Постанова

від 19.12.2007 по справі 42/419

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/419

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.12.2007                                                                                           № 42/419

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:             

 За участю представників:

 від позивача -Моргун Я.А.-за дов.

 від відповідача -представник не з'явився

Від третьої особи: представник не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Контрольного-ревізійного управління в Сумській області

 на рішення Господарського суду м.Києва від 23.10.2007

 у справі № 42/419  

 за позовом                               Контрольного-ревізійного управління в Сумській області

 до                                                   Дочірнього підприємства "Нафком-Агро"

 третя особа            Дочірнє агролісогосподарське підприємство "Білопільський агролісгосп" в Сумській області

 про                                                  відшкодування матеріальної шкоди, ціна позову 752741,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2007 року у справі№42/419 повністю відмовлено у позові Контрольно-ревізійного управління в Сумській області до Дочірнього підприємства „Нарком – Агро”  про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 752 741,40 грн.

          Позивач, не погодившись з рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить  рішення скасувати та прийняте нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління в Сумській області, посилаючись на неправильне застосування норм  процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

          Зокрема, апелянт звертає увагу на те, що дії відповідача суперечать інтересам держави, оскільки пошкодження дерев до припинення росту призвело до зменшення активів Дочірнього підприємства „Білопільський агролісгосп” та спричинило погіршення екологічного стану навколишнього природного середовища в районі обробки полів хімічними речовинами.

          Відповідно до ч.2 ст.1 ГПК України до господарського суду мають право звертатися державні органи у випадках, передбачених законодавчими актами України.

          Право органів державної контрольно - ревізійної служби звертатись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною  установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, встановлено п.10 ст.10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.

          Крім того, позивач зазначає, що розмір матеріальної шкоди визначений відповідно до постанови КМУ від 05.12.1996р. №1464 „Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної  лісному господарству”.

          В судове засідання з невідомих причин не з'явилися представники відповідача та третьої особи, які були належним чином повідомлені судом  про час та місце апеляційного розгляду, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень їх уповноваженим представникам, які долучені до матеріалів справи, а саме:

          - 08.12.2007р.-ДП  Нарком-Агро”- „Пуденко”;

          -06.12.2007р.- Білопільському агролісгоспу – „Редька”.

          Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія установила наступне:

          Контрольно-ревізійне управління в Сумській області звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Дочірнього підприємства „Нарком – Агро” (Ульянівське відділення) про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 752 741,40 грн

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27 вересня 2007 року справу  було передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в ході ревізії на території Ульянівської селищної ради Білопільського району Сумської області ним були виявлені пошкодження до ступеня припинення росту 2933 дерев у полезахисних лісосмугах, внаслідок чого заподіяно шкоду у розмірі 752 741,40 грн.

Позивач стверджує, що, оскільки зазначена шкода заподіяна відповідачем внаслідок обробки належних йому сільськогосподарських угідь хімічними речовинами, тому і просить стягнути з відповідача на користь третьої особи 752 741,00 грн.- матеріальної шкоди, розрахунок розміру якої проведено згідно Постанови КМУ від 05.12.1996р. „Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству” відповідно до додатку №9 цієї постанови та акту обстеження від 22.05.2007р.

Відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що матеріали  позовної заяви не містять доказів, що саме дії відповідача призвели до знищення лісосмуг, та, крім того, відсутні докази про те, коли та яким способом було знищено лісосмуги, тобто відсутній  причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та пошкодженням лісосмуг

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що ні Акт ревізії позивача №01-23/11 від 30.05.2007р., ні Акти обстеження полезахисних лісових смуг від 22.05.2007р. та від 24.05. 2007р. не містять інформації про використання ДП „Нарком-Агро” тих чи інших хімічних препаратів, а також того, що ці препарати призвели до знищення лісосмуг, не зазначено також і те, в чому полягають порушення відповідачем вимоги ч.1 ст.52 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не уповноважений на здійснення функцій держави в галузі охорони навколишнього природного середовища і не набув права на звернення до суду з указаним позовом, тому відповідно до вимог ст.15 ЦК України в позові слід відмовити з цих підстав, з огляду на наступне:

Як свідчать матеріали справи, у травні 2007 року в кварталі №1 полезахисних лісосмуг №№ 2,3,8,12,27,28,33,42,47,48,62 в с.Бакша Ульянівської селищної ради Білопільського району Сумської області було виявлено 4050шт. дерев, які знаходяться  сухостійними без ознак розпускання листя. Вказані полезахисні лісосмуги розділяють сільськогосподарські угіддя, що належать відповідачу.

Позивач на підтвердження зазначених обставин надав комісійні акти обстеження полезахисних лісосмуг від 22 та 24 травня 2007р., акти обстеження пошкоджених полезахисних лісових смуг Білопільського агролісгоспу на територіях Ульянівської селищної ради Білопільського району Сумської області  від 06 червня 2007р.,акт №1 перевірки колективного звернення жителів с.Бакша Ульяновської селищної ради Білопільського району від 18 травня 2007 року.

Отже, спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Відповідно до вимог ст.ст.68,69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

У відповідності зі ст..20 цього Закону подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів віднесено до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1524 від 02 листопада 2006р. „Про затвердження Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України”, є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

За таких обставин, позивач не уповноважений на здійснення функцій держави в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Оскільки позивач не набув права на звернення до суду із вказаним позовом, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у позові з цих підстав.

З огляду на викладене, судова колегія залишає без задоволення апеляційну скаргу, як необґрунтовану, а рішення місцевого господарського суду – без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.99,101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2007р. у справі № 42/419 залишити без змін, а апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Сумській області – без задоволення.

2.Матеріали справи № 42/419 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді