Рішення

від 21.01.2025 по справі 366/2428/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/366/81/25

Справа № 366/2428/24

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2025 року Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гончарука О.П.,

за участю секретаря судового засідання Іванової І.С.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої рибному господарству,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року керівник Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області звернувся до суду із зазначеним позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області 47328,00 гривень шкоди, заподіяної рибному господарству України.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що протоколом про адміністративне правопорушення №015538 від 09.12.2023 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 о 15 год. 50 хв. на р. Тетерів в районі села Горностайпіль Вишгородського району Київської області, порушив правила рибальства, а саме проводив вилов риби з криги зимовою вудкою, оснащеною гачком в місці, де заборонено будь-яке рибальство протягом року, при цьому виловив рибу: щуку звичайну 5 шт., окунь звичайний 8 шт., плітка звичайна 3 шт., чим наніс збитки рибному господарству України на суму 47328,00 грн.

Своїми діями ОСОБА_1 , порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та п. 3 розділу ІІ Правил любительського і спортивного рибальства, п.п. 1 п. 3 розділу І додатку до цих правил, тобто здійснив правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 Додатку 3 до Правил любительського і спортивного рибальства забороняється добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) річкових басейнів: у Київському водосховищі перед гирлом р. Тетерів на ділянці. обмеженій лінією, що йде від південної межі с. Страхолісся, північної межі о. Хільча до північної межі с. Сухолуччя та річкою Тетерів до західної адміністративної межі с. Богдани.

Це, в свою чергу, є порушенням адміністративної норми, а саме: ч. 3 ст. 85 КУпАП відповідно до якої порушення правил рибальства тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Також 09.12.2023 року на місці вчинення правопорушення була винесена постанова №015538, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу сумою 170 (сто сімдесят) грн.

Згідно розрахунку матеріальної шкоди, ОСОБА_1 нанесено збитків рибному господарству України на суму 47328 (сорок сім тисяч триста двадцять вісім) гривень 00 коп.

Розмір шкоди, заподіяної особами незаконним (з порушенням правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, визначено відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження таке для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного видобувания (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів».

Зі змісту п.п. 1 п. 2 розділу III Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року за № 700 випливає, що одним з обов`язків рибалок є дотримуватися вимог цих Правил, та інших вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Правил любительського і спортивного рибальства, визначені місця та строки заборон добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) визначених додатком 3 до цих Правил.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 Додатку 3 до Правил любительського і спортивного рибальства забороняється добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) річкових басейнів: у Київському водосховищі перед гирлом р. Тетерів на ділянці, обмеженій лінією, що йде від південної межі с. Страхолісся, північної межі о. Хільча до північної межі с. Сухолуччя та річкою Тетерів до західної адміністративної межі с. Богдани.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу.

Постанова № 015538 по справі про адміністративне правопорушення не оскаржувалася. Відповідно до інформації Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 06.06.2024 № 3-8.3-9/3410-24 на даний час шкода в сумі 47328.0 грн. відповідачем. залишається не відшкодованою.

Згідно правил ч. 6 ст.19ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 13.08.2024 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду з листом про розгляд справи без участі прокурора, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Як убачається із конвертів, які повернулися на адресу суду, судові повістки про виклик відповідача до суду у призначені судові засідання з розгляду цієї справи, не було вручено з причин «адресат відсутній за вказаною адресою». Про розгляд справи, у порядку, передбаченому частиною 11 статті 128 ЦПК України, відповідач був повідомлений про розгляд справи шляхом розміщення «Оголошення про виклик до суду» на сайті Іванківського районного суду Київської області. Крім цього, уся інформація щодо цього судового провадження міститься на сайті «Судова влада України». Таким чином, суд вжив усіх можливих заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.

Представники Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області до суду не прибули, про розгляд справи повідомлені належним чином. Звернулись до суду з клопотаннями про розгляд справи без участі їх представників.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно даних протоколу № 015538 від 09.12.2023р., складеного головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Пономаренко В.І., 09.12.2023 о 15 год. 50 хв. на р. Тетерів в районі села Горностайпіль Вишгородського району Київської області, ОСОБА_2 порушив правила рибальства, а саме проводив вилов риби з криги зимовою вудкою, оснащеною гачком в місці, де заборонено будь-яке рибальство протягом року, при цьому виловив рибу: щуку звичайну 5 шт., окунь звичайний 8 шт., плітка звичайна 3 шт., чим наніс збитки рибному господарству України на суму 47328,00 грн.

Своїми діями ОСОБА_1 , порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та п. 3 розділу ІІ Правил любительського і спортивного рибальства, п.п. 1 п. 3 розділу І додатку до цих правил, тобто здійснив правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Згідно розрахунку матеріальної шкоди до протоколу за №015538 від 09.12.2023 року та такси для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибногосподарських водних об`єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України), виключно (морської) економічної зони України) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 року за №1042, загальна сума заподіяної ОСОБА_1 шкоди склала 47328.0 грн.

Постановою №015538 від 09.12.2023 головним державним інспектором Київського рибоохоронного патруля Пономаренко В.І. за результатами розгляду уповноваженої службовою особою у справі про адміністративне правопорушення накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. Копію вказаної постанови того ж дня вручено ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис у постанові.

Відповідно до листа Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на адресу Вишгородської окружної прокуратуридіями відповідача шкоду заподіяно на р. Тетерів в районі с. Горноспайпіль Вишгородського району Київської області, збитки завдано державі в особі органів місцевого самоврядування вказаної області. Агентство не заперечує щодо подання прокурором позову.

Згідно листа селищного голови заступника селищного голови Іванківської селищної ради від 11.06.2024 року за №06-31-1720 Іванківська селищна рада не заперечує проти пред`явлення позовної заяви Вишгородською окружною прокуратурою до суду в інтересах держави, в особі Іванківської селищної ради, про стягнення з відповідача збитків в сумі 47328,0 грн., завданих державі, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища.

Стаття 129Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.16Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

За ст.66Конституції України - кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до положень ст.3Закону України«Про твариннийсвіт» - риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі належать до об`єктів тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону.

Згідно з ст.34Закону України«Про твариннийсвіт» - користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Статтею 10Закону України«Про твариннийсвіт» передбачено, що громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.63Закону України«Про твариннийсвіт» - порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

За змістом ст. ст. 68, 69Закону України«Про охоронунавколишнього природногосередовища» - порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За приписами ст.40КУпАП - відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як,- неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст.12ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 6 ст.81ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зазначено вище, відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, тобто за порушення правил рибальства, зазначене підтверджується постановою за №015538 від 09.12.2023 року. Відповідач в судовому засіданні не надав суду доказів, що вказана постанова ним оскаржувалася та, що він не згодний з обставинами, викладеними в ній.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 2034 від 24.11.2023забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову:

1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.

Згідно підпункту 3 пункту 2 розділу III в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 2034 від 24.11.2023, обов`язки рибалок:

1) дотримуватися вимог цих Правил, та інших вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

2) виконувати законні вимоги посадових осіб органів рибоохорони та інших уповноважених органів державної влади, пред`являти їм знаряддя лову, добуті (виловлені) водні біоресурси та документи, що посвідчують особу, в тому числі документи з мобільного застосунку з електронними документами, та даними про людину з реєстрів, а також відповідні дозвільні документи (у разі їх наявності).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідач, порушуючи правила рибальства, проводив вилов риби з криги зимовою вудкою, оснащеною гачком в місці, де заборонено будь-яке рибальство протягом року, при цьому виловив рибу: щуку звичайну 5 шт., окунь звичайний 8 шт., плітка звичайна 3 шт., чим спричинив шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, яка підлягає стягненню з нього на користь територіальної громади.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо), або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір таких збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст.22ЦК України на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що правом обрання способу відшкодування шкоди законодавець наділив саме особу, якій завдано шкоду. У справі, яка розглядається, позивач та особа, в інтересах якої подано позов, визначилися із способом захисту: відшкодування збитків у повному обсязі, заперечуючи належність факту такого відшкодування в натурі.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора до відповідача про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів є обґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.141ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь Київської обласної прокуратури підлягає стягненню сума у розмірі 3028,0 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про охорону навколишнього і природного середовища», Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», статтями 11, 1166 ЦК України, статтями 1 13, 19, 23, 27, 34, 76, 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області 47328,00 грн (сорок сім тисяч триста двадцять вісім грн. 00 коп.) шкоди, заподіяної рибному господарству України порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави особі Київської обласної прокуратури в розмірі 3028,0 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Іванківським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О.П. Гончарук