОБА_3 посилається на те, що вважає договір купівлі-продажу житлового будинку нікчемним, оскільки ОСОБА_4 не був власником зазначеного нерухомого майна, спадковий договір, на підставі якого останній зареєстрував право власності на будинок визнано недійсним.

Винними діями відповідача ОСОБА_4 він був позбавлений права на спадкування за законом.

У відповідності до ст. 388 ЦК України, спірне майно може бути витребуване у добросовісного набувача, оскільки майно вибуло поза його волею.

Крім того, реєстрація земельної ділянки на відповідача ОСОБА_4 також є незаконною, оскільки останній не був власником житлового будинку та не міг отримати у власність зазначену земельну ділянку.

Також, у відповідності до ст. 116 ЖК України, особи, які самоуправно зайняли житлове приміщення, виселяються з нього без надання іншого житлового приміщення, у зв`язку з чим, ОСОБА_5 належить виселити з спірного житлового будинку.

У зв`язку з наведеним, у позовній заяві ОСОБА_3 , посилаючись на приписи ст.ст. 215, 236, 330, 388, 658, 1268, 1272 ЦК України, ст. 116 ЖК України, просив суд:

-припинити право власності ОСОБА_5 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке вона отримала за нікчемним правочином;

-витребувати у ОСОБА_5 на його, ОСОБА_3 користь житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати за ним, ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати незаконною державну реєстрацію щодо земельної ділянки в Державному земельному кадастрі на земельну ділянку площею 0,0631 га., кадастровий номер 6310700000:59:006:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі на земельну ділянку площею 0,0631 га., кадастровий номер 6310700000:59:006:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати незаконною державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0631 га., кадастровий номер 6310700000:59:006:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати незаконною державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-на здійснення повороту виконання нікчемного правочину, скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0631 га., кадастровий номер 6310700000:59:006:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-на здійснення повороту виконання нікчемного правочину, скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-висилити ОСОБА_5 з житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

2.Стислий виклад позиції та заперечень відповідача.

Відповідач ОСОБА_4 17.07.2023 звернувся до суду з відзивом на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , посилаючись на те, що 27.09.2011 року ОСОБА_6 уклала з ним, ОСОБА_4 спадковий договір, предметом якого був житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Його мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті матері він зареєстрував своє право власності на спірний житловий будинок, крім того, звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері. 03.04.2021 року він продав житловий будинок та присадибну земельну ділянку у відповідності до договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріально. Йому відомо, що рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 24.05.2021 року спадковий договір було визнано недійсним. У той же час, єдиним належним способом захисту прав позивача може бути позов про витребування майна від добросовісного набувача, а у разі задоволення таких вимог, зазначене рішення суду є підставою для внесення відповідних змін до державного реєстру прав власності на нерухоме майно. Крім того, ОСОБА_5 не є такою, що вселилася у спірне житлове приміщення самоправно, оскільки вона вселилася як власник нерухомого майна, та не може бути виселена з нього. (а.с. 67, т.2)

Відповідач ОСОБА_5 не зверталася до суду з відзивом на позов

3. Рух справи та процесуальні дії у справі.

21 серпня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - приватний нотаріус Купянського міського нотаріального округу Харківської області Литвинова Інна Вікторівна, приватний нотаріус Купянського міського нотаріального округу Харківської області Черняєва Алла Олександрівна про визнання нікчемним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, застосування наслідків нікчемного правочину, визнання права власності на 1\2 частину житлового будинку та 1\2 частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

02 серпня 2021 року ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

02 серпня 2021 року ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області застосовані заходи забезпечення позову, накладено арешт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

06 серпня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовом (заява про збільшення позовних вимог) до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - приватний нотаріус Купянського міського нотаріального округу Харківської області Литвинова Інна Вікторівна, приватний нотаріус Купянського міського нотаріального округу Харківської області Черняєва Алла Олександрівна про відновлення порушеного права власності на спадщину, застосування наслідків нікчемного правочину, витребування майна від добросовісного набувача, вселення, скасування рішення про дозвіл на розробку технічної документації та передачі у власність земельної ділянки, скасування державної реєстрації в державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнання права власності на 1\2 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом.

09 серпня 2021 року ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області залишена без руху позовна заява від 16 серпня 2021 року.

14 вересня 2021 року ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_3 від 06 серпня 2021 року - повернуто позивачу.

12 серпня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовом (заява про збільшення позовних вимог) до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - приватний нотаріус Купянського міського нотаріального округу Харківської області Литвинова Інна Вікторівна, приватний нотаріус Купянського міського нотаріального округу Харківської області Черняєва Алла Олександрівна про припинення права власності, витребування майна, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, визнання незаконної державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі, скасування державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі на здійснення повороту виконання нікчемного правочину, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок та земельну ділянку, виселення з житлового будинку. (а.с. 83-88, т.1).

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 28 вересня 2021 року закрите підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті.

26 січня 2022 року ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області провадження у справі зупинене до набрання законної сили рішення у цивільній справі № 628/3362/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Купянського міського нотаріального округу Харківської області Литвинова Інна Вікторівна про визнання недійсним спадкового договору та застосування наслідків недійсного правочину.

У відповідності до Розпорядження Верховного Суду від 18.03.2023 № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» змінено територіальну підсудність справ Куп`янського міськрайонного суду Харківської області на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

02 червня 2023 року справа надійшла до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2023 року поновлено провадження у справі.

4.Судовий розгляду

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Пухтаєвич О.О. в судовому засіданні підтримала позов у повному обсязі, посилалася на підстави звернення до суду, викладені у позовній заяві, просила суд задовольнити вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Воронов О.В. в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, посилався на підстави заперечень стосовно позовних вимог, викладені у відзиві на позов, просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача.

Приватний нотаріус Купянського міського нотаріального округу Харківської області Черняєва Алла Олександрівна в судове засідання не з`явилася, 13.08.2021 р. звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності.

Приватний нотаріус Купянського міського нотаріального округу Харківської області Литвинова Інна Вікторівна в судове засідання не з`явилася, 13.08.2021 р. звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності.

5.Фактичні обставини, встановлені судом.

У відповідності до свідоцтва про народження,ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно до свідоцтва про народження, його матір`ю є ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лозова, Куп`янського району Харківської області, актовий запис про смерть від 24.09.2019 р. за № 590, складений Купянським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Згідно довідки сектору державної реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Куп`янської міської ради, ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до матеріалів спадкової справи 113/2019, яка заведена приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвиновою І.В. після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , з заявами про прийняття спадщини звернулися:

-04.10.2019 року - син спадкодавця ОСОБА_4 ;

ІНФОРМАЦІЯ_5 - син спадкодавця ОСОБА_3 .

Наявності інших спадкоємців ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 судом не встановлено.

Постановою приватного нотаріуса Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвиновою І.В. від 20.07.2021 відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину після матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з наявність спадкового договору.

У відповідності до архівної інвентаризаційної справи № 4854 (93 аркуша) Комунального підприємства Куп`янське бюро технічної інвентаризації, а також Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину (№ 1-5160 від 22.11.2003) виданого державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Гречук Є.О та свідоцтва про право власності ((№ 1-5158 від 22.11.2003) виданого державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Гречук Є.О. Зазначений житловий будинок з господарськими будівлями складається з житлового будинку - літ.А, загальною площею 56,5 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м., сараю - літ.В, сараю - літ.Д, сараю - літ.Ж, погрібу - літ.С, погрібу - літ.Г, вбиральні - літ.У, літньої кухні - літ.Б; літнього душу - літ.Е, огорожі - №1, 2.

Судом встановлено, що згідно спадкового договору, посвідченого приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвиновою І.В. 27.09.2011 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3832, договір укладено між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , предметом договору є належний на праві особистої приватної власності (згідно п.4 спадкового договору) ОСОБА_6 житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,0500 га., наданій для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6310700000:59:005:0021. Відповідно до умов договору, ОСОБА_4 зобов`язується виконувати розпорядження ОСОБА_6 і в разі її смерті набуває право власності на вказане майно.

24.05.2021 р. Куп`янським міськрайонним судом Харківської області ухвалене рішення у цивільній справі № 628/3362/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвинова Інна Вікторівна про визнання недійсним спадкового договору та застосування наслідків недійсного правочину. У відповідності до рішення суду, визнано недійсним спадковий договір, укладений 27.09.2011 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 , предметом якого був житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Харківського апеляційного суду від 15 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , в особі представника ОСОБА_7 - залишено без задоволення, рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 24 травня 2021 року - залишене без змін.

Таким чином, рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 24.05.2021 р. у цивільній справі № 628/3362/19 набрало законної сили 15.03.2023 р.

Встановлено, що 03.04.2021 р. між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, у відповідності до якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_5 купила житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається з: житлового будинку - літ.А, загальною площею 56,5 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м., сараю - літ.В, сараю - літ.Д, сараю - літ.Ж, погрібу - літ.С, погрібу - літ.Г, вбиральні - літ.У, літньої кухні - літ.Б; літнього душу - літ.Е, огорожі - №1, 2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказаний житловий будинок належить продавцю на підставі спадкового договору від 27.09.2011 р. Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Черняєвою Аллою Олександрівною, реєстровий номер № 566.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 - 03.04.2021 року.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка площею 0,0631 га., кадастровий номер 6310700000:59:006:0012 розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про власника земельної ділянки відсутні.

Управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин Куп`янської міської ради 02.08.2021 р. на запит адвоката Пухтаєвич О.О. надано відповідь, згідно до якої, будь-які рішення відносно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за 2020 та 2021 р. що стосуються ОСОБА_4 міською радою не приймалися.

6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

6.1 Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

6.2 Згідно приписів ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 1220 ЦК України,

1. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

2. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

У відповідності до ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1225 ЦК України передбачено, що,

1. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

2. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

3. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно до приписів ст. 1258 ЦК України,

1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

На підставі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На підставі ст. 1268 ЦК України,

1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Приписами ст. 1269 ЦК України визначено, що,

1. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

2. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

3. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

4. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

5. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

У відповідності до ст. 1270 ЦК України,

1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

6.3 Згідно ст. 316 ЦК України,

1. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

На підставі ст. 317 ЦК України,

1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що

1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

6.4Згідно до ст. 321 ЦК України,

1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

2. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

3. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Статтею 386 ЦК України визначено, що

1. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

2. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

3. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

У відповідності до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

На підставі ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

6.5 У відповідності до ст. 81 ЗК України,

1. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Статтею 78 Земельного кодексу України визначено, що:

1. Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

2. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

3. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

4. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.

У відповідності до ст. 79 ЗК України,

1. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

2. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

3. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно ст. 79-1 ЗК України

1. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

2. Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

3. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

4. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

5. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтями 9, 10 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

На підставі ст. 13 ЗК України, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:

поділу або об`єднання земельних ділянок;

скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;

якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

6.6 На підставі ст. 202 ЦК України,

1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

5. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Крім того, статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до ст. 1215 ЦК України,

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 ЦК України передбачено, що,

1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

2. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

На підставі ст. 219 ЦК України,

1. У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

2. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Згідно до ст. 236 ЦК України,

1. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

2. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

6.7 У відповідності до ст. 116 ЦК України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

7.Висновки суду.

Аналізуючи надані сторонами докази, встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до нижченаведеного.

7.1 Стосовно вимог про визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також вимог про витребування у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_6 .

Також встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1

У відповідності до матеріалів спадкової справи 113/2019, яка заведена приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвиновою І.В. після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , з заявами про прийняття спадщини звернулися: 04.10.2019 року - син спадкодавця ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 - син спадкодавця ОСОБА_3 , наявності інших спадкоємців ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 судом не встановлено.

Оскільки позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги за законом, у визначений законодавством строк звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, вони є власниками спадкового майна по 1/2 частині кожен.

Як встановлено судом, постановою приватного нотаріуса Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвиновою І.В. від 20.07.2021 відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину після матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з наявність спадкового договору.

Також судом встановлено, що згідно спадкового договору, посвідченого приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвиновою І.В. 27.09.2011 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3832, договір укладено між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , предметом договору є належний на праві особистої приватної власності (згідно п.4 спадкового договору) ОСОБА_6 житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,0500 га., наданій для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6310700000:59:005:0021. Відповідно до умов договору, ОСОБА_4 зобов`язується виконувати розпорядження ОСОБА_6 і в разі її смерті набуває право власності на вказане майно.

У той же час, 24.05.2021 р. Куп`янським міськрайонним судом Харківської області ухвалене рішення у цивільній справі № 628/3362/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвинова Інна Вікторівна про визнання недійсним спадкового договору та застосування наслідків недійсного правочину. У відповідності до рішення суду, визнано недійсним спадковий договір, укладений 27.09.2011 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 , предметом якого був житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Харківського апеляційного суду від 15 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , в особі представника ОСОБА_7 - залишено без задоволення, рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 24 травня 2021 року - залишене без змін.

Таким чином, рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 24.05.2021 р. у цивільній справі № 628/3362/19 набрало законної сили 15.03.2023 р.

Крім того, 03.04.2021 р. між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, у відповідності до якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_5 купила житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається з: житлового будинку - літ.А, загальною площею 56,5 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м., сараю - літ.В, сараю - літ.Д, сараю - літ.Ж, погрібу - літ.С, погрібу - літ.Г, вбиральні - літ.У, літньої кухні - літ.Б; літнього душу - літ.Е, огорожі - №1, 2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказаний житловий будинок належить продавцю на підставі спадкового договору від 27.09.2011 р. Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Черняєвою Аллою Олександрівною, реєстровий номер № 566.

Позивач на обґрунтування позову посилається на нікчемність правочину - договору купівлі-продажу житлового будинку, який укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

У той же час, Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 визначено, що судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу житлового будинку між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не є нікчемним правочином, оскільки він був укладений у відповідності до законодавства України, станом на дату укладення договору ОСОБА_4 був власником спірного нерухомого майна, судом встановлено волевиявлення учасників договору, договір нерухомого майна посвідчено нотаріально.

Позивачем не надано суду доказів недобросовісності покупця ОСОБА_5 під час укладення договору купівлі-продажу, у зв`язку з чим, вона є добросовісним набувачем.

У той же час, оскільки ухвалене та набрало законної сили рішення суду про визнання недійсним спадкового договору, суд приходить до висновку, що відчуження ОСОБА_4 1/2 частини житлового будинку, який був фактично власністю ОСОБА_3 , відбулося поза волею останнього, тобто, вибуло з його володіння не з його волі іншим шляхом.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги про визнання за позивачем ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно правових позицій Верховного Суду, у відповідності до ст. 388 ЦК України, у разі, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. При цьому, належним способом захисту власника є саме витребування майна у добросовісного набувача.

Як зазначалося вище, позивачем заявлені вимоги про витребування на його користь з ОСОБА_5 всього житлового будинку.

У той же час, оскільки суд пройшов до висновку про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину житлового будинку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у цій частині та у відповідності до вимог ст. 388 ЦК України з відповідача ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 належить витребувати 1/2 частину спірного житлового будинку.

7.3 Стосовно вимог про припинення права власності ОСОБА_5 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке вона отримала за нікчемним правочином.

Суд приходить до висновку, що зазначені позовні вимоги не є належним способом захисту позивача, як власника майна, з підстав, зазначених судом у п. 7.2 мотивувальної частини рішення.

Відповідно до п. 10 Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», норма частини першої ст. 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужено третій особі.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи шляхом подання віндикаційного позову, зокрема - від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ст. 388 ЦК України.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна за недійсним правочином чи витребування майна з чужого незаконного володіння або у добросовісного набувача є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації за власником, а також, скасування попередньої реєстрації.

Таким чином, рішення суду про витребування майна у добросовісного або недобросовісного набувача є підставою для державно реєстрації права власності власника майна та не вимагає одночасного припинення права власності добросовісного набувача, у зв`язку з чим, у задоволенні зазначеної частини вимог належить відмовити.

7.4. Стосовно вимог про визнання незаконною державної реєстрації щодо земельної ділянки в Державному земельному кадастрі на земельну ділянку площею 0,0631 га., кадастровий номер 6310700000:59:006:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі на земельну ділянку площею 0,0631 га., кадастровий номер 6310700000:59:006:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно усталеної практики, у разі пред`явлення вимог про визнання незаконною державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, крім іншого, належним відповідачем є відповідний орган Державного земельного кадастру.

Позивачем не заявлялися вимоги до відповідного органу Державного земельного кадастру.

Крім того, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка площею 0,0631 га., кадастровий номер 6310700000:59:006:0012 розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про власника земельної ділянки відсутні.

Управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин Куп`янської міської ради 02.08.2021 р. на запит адвоката Пухтаєвич О.О. надано відповідь, згідно до якої, будь-які рішення відносно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за 2020 та 2021 р. що стосуються ОСОБА_4 міською радою не приймалися.

Позивачем на надано належних та допустимих доказів того, що спірна земельна ділянка перебувала або перебуває у власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Само по собі формування земельної ділянки з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки у відповідності до ст. 79-1 ЗК України, жодним чином не порушує прав позивача, у зв`язку з чим, позовні вимоги у зазначеній частині не підлягають задоволенню.

7.5 Стосовно визнання незаконною державної реєстрації права власності в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0631 га., кадастровий номер 6310700000:59:006:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем не надано суду жодного доказу того, що у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку.

Враховуючи наведене, а також, висновки суду, викладені у п. 7.4 мотивувальної частини рішення, у задоволенні зазначено частини позовних вимог належить відмовити.

7.6 Стосовно визнання незаконною державної реєстрації права власності в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 02.10.2019 року зареєстроване право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 .

Суд приходить до висновку, що зазначені позовні вимоги не є належним способом захисту позивача, як власника майна, з підстав, зазначених судом у п. 7.2 мотивувальної частини рішення, оскільки рішення суду про витребування майна є підставою для державної реєстрації права власності власника майна та не вимагає одночасного припинення права власності іншої особи на майно, у зв`язку з чим, у задоволенні зазначеної частини вимог належить відмовити.

7.7 Стосовно вимог про скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0631 га., кадастровий номер 6310700000:59:006:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на здійснення повороту виконання нікчемного правочину.

Як встановлено судом, договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не укладався.

У зв`язку з наведеним, відсутні підстави для здійснення повороту виконання нікчемного правочину.

Також, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку.

Враховуючи наведене, а також, висновки суду, викладені у п. 7.4 мотивувальної частини рішення, у задоволенні зазначено частини позовних вимог належить відмовити.

7.8 Стосовно вимог про скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на здійснення повороту виконання нікчемного правочину,

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 03.04.2021 року за ОСОБА_5 зареєстроване право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів нікчемності правочину - договору купівлі-продажу житлового будинку, який укладений ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

У зв`язку з наведеним, відсутні підстави для здійснення повороту виконання нікчемного правочину.

Крім того, зазначені позовні вимоги не є належним способом захисту позивача, як власника майна, з підстав, зазначених судом у п. 7.2 мотивувальної частини рішення, оскільки рішення суду про витребування майна є підставою для державної реєстрації права власності власника майна та не вимагає одночасного припинення права власності добросовісного набувача на майно, у зв`язку з чим, у задоволенні зазначеної частини вимог належить відмовити.

7.9 Стосовно виселення ОСОБА_5 з житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначалося вище у відповідності до ст. 116 ЦК України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_5 самоправно вселилася у спірне житлове приміщення, оскільки її право власності останньої, тобто право володіння, користування та розпорядження зазначеним приміщенням виникла у неї відповідності до договору купівлі-продажу житлового будинку.

Враховуючи те, що судом визнано за позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку, власником другої 1/2 частини є ОСОБА_5 , відсутні правові підстави для її виселення з житлового приміщення.

У зв`язку з наведеним, в задоволенні зазначеної частини позовних вимог належить відмовити.

8.Судові витрати

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, судові витрати належить покласти на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог та відповідно, стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати, які складаються з судових витрат по сплаті судового збору у розмірі по 908,00 грн. з кожного з відповідачів.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273-279, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - приватний нотаріус Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвинова Інна Вікторівна, приватний нотаріус Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Черняєва Алла Олександрівна про припинення права власності, витребування майна, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, визнання незаконної державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі, скасування державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі на здійснення повороту виконання нікчемного правочину, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок та земельну ділянку, виселення з житлового будинку - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який складається з: житлового будинку - літ.А, загальною площею 56,5 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м., сараю - літ.В, сараю - літ.Д, сараю - літ.Ж, погрібу - літ.С, погрібу - літ.Г, вбиральні - літ.У, літньої кухні - літ.Б; літнього душу - літ.Е, огорожі - №1, 2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після матері - ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувати у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме - 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який складається з: житлового будинку - літ.А, загальною площею 56,5 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м., сараю - літ.В, сараю - літ.Д, сараю - літ.Ж, погрібу - літ.С, погрібу - літ.Г, вбиральні - літ.У, літньої кухні - літ.Б; літнього душу - літ.Е, огорожі - №1, 2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати, які складаються з судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн.. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати, які складаються з судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн.. 00 коп.).

Учасники справи:

-позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

-відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

-відповідач: ОСОБА_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-третя особа: приватний нотаріус Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвинова Інна Вікторівна, здійснює нотаріальну діяльність за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, площа Центральна, 27-а;

-третя особа: приватний нотаріус Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Черняєва Алла Олександрівна, здійснює нотаріальну діяльність за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Комсомольська, 2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 21 січня 2025 року.

Суддя Д.І. Городецький