Ухвала

від 15.01.2025 по справі 607/860/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 Справа №607/860/25 Провадження №1-кс/607/333/2025

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211040002699 від 30.11.2024 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхній Токмак Чернігівського району Запорізької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , взятий на облік як ВПО за адресою АДРЕСА_2 , останнє місце фактичного проживання АДРЕСА_3 , без постійного місця проживання, із вищою освітою, розлученого, не працюючого, раніше судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2025 слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024211040002699 від 30.11.2024 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Клопотання вмотивоване тим, що у СВ Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024211040002699 від 30.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Як зазначає слідчий, що 29.11.2024 близько 13:00 год, невідома особа в період дії воєнного стану в державі, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, перебуваючи у закладі швидкого харчування «Chicken Hut», що за адресою: вул. Пирогова, 2А у м. Тернопіль, таємно, шляхом вільного доступу викрала мобільний телефон торговельної марки «Xiaomi» моделі «Redmi 10», чим спричинила ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму близько 8 000 гривень.

За вказаним фактом СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області 30.11.2024 внесено відомості до ЄРДР за №12024211040002699 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, після чого неодноразово було продовжено та на даний час не скасовано.

Статтею 41 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а також, що право приватної власності є непорушним.

Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки та права, як громадянин України, маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив злочин проти власності за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.11.2024 близько 13:00 год. у ОСОБА_4 , який перебував у приміщенні закладу швидкого харчування «Chicken Hut», що по вул. Пирогова, 2А, у м. Тернополі, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , 29.11.2024 близько 13:00 год., перебуваючи у приміщенні закладу швидкого харчування «Chicken Hut», що по вул. Пирогова, 2А, у м. Тернополі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи з прямим умислом і корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон торговельної марки «Redmi» 10, 2022 виробника «Xiaomi» об`ємом пам`яті 4/128 GB, який знаходився біля касового апарату на касовій зоні закладу швидкого харчування «Chicken Hut», вартістю 3666,67 грн, який заховав у кишеню куртки, у яку був одягнений.

У подальшому, ОСОБА_4 із викраденим майном вийшов із приміщення закладу швидкого харчування «Chicken Hut», що по АДРЕСА_4 , чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 3666,67 грн.

З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №12024211040002699 від 30.11.2024 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

15.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчий вказує, що підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання ризикам: вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на потерпілого.

Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення є те, що підозрюваний є раніше судимим за особливо тяжкі злочини проти життя та здоров`я особи, вчинив тяжке кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану в державі, не має постійного джерела доходу, відсутні міцні соціальні зв`язки та ніде не працює, веде бродячий спосіб життя, зловживає алкогольними напоями.

Окрім цього, ризиком того, що ОСОБА_4 може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду є те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який у випадку доведення його винуватості може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, таким чином з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин підозрюваний може навмисно переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.

Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на ще не допитану в судовому засіданні потерпілу у даному кримінальному провадженні, оскільки останньому відоме місце проживання та роботи потерпілої, так як інформація про неї міститься в матеріалах кримінального провадження, з якими підозрюваний ознайомлений, та усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним діяння, може навмисно схиляти її або ж через третіх осіб до зміни наданих раніше показань чи до відмови давати показання, що негативно вплине на судовий розгляд кримінального провадження.

Вказані обставини в цілому на думку слідчого свідчать про наявність вищезазначених ризиків, необхідності обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно не можливості обрання до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчий також зазначає, що з урахуванням вищенаведених ризиків, тяжкості злочину, санкції, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу підозрюваного, розмір застави який забезпечить його належну поведінку та буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК, повинен становити 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги вищенаведене, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та виконання ним процесуальних обов`язків, запобігання можливому переховуванню від слідства та суду, незаконного впливу на потерпілого, вчинення інших злочинів, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням суми застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 242240 грн та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з викладених у ньому підстав та просив задовольнити.

У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 з приводу задоволення клопотання заперечив та зазначив, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є повністю необґрунтованою та не доведеною належними та допустимими доказами. Водночас ОСОБА_4 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України не визнає у повному обсязі, оскільки інкримінованих йому дій він не вчиняв. Просив обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно доч.1ст.194КПК Українипід часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зч.ч.12ст.177КПК Українипідставою застосуваннязапобіжного заходує наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення,а такожнаявність ризиків,які даютьдостатні підставислідчому судді,суду вважати,що підозрюваний,обвинувачений,засуджений можездійснити дії,передбачені частиноюпершою цієїстатті,а саме:переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; незаконновпливати напотерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію та майновий стан , наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини , ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024211040002699 від 30.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 15.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому, в умовах воєнного стану.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:

-протокол прийняття заяви від ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.11.2024;

-протокол огляду місця події від 29.11.2024;

-протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 02.12.2024;

-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 02.12.2024;

-висновок експерта № СЕ-19/120-24/13877-ТВ від 03.12.2024 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи;

-протокол огляду відеозапису із камер відеоспостереження встановлених у приміщенні закладу харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул.Пирогова,2А, від 10.12.2024.

Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість пред`явленої підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри.

При цьому слідчий суддя відзначає, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.

Так, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що виправдовує застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, доведеним і ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки особисті дані останньої йому добре відомі, так як вони не були засекречені під час здійснення досудового розслідування та інформація про них міститься в матеріалах кримінальних проваджень, з якими підозрюваний ознайомлений, а відтак останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на потерпілу, з метою дачі нею неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати, а беручи до уваги те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження, на думку слідчого судді підозрюваний може чинити тиск, а також схиляти потерпілу до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні.

Так само на думку слідчого судді існує і ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчинення умисного корисливого злочину, який вчинений, з метою особистого збагачення та є раніше судимим за вчинення тяжкого злочину, однак на шлях виправлення та перевиховання не став та продовжив свою злочинну діяльність. За таких обставин слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний перебуваючи на волі продовжить свою злочинну діяльність, та може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.

Згідно з рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» від 12.12.1991 ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний західнеобхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи.

Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, про відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.

З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що останній уродженець с. Верхній Токмак Чернігівського району Запорізької області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , взятий на облік як ВПО за адресою АДРЕСА_2 , останнє місце фактичного проживання АДРЕСА_3 , наразі без постійного місця проживання, із вищою освітою, розлучений, отримує пенсію по інвалідності І групи, раніше судимий.

При прийнятті рішення слідчий суддя враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України та забезпечити належне виконання ним покладених обов`язків.

На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане задля забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких кримінальних правопорушень.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Обставин, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_4 під вартою не встановлено.

Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу.

Відповідно вимогам,визначених ч.ч.1,2,3ст.197КПК України,строк діїухвали слідчогосудді,суду протримання підвартою абопродовження строкутримання підвартою неможе перевищуватишістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.

За змістом п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно матеріалів доданих до клопотання вбачається, що в даному кримінальному провадженні 15.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Відтак саме з 15.01.2025 слід виходити при обрахуванні строку досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12024211040002699 від 30.11.2024 та відповідно при обчислення строку тримання під вартою.

У зв`язку із наведеним, клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.

Відповідно доч.3ст.183КПК України,слідчий суддя,суд припостановленні ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою зобов`язанийвизначити розмірзастави,достатньої длязабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим обов`язків,передбачених цимКодексом,крім випадків,передбачених частиноючетвертою цієїстатті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.

Згідно із п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , встановлений в судовому майновий стан останнього, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі буде дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а саме запобігання встановленим ризикам та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а саме запобігти встановленим ризикам та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що під час виготовлення вступної та резолютивної частини ухвали слідчим суддею допущено описку у резолютивній частині ухвали, зокрема не правильно зазначено розмір визначеної ОСОБА_4 застави прописом, а саме помилково зазначено «шістдесят тисяч шістсот п`ятдесят», замість правильного «шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят».

Відповідно доч.1ст.379КПК Українисуд маєправо завласною ініціативоюабо зазаявою учасникакримінального провадженнячи іншоїзаінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи, отже, виправлення допущених у вироку та ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цих судових рішень.

З урахуванням викладеного, відповідно до ст. 379 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність внесення змін до третього абзацу резолютивної частини ухвали, зазначивши правильно розмір визначеної ОСОБА_4 застави прописом: «шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят».

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 206, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши підозрюваного ОСОБА_4 під варту негайно у залі суду.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу застава за « ОСОБА_4 » у кримінальному провадженні №12024211040002699 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.01.2025.

У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти та покласти на нього обов`язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

- з`являтися до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 15.03.2025.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 20.01.2025 о 17 год. 20 хв.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1