Ухвала

від 22.01.2025 по справі 722/107/25

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/107/25

Номер провадження 1-в/722/25/25

УХВАЛА

22 січня 2025 року м.Сокиряни

Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сокиряни клопотання начальника державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» про звільнення від відбування покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України, засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Волноваха, Донецької області, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, має на утриманні малолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

Начальник ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_5 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, у якому, посилаючись на вимоги Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, що набрав чинності 09.08.2024 року, а також на положення ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, просив привести у відповідність із законодавством України вирок Волноваського районного суду Донецької області від 07.07.2021 року за яким ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)».

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання та з наведених у ньому підстав просив його задовольнити.

Представник виправної колонії та засуджений в судове засідання не з`явилися, подавши до суду письмові заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.

Заслухавши думку прокурора та дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до вироку Волноваського районного суду Донецької області від 16.03.2017 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покаранням з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 04.07.2019 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України та з застосуванням ст.71 КК України призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. 21.11.2019 року Донецьким апеляційним судом вирок Волноваського районного суду Донецької області від 04.07.2019 скасовано та ухвалено новий вирок, за яким ОСОБА_4 призначено покарання за ч.1 ст.191, ст.71 КК України у виді 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Маріуполь Донецької області від 10.12.2019 року ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.185, ч.4 ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно вироку Волноваського районного суду Донецької області від 29.04.2020 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК України та з застосуванням ч.1 ст.70, ст.71, 72 КК України та призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 07.07.2021 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та з застосуванням ч.4 ст.70 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. Вироком Донецького апеляційного суду від 20.10.2021 року вирок Волноваського районного суду Донецької області від 07.07.2021 року скасовано та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років.

Вирок набрав законної сили 20.10.2021 року.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до ч.3 ст.57, ч.1 ст. 58, ч.1 ст 62 КК України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно з п. 13 ч.1ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» № 3886-IX від 18.07. 2024 року відповідно до якого у новій редакції викладено статтю 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».

Згідно з ч. 1 ст. 51 КУпАП, настає адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частина 2 ст. 51 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за дію, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Закон про кримінальну відповідальність в ч.1 ст. 5 КК України передбачає, скасовування кримінальної протиправності діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Неоподаткований мінімум доходів громадян це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Як вбачається із мотивувальної частини вироку Донецького апеляційного суду від 21.11.2019 року дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, яке мало місце 27.05.2018 року на суму 382,50 грн.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2018 року складав 881,00 грн. (1762,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 881,00,00 грн. х 2 = 1762,00 грн.

Ураховуючи зазначені зміни до законодавства, а також положення ч. 2 ст. 4 КК України та ч. 1 ст. 5 КК України, привласнення чужого майна вартістю до 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) гривень на час, до якого відносять інкриміноване ОСОБА_4 діяння вчинене 27.05.2018 року кваліфікувалося б за ст. 51 КУпАП.

Відтак, ОСОБА_4 слід вважати засудженим вироком Донецького апеляційного суду від 20.10.2021 року за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст.5, ч. 2 ст.74 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Волноваха, Донецької області, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, має на утриманні малолітню дитину, від подальшого відбування покарання за ч.1 ст.191 КК України, призначеного вироком Донецького апеляційного суду від 21.11.2019 року у зв`язку із усуненням законом караності діяння.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Волноваха, Донецької області, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, має на утриманні малолітню дитину, засудженим за вироком Донецького апеляційного суду від 20.10.2021 року за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на строк 6 (шість) років позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_1