Рішення

від 16.01.2025 по справі 366/3489/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/3489/24

Провадження № 2/366/946/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року селтище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Гончарука О.П., за участю секретаря судового засідання Іванової І.С., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про визначення місця проживання дитини з батьком та встановлення факту перебування малолітньої дитини на самостійному вихованні та утриманні батька, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 , через свого представника, адвоката Шурубора В.І., звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, в якому фактично просив визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання батька ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , а також встановити факт перебування на самостійному вихованні та утриманні ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 2018 року він перебував у шлюбі з відповідачем, який було розірвано 06.06.2022 року на підставі рішення Іванківського районного суду Київської області. За час перебування в шлюбі у них народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі змісту рішення Іванківського районного суду Київської області від 06.06.2022 року, яким було розірвано шлюб (справа №366/355/22) вбачається, що судом було визначено місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_3 з матір`ю, ОСОБА_4 .

Однак, всупереч цього, їх спільна малолітня дитина, ОСОБА_3 , як проживав раніше, так і продовжує проживати з батьком та перебувати на його утриманні.

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 зареєстрований з адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 08.10.2018 року, тобто за місцем проживання та реєстрації батька, що також підтверджується довідкою Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області №1688 від 14.08.2024 року.

Згідно акту обстеження умов проживання від 22.08.2024 року проведеного спеціалістами відділу сімейної політики та соціальної підтримки дітей та сім`ї комісією було встановлено факт проживання дитини ОСОБА_3 з батьком, ОСОБА_1 . Дитина має окреме спальне місце в квартирі за місцем їх проживання, іграшки для розвитку в достатній кількості та одяг, який відповідає віку, між батьком та дитиною дружні та довірливі стосунки.

Крім того, факт самостійного виховання та утримання дитини позивачем підтверджується характеристикою дитини ОСОБА_3 наданою за місцем його навчання в ЗДО №5 «Іванко», відповідно до якої дитина виховується у неповній сім`ї, участь у вихованні здебільшого приймає тато ОСОБА_1 , який приводить хлопчика в дитячий садок, забирає його та забезпечує його всім необхідним.

Позивач вказує, що працює на посаді ювеліра-монтувальника в ФОП « ОСОБА_5 » та отримує заробітну плату, яка є достатньою для утримання дитини та забезпечення його всім необхідним. Також зазначає, що оскільки він самостійно займається вихованням та утриманням дитини, забезпечує дитину матеріально та піклується про неї, проявляє батьківську турботу, цікавиться станом здоров`я та успіхами, наведене свідчить про самоусунення відповідача від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню малолітньої дитини.

Позивач зазначає, що на даний час постало питання встановлення факту перебування дитини на його утриманні та визначення його місця проживання з батьком, оскільки під час розірвання шлюбу рішенням суду було визначено місце проживання дитини з матір`ю, однак в цій частині рішення не виконується, мати не цікавиться життям та вихованням дитини. Окрім того, від встановлення вказаних фактів залежить виникнення особистих прав позивача як батька малолітньої дитини і потрібне з метою захисту прав та інтересів дитини, у тому числі, переміщення позивача і його дитини на строк більше одного місяця без нотаріальної згоди матері, вжиття заходів щодо лікування дитини, оздоровлення, можливого набуття чи відчуження майна в інтересах дитини та можливої зміни місця проживання (без згоди відповідача) та розвитку дитини в безпечних умовах; для реалізації гарантованого законодавством захисту дитини віком до 18 років, який самостійно виховується та утримується одним із батьків, у зв`язку з чим, позивач вимушений звернутись до суду.

Рух справи

25.11.2024 року позов надійшов до суду.

10.12.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Призначено підготовче засідання на 16 січня 2025 року 11:30 год.

Позиції сторін

У судове засідання позивач та його представник адвокат Шурубор В.І. не з`явилися, звернулися до суду із клопотанням про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі, вимоги визнала, не заперечували проти їх задоволення. Окрім того, вказаною заявою повідомила суд, що дійсно їх спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком - ОСОБА_1 та перебуває на його самостійному вихованні та утриманні.

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області у судове засідання не з`явилася, про дату, час розгляду справи повідомлялися належним чином, звернулись до суду з заявою про те, що позов підтримують в повному обсязі та просять справу розглядати без участі представника третьої особи.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явилися, всіма учасниками до суду було подано клопотання про розгляд справи без їх участі, суд вирішує справу за наявними матеріалами, які містяться у справі.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Встановлені судом обставини справи та відповідні їм правовідносини

Частиною 1 стаття 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис № 113 від 02.08.2018 року, Іванківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Його батьком є позивач - ОСОБА_1 , матір`ю - відповідач ОСОБА_4 .

Рішенням Іванківського районного суду від 09.06.2022 року у справі №366/355/22 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21.04.2018 Іванківським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №19, розірвано. Малолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено для проживання та подальшого виховання з матір`ю.

Позивач зазначає, що всупереч цього, їх спільна малолітня дитина, ОСОБА_3 , як проживав раніше, так і продовжує проживати з позивачем та перебуває на його утриманні.

Зазначене підтверджується, зокрема, довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , який зареєстрований з адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 08.10.2018 року, тобто за місцем проживання та реєстрації батька, що також підтверджується довідкою Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області №1688 від 14.08.2024 року, відповідно до якої, у вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_6 , 1964 року народження (мати позивача), ОСОБА_7 , 1962 року народження (батько позивача), ОСОБА_1 , 1985 року народження (позивач), ОСОБА_3 , 2018 року народження (син позивача).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Іванківської селищної ради №115 від 27.05.2005 року, вищевказана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , який є батьком позивача.

Також, відповідно до акту обстеження умов проживання від 22.08.2024 року проведеного спеціалістами відділу сімейної політики та соціальної підтримки дітей та сім`ї комісією було встановлено факт проживання дитини ОСОБА_3 з батьком, ОСОБА_1 . Дитина має окреме спальне місце в квартирі за місцем їх проживання, іграшки для розвитку в достатній кількості та одяг, який відповідає віку, між батьком та дитиною дружні та довірливі стосунки.

Окрім того, відповідно до характеристики ОСОБА_3 , наданої за місцем його навчання в ЗДО №5 «Іванко», дитина виховується у неповній сім`ї, участь у вихованні здебільшого приймає тато ОСОБА_1 , який приводить хлопчика в дитячий садок, забирає його та забезпечує його всім необхідним. Дитина приходить в заклад охайна, одягнена відповідно сезону.

Згідно з довідкою про доходи №ЗВ000000007 від 06.08.2024 встановлено, що ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_5 , займає посаду - ювелір-монтувальник, а загальна сума доходу за період з січня по липень 2024 року складає 53 370,00 грн.

За змістом ст. 51 Конституції України дитинство являється об`єктом охорони держави.

Відповідно до частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно до частини четвертої статті 29 ЦК України та частини першої статті 160 СК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно.

Статтею 161 СК України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучатися зі своєю матір`ю.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Згідно до частини першої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Частиною четвертою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Іванківської селищної ради про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини, діючи в інтересах дитини, орган опіки та піклування вважає, що в інтересах охорони життя, здоров`я, прав та законних інтересів дитини, слід визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 за місцем реєстрації та постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітнього. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

З витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання позивача ОСОБА_1 та довідки про реєстрацію місця проживання його неповнолітнього сина ОСОБА_3 вбачається, що вони зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

Факт спільного їх проживання та утримання ОСОБА_1 його сина ОСОБА_3 підтверджується також наявними в матеріалах справи педагогічною характеристикою вихованця ЗДО №5 «Іванко» ОСОБА_3 , зі змісту якої вбачається, що дитина виховується у неповній сім`ї, участь у вихованні здебільшого приймає тато ОСОБА_1 та актом обстеження умов проживання від 22.08.2024 року проведеного спеціалістами відділу сімейної політики та соціальної підтримки дітей та сім`ї, відповідно до якого комісією встановлено факт проживання дитини ОСОБА_3 з батьком, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . Також встановлено, що дитина має окреме спальне місце в квартирі за місцем їх проживання, іграшки для розвитку в достатній кількості та одяг, який відповідає віку, між батьком та дитиною дружні та довірливі стосунки.

Окрім того, зазначений факт також підтверджується письмовими поясненнями свідків - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в яких вони зазначають, що з моменту народження, по теперішній час ОСОБА_3 проживає разом зі своїм батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Також свідки підтверджують, що дитина знаходиться на повному утриманні батька, який самостійно, без участі матері дитини, займається вихованням та утриманням свого сина ОСОБА_10 .

Вказують на те, що позивач має постійний та достатній дохід для утримання сина, при цьому створює для нього всі належні умови для проживання та навчання, забезпечує дитину матеріально, піклується про нього, проявляє батьківську турботу, водить хлопчика в дитячий садок, забирає його та забезпечує всім необхідним.

Суд звертає увагу, що в чинному законодавстві використовується термін «батьки», під яким розуміють «батько і мати». В той же час, в законодавстві відсутнє визначення поняття «одинока матір», «одинокий батько», що спричиняє складність користування даним статусом та часто має наслідком порушення належних особі прав, бо з тих нормативних регулювань, що містяться в законах, підзаконних актах, судовій практиці, випливають суперечності.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 року № 91 одинокою матір`ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.

Поняття «одинокий батько» також було предметом судового вивчення. Так, Верховний Суд, переглядаючи касаційну скаргу у справі № 822/2446/17, у своїй постанові від 13.06.2018 року висловив таку позицію: «Так як правовий статус поняття «одинокого батька» не врегульований законодавством, вбачається можливим застосування аналогії поняття «одинокої матері». Тобто для набуття статусу «одинока матір», «одинокий батько» необхідні 2 факти: 1) неперебування у шлюбі, 2) виховання й утримання дитини самими матір`ю чи батьком, тобто без участі іншого з подружжя у житті дитини.

Дослідженими судом доказами з`ясовано, що шлюб між сторонами розірваний, мати дитини проживає окремо від дитини, участі у її вихованні та утриманні не приймає. Зазначене не заперечувалось та визнано матір`ю дитини та органом опіки та піклування, що у свою чергу також підтверджує факт здійснення батьком самостійного виховання малолітньої дитини та її перебування на повному утриманні батька.

Враховуючи, що ОСОБА_1 займається вихованням малолітньої дитини, піклується про неї, має всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, із урахуванням віку дитини, суд вважає встановленим факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також, що на даний час проживання малолітнього сина з батьком, який фактично проживає з ним, буде відповідати саме інтересам дитини, яка потребує постійного догляду та турботи й позитивно сприятиме розвитку дитини як психологічному так і фізичному.

Суд звертає увагу на те, що визначення місця проживання дитини разом із батьком, не позбавляє матір права на особисте спілкування з дитиною та прийняття участі у її вихованні.

Крім того, суд приймає до уваги той факт, що поняття «утримання» законодавчо не визначено і його встановлення покладається на розсуд суду, який з урахуванням принципів належності та достатності доказів, наданих позивачем, підтверджених відповідачем та третьою особою, уповноважений встановити такий факт.

Суд також вважає, що позивач дійсно не може встановити факт утримання ним малолітнього сина в інший спосіб, відмінний від судового рішення.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивач у інший спосіб не може довести факт утримання ним дитини і зазначені обставини перешкоджають реалізації прав позивача та гарантованого захисту його дитини у визначений законом спосіб, а також враховуючи, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з батьком відповідає інтересам дитини, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судовий збір

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено, то суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 141, 142, 160, 161 СК України, ст.ст. 12, 13, 199, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про визначення місця проживання дитини з батьком та встановлення факту перебування малолітньої дитини на самостійному вихованні та утриманні батька - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт перебування на самостійному вихованні та утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 44145537, місцезнаходження: 07201, Київська область, Вишгородський район, селище Іванків, вул.Івана Проскури, буд.7.

Суддя: О.П. Гончарук