Рішення

від 22.01.2025 по справі 364/873/24

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/873/24

Провадження № 2/364/49/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченка О.В.,

за участю секретаря Бондаренко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Володарка, справу за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, ЄДРПОУ 04359732, адреса: Київська область, Білоцерківський район, селище Володарка, площа Миру, 4, офіційна електронна адреса: volodarka.gromada@gmail.com,

про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

встановив:

19 листопада 2024 року до Володарського районного суду Київської області надійшла вказана цивільна справа за позовом ОСОБА_1 в якій зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшло нерухоме майно, а саме земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Володарської (колишньої Гайворонської сільської) селищної ради Білоцерківського району Київської області. Позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_3 єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1 , який є сином померлого. Позивач з 2014 року є громадянином США та проживає там більше 20 років. З батьком спілкувався, підтримував зв`язок. Для отримання спадщини позивач не зміг у встановлений законом строк звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки 24.02.2022 року розпочалася військова агресія російської федерації відносно України. Ще одним фактором пропуску строку стала велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна. Під час шестимісячного строку з часу відкриття спадщини позивач вказує, що телефонував до нотаріальної контори з питанням подачі заяви про прийняття спадщини, на що отримав відповідь, що особливості спадкування в умовах воєнного стану визначені постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164, у якій зазначено, що на період воєнного стану строк для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється та, доступ нотаріуса до державних реєстрів також може бути обмежений.

Вважаючи чинною постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164 і що на період воєнного стану строк для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, 17 жовтня 2024 року позивач, від імені якого діє ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , за довіреністю, посвідченою Катрін Тімпе, нотаріусом штату Огайо 30.08.2024 року , звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що пропустив строк для прийняття спадщини.

Позивачу повідомили, що 24 червня 2022 року до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164 було внесено зміни та пояснили, що на період дії воєнного стану строк для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, але не більше ніж на чотири місяці, а свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року № 676/47/21 дійшов висновку, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню. На підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 469 від 09 травня 2023 року пункт 3 виключено із постанови № 164 від 28 лютого 2022 року.

Саме тому, позивач просить визначити йому додатковий строк у три місяці після набрання законної сили рішенням суду, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою судді Володарського районного суду Київської області від 21.11.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 27.12.2024.

27.12.2024 року ухвалою судді Володарського районного суду Київської області справу призначено до судового розгляду на 22.01.2025 року.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяву, якою просили розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представник відповідача Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, якою просив розгляд справи проводити без участі їх представника, за наявними матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер - ОСОБА_3 , згідно копії Свідоцтва про смерть від 13.06.2022 року, Серія НОМЕР_5 (а.с. 6).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження ОСОБА_1 , Серії НОМЕР_6 (зворотня сторона а.с. 6).

Згідно наданої суду копії паспорту P НОМЕР_7 (зворотня сторона а.с. 10) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає UNITED STATES OF AMERICA.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина та 17 жовтня 2024 року позивач, від імені якого діє ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , за довіреністю, посвідченою Катрін Тімпе, нотаріусом штату Огайо 30.08.2024 року , звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте отримав постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що пропустив строк для прийняття спадщини (а.с. 8-9).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1222 ч.1 ЦК України визначає спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Ст. 1262 ЦК України вказує, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ч. 1 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1270 ЦК України, строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Враховуючи вищевикладене, строк для прийняття спадщини закінчився.

Причиною пропуску звернення позивача із заявою до нотаріуса у встановлений законом строк стало те, що 24.02.2022 року розпочалася військова агресія російської федерації відносно України. Також, ще одним фактором пропуску строку стала велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, вказана позивачами причина пропуску строку звернення до нотаріуса є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України; нормативно-правовий акт № 20/5 від 03.03.2004» наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Встановивши, що ОСОБА_1 не мав змоги вчасно звернутися до нотаріуса з приводу прийняття спадщини так як, 24.02.2022 року розпочалася військова агресія російської федерації відносно України та велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Таким чином, вимоги позивача базуються на законі, є обґрунтованими, тому їх слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 1217, ч. 1 ст. 1222, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 82, 83, 89, 141, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк у три місяці після набрання законної сили рішенням суду, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Володарський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. В. Ткаченко