Рішення

від 21.01.2025 по справі 375/1412/24

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/1412/24

Провадження № 2/375/100/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області,

представник третьої особи Матинченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, про позбавлення батьківських прав.

Позов обґрунтовувала тим, що з 4 квітня 2017 року вона перебувала з ОСОБА_2 у шлюбі, який рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 17жовтня 2019 року розірвано. У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .

Позивач стверджує, що син проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач протягом тривалого часу не цікавиться сином, не приймає участі у його вихованні, не піклується про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріальної допомоги не надає, що, на її думку, свідчить про самоусунення від виконання батьківських обов`язків.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 8 жовтня 2018року стягнено з ОСОБА_2 на її користь аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22 серпня 2018 року, і до досягнення дитиною повноліття. У зв`язку з невиконанням відповідачем рішення суду на 1 квітня 2024 року утворилась заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 164878,15 грн, що підтверджується довідкою № 8247 від 3 квітня 2024року, виданою Рокитнянським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області.

Позивач вважає, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а також від сплати аліментів, тому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 24 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 23 жовтня 2024 року на 14 год.

Ухвалою Рокитнянськогорайонного судуКиївської областівід 23жовтня 2024року замінено неналежну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - службу у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області. Підготовче судове засідання відкладено на 13 листопада 2024 року на 11 год.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 13 листопада 2024року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 грудня 2024 року на 14 год.

10 грудня 2024 року розпочато судовий розгляд справи по суті, проте у зв`язку з стабілізаційним відключенням в приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області було припинено електроживлення. У судовому засіданні оголошено перерву до 21січня 2025 року 11 год 30 хв.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Відзив на позовну заяву не надходив.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Додатково зазначила, що відповідач протягом тривалого часу не цікавиться сином, що свідчить про самоусунення від виконання батьківських обов`язків.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував та просив не позбавляти його батьківських справ щодо сина ОСОБА_3 . Також пояснив, що заборгованість зі сплати аліментів утворилась у зв`язку з тим, що він не працює, а тому у нього відсутній дохід. Вказував на те, що змінить ставлення до батьківських обов`язків щодо виховання сина.

У судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, органу опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_5 , вказувала на доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також просила врахувати висновок органу опіки та піклування при вирішенні даної справи.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що з 4 квітня 2017 року ОСОБА_6 перебувала з ОСОБА_2 у шлюбі, який рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 17 жовтня 2019 року розірвано.

У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Рокитнянським районний відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 29 вересня 2017 року.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 8 жовтня 2018року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22 серпня 2018 року, і до досягнення дитиною повноліття.

З розрахунку заборгованості, виданого головним державним виконавцем БабенкоО., вбачається, що заборгованість за аліментами, що становить 164878,15 грн.

ОСОБА_1 має такий склад сім`ї: батько ОСОБА_8 , мати ОСОБА_9 , син ОСОБА_4 , брат ОСОБА_10 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї від 22 березня 2024 року №223/02-37, виданою Рокитнянською селищною радою Білоцерківського району Київської області.

З довідки-характеристики від 18 квітня 2024 року № 303/02/37 встановлено, що ОСОБА_1 за місцем проживання зарекомендувала себе позитивно, користується авторитетом серед односельчан, друзів та сусідів. ОСОБА_4 зареєстрований та проживає разом з матір`ю.

З довідки Рокитнянської гімназії №4 від 9 квітня 2024 року № 29, виданої директором Рокитнянської гімназії № 4 Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у першому класі Рокитнянської гімназії № 4. За період навчання з 1 вересня 2023 року до 9 квітня 2024 року батько ОСОБА_2 жодного разу не відвідував заклад та не цікавився навчанням сина.

Відповідно до довідки від 3 квітня 2024 року № 8247, виданої Рокитнянським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області, ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів, що на 1 квітня 2024 року становить 164878,15 грн.

17 липня 2024 року орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У цьому висновку зазначено, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, а також був засуджений Рокитнянським районним судом Київської області.

З акта обстеження умов проживання від 20 травня 2024 року встановлено, що матеріально-побутові умови проживання малолітнього ОСОБА_4 задовільні, для дитини в будинку створені належні умови для проживання та повноцінного розвитку.

З довідки-характеристики, виданої Рокитнянською селищною радою Білоцерківського району Київської області 22 березня 2024 року, встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований на АДРЕСА_1 , проте за місцем реєстрації не проживає.

З акта обстеження умов проживання від 20 травня 2024 року встановлено, що ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 не проживає, будинок за даною адресою занедбаний.

З листа відділення поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області від 6 червня 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності за статтями 180, 178, 130, 126 КУпАП.

З довідки № 187/14.02/14.02-49 від 27 травня 2024 року, виданої начальником відділу Білоцерківської філії Київського обласного центру зайнятості Л.Глюза, встановлено, що ОСОБА_2 за послугами до служби зайнятості не звертався.

Відповідно до листа філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області Білоцерківський районний відділ № 2 від 24 травня 2024 року № 384 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , засуджений 15 червня 2018 року Рокитнянським районним судом Київської області за частиною 3 статті 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки. Знятий з обліку Білоцерківського районного відділу № 2 6 серпня 2020 року на підставі ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 27 липня 2020 року, звільнений від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку.

У цьому ж листі зазначено, що на 29 травня 2024 року ОСОБА_2 , як особа, засуджений до покарань не пов`язаних із позбавленням волі на обліку Білоцерківського районного відділу №2 не перебуває.

Оцінивши висновок органу опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Київської області від 17 липня 2024 року, яким визнано за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд зазначає, що не погоджуються з висновком органу опіки та піклування, оскільки він є недостатньо обґрунтованим; вказаний висновок не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування відносно відповідача такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав.

Позиція суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, третьої статті 5 Сімейного кодексу України (далі СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

Статтею 141СК Українипередбачено,що мати,батько маютьрівні правата обов`язкищодо дитини,незалежно відтого,чи перебуваливони ушлюбі міжсобою. Розірванняшлюбу міжбатьками,проживання їхокремо віддитини невпливає наобсягїхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно утримують, тощо, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьківвід виконаннясвоїх обов`язківмає місце,коли вонине піклуютьсяпро фізичнийі духовнийрозвиток дитини,її навчання,підготовку досамостійного життя,зокрема:не забезпечуютьнеобхідного харчування,медичного догляду,лікування дитини,що негативновпливає наїї фізичнийрозвиток якскладову виховання;не спілкуютьсяз дитиноюв обсязі,необхідному дляїї нормальногосамоусвідомлення;не надаютьдитині доступудо культурнихта іншихдуховних цінностей;не сприяютьзасвоєнню неюзагальновизнаних нормморалі;не виявляютьінтересу доїї внутрішньогосвіту;не створюютьумов дляотримання неюосвіти.Зазначені факторияк коженокремо,так ів сукупності,можна розцінюватияк ухиленнявід вихованнядитини лишеза умовивинної поведінкибатьків,свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

В рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини вказував, що інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю (рішення у справі «Гнахоре проти Франції»). З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Статтею 9 Конвенції про права дитини передбачено, що Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 посилався на те, що він тривалий час проживає в місті Києві, а син разом з матір`ю проживає в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області. Також вказував на те, що він не працює, а тому не має змоги сплачувати аліменти.

Під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 не бажає спілкуватися з сином і свідомо та умисно ухилявся від участі в утриманні дитини; беззаперечні докази нехтування ОСОБА_2 своїми батьківськими обов`язками, які б свідчили про необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення його батьківських прав, позивач не надав.

Саме по собі невідвідування відповідачем навчального закладу сина, де він навчається не є належним доказом його свідомого ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Крім того, не є свідченням свідомого ухилення від виконання батьківських обов`язків стягнення з відповідача за рішенням суду аліментів на дитину, оскільки це є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька до надання дитині належного утримання. Наявність заборгованості зі сплати аліментів на час звернення до суду першої інстанції не є підставою для позбавлення батьківських прав.

Саме такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 17 листопада 2021року у справі № 690/406/18, від 6 липня 2022 року у справі 237/1587/18.

З урахуванням зазначеного, беззаперечні докази нехтування ОСОБА_2 своїми батьківськими обов`язками, які б свідчили про необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення його батьківських прав, відсутні.

Встановивши такі обставини, врахувавши, що ОСОБА_2 категорично заперечує проти позбавлення його батьківських прав, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та застосування до відповідача крайнього заходу впливу, яким є позбавлення батьківських прав.

Разом з цим, суд вважає за необхідне, попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і покласти на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для відшкодування позивачу судового збору, сплаченого за подання позову.

Керуючись статтями 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, про позбавлення батьківських прав.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покласти на орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області контроль за виконанням ним батьківських обов`язків по відношенню до дитини.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована та проживає на АДРЕСА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований на АДРЕСА_1 , (РНКПП НОМЕР_3 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, вул. Незалежності, 2 селище Рокитне Білоцерківського району Київської області (ЄДРПО 04358997).

Повне рішення суду складено 21.01.2025 року.

Суддя Марина СМИК