Ухвала

від 22.01.2025 по справі 293/70/25

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 293/70/25

Провадження № 2/293/163/2025

УХВАЛА

22 січня 2025 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Територіальної громади села Клітище в особі Черняхівської селищної ради (місцезнаходження: вул. Рад майдан, 1, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301, ЄДРПОУ 04344156)

про визнання права власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

17.01.2025 ОСОБА_1 звернулася до Територіальної громади села Клітище в особі Черняхівської селищної ради з позовною заявою, за змістом якої просить:

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право на земельну частку (пай) розміром 4,15 умовних кадастрових гектари без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) із земель колективної власності реформованого колективного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" Клітищенської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання позивачем вимог щодо подачі та форми позовної заяви суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху за таких підстав.

Загальні вимоги до позовної заяви містяться у ст. 175 ЦПК України.

Так, у п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Із змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовні вимоги про визнання права на земельну частку (пай).

Суд зазначає, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що "майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці".

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимога у цій справі про визнання права на земельну частку (пай) має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 129/2194/20.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).

Аналіз поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити обґрунтовану ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна. Ціна позову зазначена позивачем в сумі 91484 грн не має обґрунтування так і доказів її визначення.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже позивачу слід зазначити обґрунтовану ціну позову на день подання позовної заяви та на виконання вимог ч.5 ст. 177 ЦПК України надати суду грошову оцінку майна на момент звернення до суду.

За п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позові зазначається і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що не була включена у списки під час розпаювання земель реформованого КСП "Прогрес" с. Клітище Черняхівського (зараз - Житомирського) району Житомирської області як член колишнього КСП «Прогрес», однак не зазначає чи звертався до зборів співвласників з питанням щодо внесення до списку членів КСП "Прогрес" на виділення їй в натурі земельної частки (паю) та відповідно чи вирішувалось питання про виділення їй земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність у позивача права власності на земельну частку (пай) та доказів цього до позову не додає.

Крім того, до позову позивач не додає доказів, що підтвердили факт їїприйняття в члени КСП "Прогрес" та, зокрема, не зазначає про їх наявність.

Суд зауважує, що лише факт трудової діяльність позивача в КСП не може свідчити про те, що позивач була його членом, оскільки законодавець чітко розмежовує поняття "трудова участь у діяльності КСП" та "членство у КСП", тобто особі необхідно не лише мати трудові відносини із КСП, а й стати членом цього підприємства на підставі добровільного вступу.

Тому позивачу в порядку ст. 177 ЦПК України варто додати до позову "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства "Прогрес",який є додатком до Державного акту на право колектичної власності на землю.

Згідно норм ч.5 ст.177ЦПКУкраїни, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно ч. 4 ст. 95 ЦПК України,копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 95 ЦПК Україниписьмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

За таких підстав, суд зазначає, що копії документів подаються до суду належно завіреними.

Так, належність засвідчення копії складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті).

Однак, позивачем до матеріалів позовної заяви додано документи без неналежного засвідчення.

Також упорушення нормп.9ч.3ст.175ЦПК Українипозовна заяване містить:попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк в 7 (сім) днів з дня отримання ним цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.

Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала складената підписана:22.01.2025.

Суддя Людмила ЛОСЬ