Ухвала

від 22.01.2025 по справі 688/5463/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 688/5463/24

Провадження № 11-кп/820/158/25

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відео конференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання в.о. начальника державної установи «Шепетівська виправна колонія (№98)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6

в с т а н о в и л а:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Вироком Слов`янськогоміськрайонного судуДонецької області08.11.2019року ОСОБА_6 засуджено за ст. 185 ч. 3, ст.70 ч. 4, ст.72 ч. 5, ст.190 ч. 2, ст.70 ч. 1, ст.71 ч. 1 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ст. 72 ч. 5 КК України зараховано строк попереднього ув`язнення з 05.11.2019 року по 08.11.2019 року, з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі. Відповідно до ст. 72 КК України зараховано в строк відбуте покарання за вироком Слов`янського міськрайонного суду від 20.06.2019 року з 27.09.2019 року по 08.11.2019 року з розрахунку 1 день арешту за 1 день позбавлення волі.

Вироком Донецького апеляційного суду від 17.09.2020 року вирок Слов`янського міськрайонного суду від 08.11.2019 року стосовно ОСОБА_6 скасовано в частині призначення покарання. Ухвалено вважати засудженим ОСОБА_6 за ст. 185 ч. 3, ст.70 ч. 4, ст.190 ч. 2, ст.71 ч. 1 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Відповідно до ст. 72 КК України зараховано у строк частково відбуте покарання за вироком Слов`янського міськрайонного суду від 20.06.2019 року з 27.09.2019 року по 06.02.2020 року з розрахунку 1 дню арешту відповідає 1 день позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.

Вироком Слов`янського міськрайонного Донецької області від 19.11.2020 року ОСОБА_6 засуджено за ст.186 ч.2, ст.185 ч.3, ст.70 ч.1, ст.71 ч.1 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі. На підставі ст.72 ч.5 КК України в строк покарання ухвалено зарахувати попереднє ув`язнення з 13.08.2020 року по 19.11.2020 року, з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі.

В.о. начальника державної установи «Шепетівська виправна колонія (№ 98)» звернувся до суду із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 , посилаючись на те, що останній відбув 2/3 строку покарання, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, має 6 заохочень, поставлені завдання виконує, приймає участь у громадському житті засуджених відділення, підтримує зв`язки з рідними, вину у скоєному злочині визнає.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання в.о. начальника державної установи «Шепетівська виправна колонія (№98)» про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 .

Відмовляючи в задоволенні клопотання суд врахував особу засудженого та його поведінку за весь період відбування покарання, ставлення до праці, тяжкість злочину, за який він відбуває покарання та прийшов до висновку, що ОСОБА_7 , не довів свого виправлення. Існують обґрунтовані сумніви, що він не вчинить нових кримінальних правопорушень після дострокового звільнення і в майбутньому готовий стати законослухняним членом суспільства, а отже не заслуговує застосування до нього умовно-дострокового звільнення від покарання.

Крім того, суд не взяв до уваги подяки винесені ОСОБА_6 адміністрацією установи виконання покарань за виконання покладених обов`язків, дотримання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки. Вважав, що такі обов`язки засуджений зобов`язаний виконувати при відбутті строку покарання. Послався на довідку про нарахування заробітної плати, виходячи з якої засуджений мав заробітну плату за листопад та грудень 2023 року, за вересень та жовтень 2024 року, а в інші місяці перебував без заробітку. На думку суду, наведені обставини не свідчать про виправлення засудженого.

Узагальнені доводи апеляційної скарги обвинуваченого.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Шепетівського міськрайонного суду від 03.12.2024 року та звільнити його умовно-достроково, відповідно до ст.81 КК України.

Вважає оскаржувану ухвалу суду незаконною та необґрунтованою.

Засуджений свої вимоги аргументує тим, що за весь період відбування покарання він дотримувався режимних вимог визначених для установ відбування покарання, розпорядку дня, правил поведінки. Був працевлаштований в банно-пральний комбінат при установі безоплатно, оскільки на неодноразові його звернення до адміністрації з приводу офіційного працевлаштування йому відмовляли, мотивуючи відсутністю виконавчих листів та вільних робочих місць. Окрім того, весь час працював перукарем для засуджених, та в порядку черговості по благоустрою місць позбавлення волі.

Апелянт також зазначає, що за період відбування покарання він підвищував свій освітній та професійний рівень, закінчивши у 2024 році Шепетівський навчальний центр №98, здобувши професію токаря.

На погоджується ОСОБА_6 із висновками суду першої інстанції стосовно не взяття до уваги дотримання ним правил трудового розпорядку та вимог безпеки, оскільки права і обов`язки засудженого чітко визначені ст.107 КВК України, які він неухильно виконував. Такі обставини підтверджуються довідкою установи конання покарань про відсутність у нього порушень режиму відбування покарання та притягнень до дисциплінарної відповідальності.

У підсумку засуджений ОСОБА_6 вказує, що заходи заохочення, а саме подяки від адміністрації установи він отримував не за дотримання обов`язків, які визначені кримінально-виконавчим законодавством, а за ставлення до праці, навчання, виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці.

Узагальнені доводи учасників апеляційного перегляду провадження.

Під час апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_6 підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав наведених у ній. Прокурор заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою.

Вислухавши доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого підлягає задоволенню та виходить з наступного.

Мотиви, з яких виходив суд при винесенні ухвали з посиланням на норми кримінального та процесуального закону.

Згідно з ст. 81 ч.2 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002р., умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.

Критерієм сумлінної поведінки є неухильне додержання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов`язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватись на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Виконання призначеного покарання є доцільним тільки за тієї умови, що ним досягається поставлена в законі мета: крім кари ще і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Якщо ця мета може бути досягнута ще до закінчення призначеного судом строку покарання, то в подальшому його виконанні відпадає необхідність. З огляду на це, закон передбачає можливість застосування судом умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог кримінального закону та дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_6 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення та не заслуговує на умовно-дострокове звільнення.

Застосування умовно-дострокового звільнення вимагає обов`язкової наявності двох підстав: матеріальної (ч. 2 ст. 81 КК України) та формальної (ч. 3 ст. 81 КК України). Єдність цих підстав є основою, за наявності якої суд отримує можливість ухвалити рішення про зміну правового статусу засудженого.

Судом встановлено наявність формальних підстав для звільнення ОСОБА_6 , що полягає у вимозі до засудженого відбути певну частину покарання.

ОСОБА_6 засуджений за вчинення тяжкого злочину, строк відбування покарання відраховується з 19.11.2020 року, кінець строку відбування покарання 13.04.2025 року. Відбуто 2/3 строку покарання. Фактично відбутий строк призначеного покарання станом на 22.11.2024 року, відповідно до висновку щодо ступеня виправлення засудженого від 22.11.2024 року, становить 04 роки 3 місяці 9 днів.

Таким чином, засуджений ОСОБА_6 , відбув частину покарання, за яке можливе застосувати умовно-дострокове звільнення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;

Станом на час звернення до суду в.о. начальника ДУ «Шепетіська виправна колонія (№98)» з клопотанням про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 , останній відбув 2/3 призначеного судом покарання.

Натомість, на думку колегії суддів, висновки суду про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_6 , умовно-достроково не ґрунтується на матеріалах справи та об`єктивно ними не підтверджені.

Показниками, за якими суд може констатувати, що людина виправилася, є чітко визначені у ч. 2 ст. 81 КК України критерії: сумлінна поведінка засудженого та його сумлінне ставлення до праці.

При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання або, принаймні, за значний період цього терміну.

Як вбачається з судових матеріалів, засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання в державній установі «Шепетівська виправна колонія (№98)» з 10.04.2022 року, за час перебування в місцях позбавлення волі засуджений зарекомендував себе з позитивної сторони. Згідно з характеристикою на засудженого, наданої начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи установи від 22.11.2024 року (а.с.7-8), засуджений ОСОБА_6 має місцепроживання. У нього відсутні прояви неадекватної поведінки, ознаки нервового збудження в критичних ситуаціях. Самооцінка адекватна, відсутня залежність від азартних ігор. Дотримується вимог санітарії, власної гігієни, намагається утримувати у чистоті власне спальне місце, пиріжкову тумбочку та комірку для зберігання продуктів харчування. Засуджений має друзів та підтримує соціальні контакти, а також підтримує соціальні зв`язки із рідними та близькими, які переважно мають позитивний характер. Він також має чітко визначені позитивні плани на майбутнє, приймає активну участь у виконанні заходів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, приймає участь у програмах диференційованого виховного впливу на засуджених. Визнає власну вину, бере відповідальність за вчинені дії на себе, повністю усвідомлює наслідки вчиненого ним правопорушення.

Засуджений має професійно-технічну освіту, володіє певними професійними навичками, прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок. У 2020 році закінчив Шепетівський навчальний центр №98 та здобув професію «Токар».

До засудження ОСОБА_6 офіційно не працював. Працевлаштований перукарем лазне-пральному комбінаті установи, мав заробітну плату згідно з даними довідки про нараховану заробітну плату за період з 10.04.2022 по 31.10.2024 ( а.с.10).

За період відбування покарання засуджений ОСОБА_6 порушень режиму відбування покарання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Відповідно до довідки про заохочення та стягнення на засудженого ОСОБА_6 (а.с.9), останній за час відбуття покарання має шість заохочень (подяк) за добру поведінку та сумлінне ставлення до праці. Стягнення відсутні.

У відповідності до висновку щодо ступеня виправлення засудженого від 22.11.2024 року, засуджений став на шлях виправлення (довів своє виправлення) та має бути представлений до умовно-дострокового звільнення, набрав 65 балів (а.с 4-6).

Щодо посилань судом першої інстанції на те, що засуджений ОСОБА_6 , враховуючи його особу та поведінку за весь період відбування покарання, ставленням до праці не довів свого виправлення, то колегія суддів вважає їх помилковими, оскільки аналіз наведених документів, характеристик, матеріалів провадження, відомостей, що містяться в особовій справі, вказує на стійкі зміни особи засудженого протягом всього відбування покарань в напрямку виправлення.

Більше того, зразкова поведінка засудженого полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. Сумлінне ставлення до покладених обов`язків насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та добросовісно виконує трудові обов`язки, покращує кількісні та якісні показники виконуваної роботи, підвищує виробничу кваліфікацію, бережно ставиться до обладнання та інструментів, дотримується правил охорони праці та техніки безпеки.

Ті обставини, що засуджений ОСОБА_6 мав заробітну плату за листопад та грудень 2023 року, за вересень та жовтень 2024 року, а в інші місяці без заробітку, на думку колегії суддів, не можна ставити у провину засудженому, оскільки такі обставини в умовах відбування покарання не обумовлені виключно суб`єктивним бажанням засудженого.

Колегія суддіввиходить зтого, що умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що обов`язкові умови, необхідні для звільнення особи умовно-достроково від відбування призначеного покарання - відбуття необхідного строку покарання, доведення свого виправлення зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці, в даному випадку є доведеними.

З урахуванням даних про особу засудженого ОСОБА_6 , його поведінку за весьчас відбуванняним покарання,колегія суддів приходить до переконання, що за час перебування ОСОБА_6 , у виправній колонії ним досягнуто значних успіхів на шляху до соціалізації та доведено можливість стати повноцінним та законослухняним членом суспільства, засуджений виправився і немає необхідності в подальшому відбуванні ним реального покарання у вигляді позбавлення волі.

Колегія суддів також виходить з того, що адміністрацією установи було ініційовано клопотання до суду про звільнення засудженого ОСОБА_6 , від призначеного покарання умовно-достроково. У підсумку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 , скасуванню з постановленням нової про задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Керуючись ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання в.о. начальника державної установи «Шепетівська виправна колонія (№98)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 - скасувати.

Клопотання ДУ «Шепетівська виправна колонія (№98)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-достроково від відбування покарання, на невідбутий строк покарання, за вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19.11.2020 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3