Ухвала

від 15.01.2025 по справі 405/7210/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-сс/4809/31/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 грудня 2024 року, в кримінальному провадженні, внесеного 18 жовтня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024120000001161, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, якою стосовно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого,маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого водієм автотранспортних засобів транспортної дільниці ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, у межах строку досудового розслідування, тобто до 20.02.2025 року,

ВСТАНОВИЛА:

З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що за клопотанням слідчого відділу розслідуванням злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 від 20 грудня 2024 року, погодженого із прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_10 про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час строком на два місяці, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 грудня 2024 року клопотання слідчого відділу розслідуванням злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 задоволено частково, підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до 20.02.2025 року.

Рішення слідчого судді мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Однак вказано, що з урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного ОСОБА_8 встановлено наявність лише одного ризику, а саме передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків та можливих очевидців, які підлягають допиту та проведення за їх участі слідчих дій у кримінальному провадженні.

При таких обставинах та характеризуючих даних, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_8 перебуваючи на свободі буде ухилятись від слідства, суду та виконання процесуальних обов`язків, а також перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність, разом з цим вирішив, що застосування такого виду запобіжного заходу як особисте зобов`язання є достатнім для виконання ОСОБА_8 процесуальних обов`язків та попередження ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну та необґрунтовану, постановити нову ухвалу, згідно якій застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, строком на два місяці.

Зокрема зазначає про те, що під час розгляду клопотання, слідчим суддею, в порушення вимог ст. 177 КПК України не враховано, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, у зв`язку з чим підозрюваний усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом залишення місця проживання.

Окрім того, слідчим суддею не взято до уваги, що ОСОБА_8 схильний до вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з порушенням правил дорожнього руху, а тому на думку прокурора наявний ризик п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Зокрема, прокурор в своїй апеляційній скарзі вказує про те, що застосувавши більш м`який запобіжний захід ніж домашній арешт, підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показань та може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж домашній арешт є недопустимим, оскільки не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Заслухавши доповідача, в дебатах думку прокурора, який повністю підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженні слідчих відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженні за № 12024120000001161 від 18.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

20 грудня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

ОСОБА_8 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Згідно п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. При цьому, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених статтею 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчий суддя під час розгляду зазначеного клопотання правильно встановив наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Однак, слідчим суддею необґрунтовано відхилено доводи слідчого та прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 , може ухилятись від органу досудового розслідування та суду, може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

В даному випадку, фактичні обставини справи, характер, спосіб дій ОСОБА_8 та обсяг здобутих під час досудового розслідування доказів, свідчать про те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, а тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, можливість впливу на свідків, дає колегії суддів достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки органом досудового розслідування й надалі проводяться необхідні слідчі та процесуальні дії спрямовані на встановлення всіх обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

Аналізуючи викладене в сукупності та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що слідчий суддя районного суду під час розгляду клопотання слідчого не врахував наявність вищевказаних реальних ризиків та обґрунтованих підстав, дійшов до помилкового та передчасного висновку, про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає про існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з цим запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде необхідним і достатнім запобіжним заходом для підозрюваного ОСОБА_8 та таким, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час проведення досудового розслідування даного кримінального провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що слідчий суддя районного суду необґрунтовано частково задовольнив клопотання слідчого відділу розслідуванням злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, в тому числі особисте зобов`язання, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст.183, 197, 309, 370 - 372, 376, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 грудня 2024 року в кримінальному провадженні № 12024120000001161 від 18 жовтня 2024 року стосовно підозрюваного ОСОБА_8 - скасувати та постановити нову ухвалу.

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 від 20 грудня 2024 року про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час - задовольнити частково.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком до 20 лютого 2025 року, тобто в межах строків досудового розслідування.

Строк дії ухвали закінчується 20 лютого 2025 року.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_8 :

- не залишати постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22.00 год. по 05.00 год.;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування з потерпілою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її законним представником - матір`ю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідком ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за виключенням участі у слідчих, процесуальних діях та судових засіданнях.

Надати можливість працівникам поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, з метою контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_8 безперешкодно перевіряти його за місцем проживання, вимагати усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4