Ухвала

від 22.01.2025 по справі 345/249/25

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 345/249/25

Провадження № 2-з/345/1/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025 року м. Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Онушканич В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до пред`явлення позову, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаною заявою, а саме просить витребувати у АТ «Оріана»: наказ №41 від 13.11.2024 року «Про оголошення догани» ОСОБА_1 ; наказ №42 від 15.11.2024 року «Про оголошення догани» ОСОБА_1 ; службову записку заступника генерального директора Шевчука О.Ю. від 25.12.2024 року. Заяву мотивує тим, що 26.11.2024, перебуваючи на посаді головного бухгалтера АТ Оріана, її ознайомили з наказом № 51 про звільнення з роботи з 26.12.2024 на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України. Під час цього ознайомлення довідалася вперше про те, що підставою для її звільнення з роботи виступили накази роботодавця про оголошення дисциплінарних стягнень у виді догани №№ 41, 42 від 13.11.2024 та 15.11.2024 відповідно, а також службова записка заступника керівника товариства з додатком та пояснення самої заявниці від 25.11.2024. Також стверджує, що 04.12.2024 звернулася через пошту до виконувача обов`язків генерального директора АТ Оріана із письмовою заявою, у якій висловила прохання ознайомити її у межах 5-ти денного строку із виданими раніше наказами про оголошення доган і службовою запискою заступника генерального директора товариства та надати копії відповідних документів. Проте отриману 10.12.2024 під розписку заяву роботодавець проігнорував.

Заявниця звертає увагу суду, що вона вичерпала передбачені законом форми звернення до роботодавця з проханням/вимогою ознайомити її з наказами про застосування щодо неї дисциплінарних стягнень та отримання їх копій, інших способів отримати запитувані акти індивідуальної дії роботодавця щодо працівника законом не передбачені та в заявниці відсутні, окрім як звернутися до суду в передбачений законом порядок та спосіб із заявою про забезпечення доказів та їх витребування в сторони до пред`явлення відповідного позову.

Вивчивши заяву про забезпечення доказів та надані документи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 84 ЦПК України, суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому ст. ст. 116-118 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

У відповідності до ч. 3 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія (ч. 4 ст. 116 ЦПК України).

Відповідно до п.5 ч.1ст.117 ЦПК Україниу заяві про забезпечення доказів зазначається, крім іншого, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Такий правовий висновок щодо застосування положень статті 114 КАС України викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від: 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18; 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19; 11 березня 2020 року у справі № 9901/608/19, а щодо застосування положень статті 116 ЦПК України в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19).

Разом з тим, заявницею не наведено жодної об`єктивної підстави на підтвердження того, що зазначені в заяві докази (наказ №41 від 13.11.2024 року «Про оголошення догани» ОСОБА_1 ; наказ №42 від 15.11.2024 року «Про оголошення догани» ОСОБА_1 ; службову записку заступника генерального директора Шевчука О.Ю. від 25.12.2024 року), забезпечення яких вимагається, можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим.

Заява не містить і припущень щодо ймовірності виникнення таких обставин у майбутньому. Отже, заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам п.5 ч.1ст.117 ЦПК України.

Фактично заявницею ставиться питання про витребування доказів, хоча поняття «витребування» та «забезпечення» доказів не є тотожними, до них Цивільним процесуальним кодексом ставляться різні вимоги, а саме: і підстави, і обґрунтування.

За положеннями ч. 4 ст. 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Зважаючи на те, що заявницею не доведено необхідності забезпечення доказів в порядку ст. 116 ЦПК України, наявні підстави для повернення заяви, особі яка її подавала.

Роз`яснити заявниці право повторного звернення із вказаною заявою після усунення недоліків, які стали підставою для її повернення.

Одночасно необхідно також роз`яснити, що за відсутності підстав, передбачених ч. 1ст. 116 ЦПК України, докази можуть бути витребувані не в порядку забезпечення доказів відповідно дост. 116-118 ЦПК України, а в порядкуст. 84 ЦПК України, у разі неможливості самостійно надати докази. В такому разі подається відповідне клопотання, в якому повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

На підставі викладеного, керуючись ст.116-117, 260, 261, 353 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до пред`явлення позову - повернути заявниці.

Ухвала суду набирає законної сили з мементу її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Володимир ОНУШКАНИЧ